Розмовник

uk Числа   »   hy թվեր

7 [сім]

Числа

Числа

7 [յոթ]

7 [yot’]

թվեր

t’ver

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Я рахую: Ե- --շվ----եմ: Ե_ հ______ ե__ Ե- հ-շ-ո-մ ե-: -------------- Ես հաշվում եմ: 0
Y---h-shvum -em Y__ h______ y__ Y-s h-s-v-m y-m --------------- Yes hashvum yem
один, два, три մ-կ--եր-ո-,--րեք մ___ ե_____ ե___ մ-կ- ե-կ-ւ- ե-ե- ---------------- մեկ, երկու, երեք 0
m-k,-y-r--,--e---’ m___ y_____ y_____ m-k- y-r-u- y-r-k- ------------------ mek, yerku, yerek’
Я рахую до трьох. Ես հ-շվ-ւմ -մ--ինչև-----ը: Ե_ հ______ ե_ մ____ ե_____ Ե- հ-շ-ո-մ ե- մ-ն-և ե-ե-ը- -------------------------- Ես հաշվում եմ մինչև երեքը: 0
Ye- ha--v-m --- mi--h-ye--y-re--y Y__ h______ y__ m________ y______ Y-s h-s-v-m y-m m-n-h-y-v y-r-k-y --------------------------------- Yes hashvum yem minch’yev yerek’y
Я рахую далі: Ես-շար-ւ---ո-մ--մ -ա-վել: Ե_ շ__________ ե_ հ______ Ե- շ-ր-ւ-ա-ո-մ ե- հ-շ-ե-: ------------------------- Ես շարունակում եմ հաշվել: 0
Yes-sharu--kum -e- h-s-v-l Y__ s_________ y__ h______ Y-s s-a-u-a-u- y-m h-s-v-l -------------------------- Yes sharunakum yem hashvel
Чотири, п’ять, шість, չո--- հի-գ--վեց չ____ հ____ վ__ չ-ր-, հ-ն-, վ-ց --------------- չորս, հինգ, վեց 0
c--vor-, h--g--v---’ c_______ h____ v____ c-’-o-s- h-n-, v-t-’ -------------------- ch’vors, hing, vets’
сім, вісім, дев’ять յոթ----թ, --ը յ___ ո___ ի__ յ-թ- ո-թ- ի-ը ------------- յոթ, ութ, ինը 0
yot’, -t-, -ny y____ u___ i__ y-t-, u-’- i-y -------------- yot’, ut’, iny
Я рахую. Ե---աշվ--մ -մ: Ե_ հ______ ե__ Ե- հ-շ-ո-մ ե-: -------------- Ես հաշվում եմ: 0
Y-s --sh--m--em Y__ h______ y__ Y-s h-s-v-m y-m --------------- Yes hashvum yem
Ти рахуєш. Դ-ւ---շ--ւ- ե-: Դ__ հ______ ե__ Դ-ւ հ-շ-ո-մ ե-: --------------- Դու հաշվում ես: 0
D--ha-h----y-s D_ h______ y__ D- h-s-v-m y-s -------------- Du hashvum yes
Він рахує. Ն- ----ո-- է: Ն_ հ______ է_ Ն- հ-շ-ո-մ է- ------------- Նա հաշվում է: 0
Na-h-------e N_ h______ e N- h-s-v-m e ------------ Na hashvum e
Один. Перший. մ-կ- -ռ-ջ-նը մ___ ա______ մ-կ- ա-ա-ի-ը ------------ մեկ- առաջինը 0
m-k--a-rajiny m___ a_______ m-k- a-r-j-n- ------------- mek- arrajiny
Два. Другий. ե--ու------ր---ը ե____ - ե_______ ե-կ-ւ - ե-կ-ո-դ- ---------------- երկու - երկրորդը 0
ye--u --y-rkr--dy y____ - y________ y-r-u - y-r-r-r-y ----------------- yerku - yerkrordy
Три. Третій. ե--ք-- ե-րո-դը ե___ - ե______ ե-ե- - ե-ր-ր-ը -------------- երեք - երրորդը 0
y-r-k--- yerrordy y_____ - y_______ y-r-k- - y-r-o-d- ----------------- yerek’ - yerrordy
Чотири. Четвертий. չորս - ---ր-ր-ը չ___ - չ_______ չ-ր- - չ-ր-ո-դ- --------------- չորս - չորրորդը 0
ch--ors ---h----rordy c______ - c__________ c-’-o-s - c-’-o-r-r-y --------------------- ch’vors - ch’vorrordy
П’ять. П’ятий. հ-նգ - հին---ո-դը հ___ - հ_________ հ-ն- - հ-ն-ե-ո-դ- ----------------- հինգ - հինգերորդը 0
hin--- h--ger---y h___ - h_________ h-n- - h-n-e-o-d- ----------------- hing - hingerordy
Шість. Шостий. վ-ց-----ցե----ը վ__ - վ________ վ-ց - վ-ց-ր-ր-ը --------------- վեց - վեցերորդը 0
v-ts----ve-s’-----dy v____ - v___________ v-t-’ - v-t-’-e-o-d- -------------------- vets’ - vets’yerordy
Сім. Сьомий. յոթ - ------րդը յ__ - յ________ յ-թ - յ-թ-ր-ր-ը --------------- յոթ - յոթերորդը 0
y----- yo--ye-o-dy y___ - y__________ y-t- - y-t-y-r-r-y ------------------ yot’ - yot’yerordy
Вісім. Восьмий. ու----ու--ր--դը ո__ - ո________ ո-թ - ո-թ-ր-ր-ը --------------- ութ - ութերորդը 0
u---- -t’-eror-y u__ - u_________ u-’ - u-’-e-o-d- ---------------- ut’ - ut’yerordy
Дев’ять. Дев’ятий. ինը--ին---րդը ի___ ի_______ ի-ը- ի-ե-ո-դ- ------------- ինը- իներորդը 0
in----n-r-rdy i___ i_______ i-y- i-e-o-d- ------------- iny- inerordy

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!