Розмовник

uk Числа   »   hu Számok

7 [сім]

Числа

Числа

7 [hét]

Számok

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська угорська Відтворити більше
Я рахую: Sz-m----: S________ S-á-o-o-: --------- Számolok: 0
один, два, три e---------- három e___ k_____ h____ e-y- k-t-ő- h-r-m ----------------- egy, kettő, három 0
Я рахую до трьох. É-----omi--szám----. É_ h______ s________ É- h-r-m-g s-á-o-o-. -------------------- Én háromig számolok. 0
Я рахую далі: É--t---bb s--molo-: É_ t_____ s________ É- t-v-b- s-á-o-o-: ------------------- Én tovább számolok: 0
Чотири, п’ять, шість, nég---öt--hat, n____ ö__ h___ n-g-, ö-, h-t- -------------- négy, öt, hat, 0
сім, вісім, дев’ять h-t,--yolc- k---nc h___ n_____ k_____ h-t- n-o-c- k-l-n- ------------------ hét, nyolc, kilenc 0
Я рахую. Én s--mol-k. É_ s________ É- s-á-o-o-. ------------ Én számolok. 0
Ти рахуєш. T---z-----z. T_ s________ T- s-á-o-s-. ------------ Te számolsz. 0
Він рахує. Ő sz-m-l. Ő s______ Ő s-á-o-. --------- Ő számol. 0
Один. Перший. Egy. A--e-ső. E___ A_ e____ E-y- A- e-s-. ------------- Egy. Az első. 0
Два. Другий. Ke---- A más--i-. K_____ A m_______ K-t-ő- A m-s-d-k- ----------------- Kettő. A második. 0
Три. Третій. Há---. - har-a--k. H_____ A h________ H-r-m- A h-r-a-i-. ------------------ Három. A harmadik. 0
Чотири. Четвертий. Négy- A--eg--dik. N____ A n________ N-g-. A n-g-e-i-. ----------------- Négy. A negyedik. 0
П’ять. П’ятий. Öt.-Az -töd--. Ö__ A_ ö______ Ö-. A- ö-ö-i-. -------------- Öt. Az ötödik. 0
Шість. Шостий. H-t- A--a-od--. H___ A h_______ H-t- A h-t-d-k- --------------- Hat. A hatodik. 0
Сім. Сьомий. Hét. A -e--dik. H___ A h_______ H-t- A h-t-d-k- --------------- Hét. A hetedik. 0
Вісім. Восьмий. Nyo-c.-- nyo----i-. N_____ A n_________ N-o-c- A n-o-c-d-k- ------------------- Nyolc. A nyolcadik. 0
Дев’ять. Дев’ятий. Kil-nc--A-ki------ik. K______ A k__________ K-l-n-. A k-l-n-e-i-. --------------------- Kilenc. A kilencedik. 0

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!