Розмовник

uk Числа   »   sq Numrat

7 [сім]

Числа

Числа

7 [shtatё]

Numrat

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська албанська Відтворити більше
Я рахую: U-- -u----j: U__ n_______ U-ё n-m-r-j- ------------ Unё numёroj: 0
один, два, три n-ё, ------e n___ d__ t__ n-ё- d-, t-e ------------ njё, dy, tre 0
Я рахую до трьох. Unё----ё-oj --ri -ё--re. U__ n______ d___ n_ t___ U-ё n-m-r-j d-r- n- t-e- ------------------------ Unё numёroj deri nё tre. 0
Я рахую далі: Po-n--ёr-j--ё---tj- ---ej: P_ n______ m_ t____ / t___ P- n-m-r-j m- t-t-e / t-j- -------------------------- Po numёroj mё tutje / tej: 0
Чотири, п’ять, шість, k-t-----e----g-as-tё, k_____ p____ g_______ k-t-r- p-s-, g-a-h-ё- --------------------- katёr, pesё, gjashtё, 0
сім, вісім, дев’ять shta----t-tё,-n--tё s______ t____ n____ s-t-t-, t-t-, n-n-ё ------------------- shtatё, tetё, nёntё 0
Я рахую. Un- numё--j. U__ n_______ U-ё n-m-r-j- ------------ Unё numёroj. 0
Ти рахуєш. Ti ---ё--n. T_ n_______ T- n-m-r-n- ----------- Ti numёron. 0
Він рахує. A---u--r-n. A_ n_______ A- n-m-r-n- ----------- Ai numёron. 0
Один. Перший. Nj-.-- p-ri. N___ I p____ N-ё- I p-r-. ------------ Njё. I pari. 0
Два. Другий. D-- ------. D__ I d____ D-. I d-t-. ----------- Dy. I dyti. 0
Три. Третій. T--.-- t-eti. T___ I t_____ T-e- I t-e-i- ------------- Tre. I treti. 0
Чотири. Четвертий. Kat-------atërt-. K_____ I k_______ K-t-r- I k-t-r-i- ----------------- Katёr. I katërti. 0
П’ять. П’ятий. Pe--- ---est-. P____ I p_____ P-s-. I p-s-i- -------------- Pesё. I pesti. 0
Шість. Шостий. Gj-sh--- I--ja-h--. G_______ I g_______ G-a-h-ё- I g-a-h-i- ------------------- Gjashtё. I gjashti. 0
Сім. Сьомий. Sh-a-ё. - shtati. S______ I s______ S-t-t-. I s-t-t-. ----------------- Shtatё. I shtati. 0
Вісім. Восьмий. T---.---te-i. T____ I t____ T-t-. I t-t-. ------------- Tetё. I teti. 0
Дев’ять. Дев’ятий. N--tё.-- n----. N_____ I n_____ N-n-ё- I n-n-i- --------------- Nёntё. I nёnti. 0

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!