Я----і--би-/-----ла --в--кри-- -а-уно-.
Я х____ б_ / х_____ б в_______ р_______
Я х-т-в б- / х-т-л- б в-д-р-т- р-х-н-к-
---------------------------------------
Я хотів би / хотіла б відкрити рахунок. 0 Y- kh--iv -- /--ho--la---v-dkr--y--a-h-n-k.Y_ k_____ b_ / k______ b v_______ r________Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b v-d-r-t- r-k-u-o-.-------------------------------------------YA khotiv by / khotila b vidkryty rakhunok.
Я х-тів--и-- хо-і-- б п-к-а-----р--і-н--м-- раху---.
Я х____ б_ / х_____ б п_______ г____ н_ м__ р_______
Я х-т-в б- / х-т-л- б п-к-а-т- г-о-і н- м-й р-х-н-к-
----------------------------------------------------
Я хотів би / хотіла б покласти гроші на мій рахунок. 0 Y--kh--i--by---kho-il--b---k--s-- hros-i -- miy- ra-hun-k.Y_ k_____ b_ / k______ b p_______ h_____ n_ m__ r________Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b p-k-a-t- h-o-h- n- m-y- r-k-u-o-.----------------------------------------------------------YA khotiv by / khotila b poklasty hroshi na miy̆ rakhunok.
Više jezika
Kliknite na zastavu!
Ja želim uplatiti novac na moj račun.
Я хотів би / хотіла б покласти гроші на мій рахунок.
YA khotiv by / khotila b poklasty hroshi na miy̆ rakhunok.
Я хотел бы / хотела бы положить деньги на мой счёт.
Ja želim podignuti novac sa svog računa.
Я х-ті- б--/-х--іла б-зн----г-оші з--о---р-хун--.
Я х____ б_ / х_____ б з____ г____ з м___ р_______
Я х-т-в б- / х-т-л- б з-я-и г-о-і з м-г- р-х-н-у-
-------------------------------------------------
Я хотів би / хотіла б зняти гроші з мого рахунку. 0 YA k----v-b- / ----i-- - -n--ty----sh--z m-----a--un-u.Y_ k_____ b_ / k______ b z_____ h_____ z m___ r________Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b z-y-t- h-o-h- z m-h- r-k-u-k-.-------------------------------------------------------YA khotiv by / khotila b znyaty hroshi z moho rakhunku.
Više jezika
Kliknite na zastavu!
Ja želim podignuti novac sa svog računa.
Я хотів би / хотіла б зняти гроші з мого рахунку.
YA khotiv by / khotila b znyaty hroshi z moho rakhunku.
Я хотел бы / хотела бы снять деньги с моего счёта.
Ja želim uzeti izvode sa računa.
Я --т-в б--/--оті---б --я-и-ви----- - ----н-у.
Я х____ б_ / х_____ б в____ в______ з р_______
Я х-т-в б- / х-т-л- б в-я-и в-п-с-и з р-х-н-у-
----------------------------------------------
Я хотів би / хотіла б взяти виписки з рахунку. 0 YA--hot-- ---/ kh--ila-b ---a------y--- - ra---nku.Y_ k_____ b_ / k______ b v_____ v______ z r________Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b v-y-t- v-p-s-y z r-k-u-k-.---------------------------------------------------YA khotiv by / khotila b vzyaty vypysky z rakhunku.
Više jezika
Kliknite na zastavu!
Ja želim uzeti izvode sa računa.
Я хотів би / хотіла б взяти виписки з рахунку.
YA khotiv by / khotila b vzyaty vypysky z rakhunku.
Я--от------- х--іл--- о---м--- -р--- п- ----.
Я х____ б_ / х_____ б о_______ г____ п_ ч____
Я х-т-в б- / х-т-л- б о-р-м-т- г-о-і п- ч-к-.
---------------------------------------------
Я хотів би / хотіла б отримати гроші по чеку. 0 YA--h-ti---y /--ho--la---otryma-- h-o-hi -- -h-k-.Y_ k_____ b_ / k______ b o_______ h_____ p_ c_____Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b o-r-m-t- h-o-h- p- c-e-u---------------------------------------------------YA khotiv by / khotila b otrymaty hroshi po cheku.
