Fraseboek

af Ontkenning 2   »   uk Заперечення 2

65 [vyf en sestig]

Ontkenning 2

Ontkenning 2

65 [шістдесят п’ять]

65 [shistdesyat pʺyatʹ]

Заперечення 2

[Zaperechennya 2]

Kies hoe jy die vertaling wil sien:   
Afrikaans Oekraïns Speel Meer
Is die ring duur? Пе-ст-н--до-----? П_______ д_______ П-р-т-н- д-р-г-й- ----------------- Перстень дорогий? 0
P-rsten--do-ohyy-? P_______ d_______ P-r-t-n- d-r-h-y-? ------------------ Perstenʹ dorohyy̆?
Nee, dit kos maar net eenhonderd Euro. Н-,---н-ко-----т-л-ки с---є-ро. Н__ в__ к_____ т_____ с__ є____ Н-, в-н к-ш-у- т-л-к- с-о є-р-. ------------------------------- Ні, він коштує тільки сто євро. 0
N-- --n -oshtu-e ti-ʹky-sto y--r-. N__ v__ k_______ t_____ s__ y_____ N-, v-n k-s-t-y- t-l-k- s-o y-v-o- ---------------------------------- Ni, vin koshtuye tilʹky sto yevro.
Maar ek het net vyftig. А-е - м-- т-льк--п’-тд-сят. А__ я м__ т_____ п_________ А-е я м-ю т-л-к- п-я-д-с-т- --------------------------- Але я маю тільки п’ятдесят. 0
A-e--a may---i-ʹky p-y-tdesya-. A__ y_ m___ t_____ p___________ A-e y- m-y- t-l-k- p-y-t-e-y-t- ------------------------------- Ale ya mayu tilʹky p'yatdesyat.
Is jy al klaar? Т--вж--г-то-и- -------а? Т_ в__ г______ / г______ Т- в-е г-т-в-й / г-т-в-? ------------------------ Ти вже готовий / готова? 0
T- vzhe ---o-y-̆ - -oto-a? T_ v___ h______ / h______ T- v-h- h-t-v-y- / h-t-v-? -------------------------- Ty vzhe hotovyy̆ / hotova?
Nee, nog nie. Ні,--е --. Н__ щ_ н__ Н-, щ- н-. ---------- Ні, ще ні. 0
Ni,--hc-e--i. N__ s____ n__ N-, s-c-e n-. ------------- Ni, shche ni.
Maar ek sal binnekort klaar wees. Ал- --о---буду г--ов---/ -от--а. А__ с____ б___ г______ / г______ А-е с-о-о б-д- г-т-в-й / г-т-в-. -------------------------------- Але скоро буду готовий / готова. 0
Al- --o-o--u-----tovyy̆-/-ho-ova. A__ s____ b___ h______ / h______ A-e s-o-o b-d- h-t-v-y- / h-t-v-. --------------------------------- Ale skoro budu hotovyy̆ / hotova.
Wil jy nog sop hê? Х-ч-- ---супу? Х____ щ_ с____ Х-ч-ш щ- с-п-? -------------- Хочеш ще супу? 0
Kho-h--- shch- -up-? K_______ s____ s____ K-o-h-s- s-c-e s-p-? -------------------- Khochesh shche supu?
Nee, ek wil nie meer hê nie. Ні--я-бі-ьш- н- -о-у. Н__ я б_____ н_ х____ Н-, я б-л-ш- н- х-ч-. --------------------- Ні, я більше не хочу. 0
Ni- y- --lʹ-h---e -hoc--. N__ y_ b______ n_ k______ N-, y- b-l-s-e n- k-o-h-. ------------------------- Ni, ya bilʹshe ne khochu.
Maar nog ’n roomys. Ал---е-о-н- -о-о-ив-. А__ щ_ о___ м________ А-е щ- о-н- м-р-з-в-. --------------------- Але ще одне морозиво. 0
Al--s-c-e ---e----ozy-o. A__ s____ o___ m________ A-e s-c-e o-n- m-r-z-v-. ------------------------ Ale shche odne morozyvo.
Woon jy al lank hier? Т-----го-в-е---- --ве-? Т_ д____ в__ т__ ж_____ Т- д-в-о в-е т-т ж-в-ш- ----------------------- Ти довго вже тут живеш? 0
T- -ovho-vzh- tut---yv--h? T_ d____ v___ t__ z_______ T- d-v-o v-h- t-t z-y-e-h- -------------------------- Ty dovho vzhe tut zhyvesh?
Nee, nog net ’n maand. Н-, --л--и-м-с-ц-. Н__ т_____ м______ Н-, т-л-к- м-с-ц-. ------------------ Ні, тільки місяць. 0
Ni,-til------s-a-s-. N__ t_____ m________ N-, t-l-k- m-s-a-s-. -------------------- Ni, tilʹky misyatsʹ.
Maar ek ken al baie mense. А-- - з--- в-е б----о--ю-ей. А__ я з___ в__ б_____ л_____ А-е я з-а- в-е б-г-т- л-д-й- ---------------------------- Але я знаю вже багато людей. 0
A----- -n-yu-vzhe ba-at- -----y-. A__ y_ z____ v___ b_____ l______ A-e y- z-a-u v-h- b-h-t- l-u-e-̆- --------------------------------- Ale ya znayu vzhe bahato lyudey̆.
Gaan jy môre huis toe ry? Їд----а-т-----дому? Ї___ з_____ д______ Ї-е- з-в-р- д-д-м-? ------------------- Їдеш завтра додому? 0
I---sh -avtra-------? Ï____ z_____ d______ I-d-s- z-v-r- d-d-m-? --------------------- Ïdesh zavtra dodomu?
Nee, eers oor die naweek. Ні--ті-ьки-у в--і-ні. Н__ т_____ у в_______ Н-, т-л-к- у в-х-д-і- --------------------- Ні, тільки у вихідні. 0
Ni, ---ʹky u v--hi-ni. N__ t_____ u v________ N-, t-l-k- u v-k-i-n-. ---------------------- Ni, tilʹky u vykhidni.
Maar ek kom reeds Sondag terug. А-- я п---р------вже - н-д--ю. А__ я п_________ в__ у н______ А-е я п-в-р-а-с- в-е у н-д-л-. ------------------------------ Але я повертаюся вже у неділю. 0
Ale ya --v-r--yu--a-vzh--- ned--y-. A__ y_ p___________ v___ u n_______ A-e y- p-v-r-a-u-y- v-h- u n-d-l-u- ----------------------------------- Ale ya povertayusya vzhe u nedilyu.
Is jou dogter reeds ’n volwassene? Т--- ----а --- ---осл-? Т___ д____ в__ д_______ Т-о- д-ч-а в-е д-р-с-а- ----------------------- Твоя дочка вже доросла? 0
T--ya-d--hk--v--- d--o-la? T____ d_____ v___ d_______ T-o-a d-c-k- v-h- d-r-s-a- -------------------------- Tvoya dochka vzhe dorosla?
Nee, sy is nog net sewentien. Н-,-їй -і---- ----адцять. Н__ ї_ т_____ с__________ Н-, ї- т-л-к- с-м-а-ц-т-. ------------------------- Ні, їй тільки сімнадцять. 0
N-,--̈y̆--i-ʹ-----mn-dts--t-. N__ ï_ t_____ s____________ N-, i-y- t-l-k- s-m-a-t-y-t-. ----------------------------- Ni, ïy̆ tilʹky simnadtsyatʹ.
Maar sy het alreeds ’n kêrel. А---в---------а- хло-ця. А__ в___ в__ м__ х______ А-е в-н- в-е м-є х-о-ц-. ------------------------ Але вона вже має хлопця. 0
A-- vona v-he-m----khl--tsy-. A__ v___ v___ m___ k_________ A-e v-n- v-h- m-y- k-l-p-s-a- ----------------------------- Ale vona vzhe maye khloptsya.

