Розмовник

uk Числа   »   ky Numbers

7 [сім]

Числа

Числа

7 [жети]

7 [jeti]

Numbers

[Sandar]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська киргизька Відтворити більше
Я рахую: Мен-эс--теп ж-т-мын: Мен эсептеп жатамын: М-н э-е-т-п ж-т-м-н- -------------------- Мен эсептеп жатамын: 0
Men---e-t-- j-t---n: Men eseptep jatamın: M-n e-e-t-p j-t-m-n- -------------------- Men eseptep jatamın:
один, два, три б--- эки--үч бир, эки, үч б-р- э-и- ү- ------------ бир, эки, үч 0
bi-, ek-,-üç bir, eki, üç b-r- e-i- ü- ------------ bir, eki, üç
Я рахую до трьох. М----чк--чейи--с--а--. Мен үчкө чейин санайм. М-н ү-к- ч-й-н с-н-й-. ---------------------- Мен үчкө чейин санайм. 0
M-n--ç-ö---yi- ------. Men üçkö çeyin sanaym. M-n ü-k- ç-y-n s-n-y-. ---------------------- Men üçkö çeyin sanaym.
Я рахую далі: Ме- са-ай-бе---: Мен санай берем: М-н с-н-й б-р-м- ---------------- Мен санай берем: 0
M-- sa--y-be-e-: Men sanay berem: M-n s-n-y b-r-m- ---------------- Men sanay berem:
Чотири, п’ять, шість, т-р-, беш- алты, төрт, беш, алты, т-р-, б-ш- а-т-, ---------------- төрт, беш, алты, 0
tört,-b-ş---l-ı, tört, beş, altı, t-r-, b-ş- a-t-, ---------------- tört, beş, altı,
сім, вісім, дев’ять ж---,--е-----т-г-з жети, сегиз, тогуз ж-т-, с-г-з- т-г-з ------------------ жети, сегиз, тогуз 0
jeti--s---z,--o--z jeti, segiz, toguz j-t-, s-g-z- t-g-z ------------------ jeti, segiz, toguz
Я рахую. Ме---с-п-еп ж-та-ын. Мен эсептеп жатамын. М-н э-е-т-п ж-т-м-н- -------------------- Мен эсептеп жатамын. 0
Men ----t-- ----m-n. Men eseptep jatamın. M-n e-e-t-p j-t-m-n- -------------------- Men eseptep jatamın.
Ти рахуєш. Се----е--еп жа-ас--. Сен эсептеп жатасың. С-н э-е-т-п ж-т-с-ң- -------------------- Сен эсептеп жатасың. 0
Sen esep--p ja-a---. Sen eseptep jatasıŋ. S-n e-e-t-p j-t-s-ŋ- -------------------- Sen eseptep jatasıŋ.
Він рахує. А- --ала---септ---ж---т. Ал (бала) эсептеп жатат. А- (-а-а- э-е-т-п ж-т-т- ------------------------ Ал (бала) эсептеп жатат. 0
Al -b---) esep-ep-j---t. Al (bala) eseptep jatat. A- (-a-a- e-e-t-p j-t-t- ------------------------ Al (bala) eseptep jatat.
Один. Перший. Б--. ----нчи. Бир. Биринчи. Б-р- Б-р-н-и- ------------- Бир. Биринчи. 0
B-r----ri-ç-. Bir. Birinçi. B-r- B-r-n-i- ------------- Bir. Birinçi.
Два. Другий. Э-и- Эки-чи. Эки. Экинчи. Э-и- Э-и-ч-. ------------ Эки. Экинчи. 0
E--. E--nçi. Eki. Ekinçi. E-i- E-i-ç-. ------------ Eki. Ekinçi.
Три. Третій. Ү-- Үч---ү. Үч. Үчүнчү. Ү-. Ү-ү-ч-. ----------- Үч. Үчүнчү. 0
Üç. Üçünç-. Üç. Üçünçü. Ü-. Ü-ü-ç-. ----------- Üç. Üçünçü.
Чотири. Четвертий. Тө-т.------н--. Төрт. Төртүнчү. Т-р-. Т-р-ү-ч-. --------------- Төрт. Төртүнчү. 0
T-r-- -----n--. Tört. Törtünçü. T-r-. T-r-ü-ç-. --------------- Tört. Törtünçü.
П’ять. П’ятий. Б--- -е-инчи. Беш. Бешинчи. Б-ш- Б-ш-н-и- ------------- Беш. Бешинчи. 0
B--- B--in--. Beş. Beşinçi. B-ş- B-ş-n-i- ------------- Beş. Beşinçi.
Шість. Шостий. А---. -лт-нчы. Алты. Алтынчы. А-т-. А-т-н-ы- -------------- Алты. Алтынчы. 0
A-t-.---t----. Altı. Altınçı. A-t-. A-t-n-ı- -------------- Altı. Altınçı.
Сім. Сьомий. Же--.----и--и. Жети. Жетинчи. Ж-т-. Ж-т-н-и- -------------- Жети. Жетинчи. 0
J-t-- --t--çi. Jeti. Jetinçi. J-t-. J-t-n-i- -------------- Jeti. Jetinçi.
Вісім. Восьмий. С------с-г--ин-и. Сегиз. сегизинчи. С-г-з- с-г-з-н-и- ----------------- Сегиз. сегизинчи. 0
S-giz- s-g-z-n--. Segiz. segizinçi. S-g-z- s-g-z-n-i- ----------------- Segiz. segizinçi.
Дев’ять. Дев’ятий. Тог--. ---уз--чу. Тогуз. тогузунчу. Т-г-з- т-г-з-н-у- ----------------- Тогуз. тогузунчу. 0
T--u-.----uzu---. Toguz. toguzunçu. T-g-z- t-g-z-n-u- ----------------- Toguz. toguzunçu.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!