Više jezika
Kliknite na zastavu!
Ja želim unovčiti putnički ček.
Я хотів би / хотіла б отримати гроші по чеку.
YA khotiv by / khotila b otrymaty hroshi po cheku.
Де я по-и-ен-/-повинна -і--и-ати?
Д_ я п______ / п______ п_________
Д- я п-в-н-н / п-в-н-а п-д-и-а-и-
---------------------------------
Де я повинен / повинна підписати? 0 De--a povy--- / --v-n-- ---pysat-?D_ y_ p______ / p______ p_________D- y- p-v-n-n / p-v-n-a p-d-y-a-y-----------------------------------De ya povynen / povynna pidpysaty?
Я -е--- н- г-о-о-----ер--аз-----меччини.
Я ч____ н_ г_______ п______ з Н_________
Я ч-к-ю н- г-о-о-и- п-р-к-з з Н-м-ч-и-и-
----------------------------------------
Я чекаю на грошовий переказ з Німеччини. 0 Y--c-----u-n--hr-s-ov----per--a- z-Ni-e-h---ny.Y_ c______ n_ h________ p______ z N___________Y- c-e-a-u n- h-o-h-v-y- p-r-k-z z N-m-c-c-y-y------------------------------------------------YA chekayu na hroshovyy̆ perekaz z Nimechchyny.
Т-т - -о--р-мо-о-ра--н-у.
Т__ є н____ м___ р_______
Т-т є н-м-р м-г- р-х-н-у-
-------------------------
Тут є номер мого рахунку. 0 Tu--y- no----m-h--r-kh----.T__ y_ n____ m___ r________T-t y- n-m-r m-h- r-k-u-k-.---------------------------Tut ye nomer moho rakhunku.
Я --т-в-б--/ хо---- б п--і---и -і-гр-ш-.
Я х____ б_ / х_____ б п_______ ц_ г_____
Я х-т-в б- / х-т-л- б п-м-н-т- ц- г-о-і-
----------------------------------------
Я хотів би / хотіла б поміняти ці гроші. 0 Y- k-ot-v by -----t--- b p-m-n-a-y --- h---hi.Y_ k_____ b_ / k______ b p________ t__ h______Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b p-m-n-a-y t-i h-o-h-.----------------------------------------------YA khotiv by / khotila b pominyaty tsi hroshi.
Тут - -а-к-м--?
Т__ є б________
Т-т є б-н-о-а-?
---------------
Тут є банкомат? 0 T-t -e--------t?T__ y_ b________T-t y- b-n-o-a-?----------------Tut ye bankomat?
Dok učimo jezik, učimo i njegovu gramatiku.
Kod djece koja uče maternji jezik to se dešava automatski.
Oni ne primjećuju da je njihov mozak naučio mnogo različitih pravila.
No ipak od početka ispravno nauče svoj maternji jezik.
Pošto postoji mnogo jezika, postoji i mnogo gramatika.
Međutim, postoji li i univerzalna gramatika?
Nauka se već dugo bavi tim pitanjem.
Nova istraživanja bi mogla imati odgovor na njega.
Istraživači mozga su došli do zanimljivog otkrića.
Dali su ispitanicima da uče gramatička pravila.
Ti ispitanici su bili učenici jezika.
Učili su japanski i italijanski jezik.
Polovica gramatičkih pravila bila je izmišljena.
Međutim, ispitanici to nisu znali.
Učenicima su nakon učenja prezentirane rečenice.
Ispitanici su morali procijeniti da li su rečenice bile ispravne.
Dok su rješavali zadatke, mozak im je bio podvrgnut analizi.
To znači da su istraživači mjerili moždanu aktivnost.
Tako su mogli ispitati kako je mozak reagirao na rečenice.
I čini se da naš mozak prepoznaje gramatiku!
Pri obradi jezika aktivna su određena područja mozga.
Tu spada i Brocino područje.
Nalazi se u lijevom velikom mozgu.
Ono je bilo jako aktivno prilikom obrade stvarnih gramatička pravila.
Aktivnost je znatno opala pri obradi izmišljenih pravila.
Stoga može biti da svi gramatički sistemi imaju istu osnovu.
Svi oni bi pratili iste principe.
I ti principi bi nam bili urođeni...