Wat woorde ons vertel

Daar is miljoene boeke in die wêreld. Ons weet nie hoeveel daar tot dusver geskryf is nie. In dié boeke is ’n klomp kennis opgegaar. As ’n mens hulle almal kon lees, sou jy baie oor die lewe weet. Want boeke wys ons hoe ons wêreld verander. Elke tydperk het sy eie boeke. ’n Mens kan in hulle sien wat vir mense belangrik is. Ongelukkig kan niemand elke boek lees nie. Maar moderne tegnologie kan help om die boeke te ondersoek. Deur digitalisering kan boeke soos data gestoor word. Daarna kan ’n mens die inhoud ontleed. So kan taalkundiges sien hoe ons taal verander het. Maar dis selfs interessanter om die herhaling van woorde te tel. Daardeur kan die belangrikheid van bepaalde dinge uitgeken word. Wetenskaplikes het al meer as 5 miljoen boeke bestudeer. Dit was boeke van die afgelope vyf eeue. Daar is altesaam 500 biljoen woorde ontleed. Die herhaling van die woorde wys hoe mense toe geleef het en nou leef. Idees en neigings word in die taal weerspieël. Die woord mans het byvoorbeeld van sy belangrikheid verloor. Dit word nou minder as voorheen gebruik. Die herhaling van die woord vroue het egter duidelik toegeneem. ’n Mens kan ook aan woorde sien wat ons graag eet. In die vyftigs was die woord roomys baie belangrik. Daarna het die woorde pizza en pasta mode geword. Die begrip soesji is al ’n paar jaar lank prominent. Daar is goeie nuus vir alle taalliefhebbers… Ons taal kry elke jaar meer woorde by!