Розмовник

uk Числа   »   zh 数(复数)

7 [сім]

Числа

Числа

7[七]

7 [Qī]

数(复数)

[shù (fùshù)]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Я рахую: 我-----: 我 数 数 : 我 数 数 : ------- 我 数 数 : 0
wǒ-shù-sh-: w_ s__ s___ w- s-ù s-ù- ----------- wǒ shù shù:
один, два, три 一, -- 三 一_ 二_ 三 一- 二- 三 ------- 一, 二, 三 0
Yī- --- s-n Y__ è__ s__ Y-, è-, s-n ----------- Yī, èr, sān
Я рахую до трьох. 我-数 到 三 。 我 数 到 三 。 我 数 到 三 。 --------- 我 数 到 三 。 0
w--s-- dà- --n. w_ s__ d__ s___ w- s-ù d-o s-n- --------------- wǒ shù dào sān.
Я рахую далі: 我 继- ---: 我 继_ 数_ : 我 继- 数- : --------- 我 继续 数数 : 0
Wǒ j-xù-shù s-ù: W_ j___ s__ s___ W- j-x- s-ù s-ù- ---------------- Wǒ jìxù shù shù:
Чотири, п’ять, шість, 四--五,-六 四_ 五_ 六 四- 五- 六 ------- 四, 五, 六 0
Sì- w-----ù S__ w__ l__ S-, w-, l-ù ----------- Sì, wǔ, liù
сім, вісім, дев’ять 七- 八,-九 七_ 八_ 九 七- 八- 九 ------- 七, 八, 九 0
q-- -----iǔ q__ b__ j__ q-, b-, j-ǔ ----------- qī, bā, jiǔ
Я рахую. 我 数 数 。 我 数 数 。 我 数 数 。 ------- 我 数 数 。 0
wǒ-sh-----. w_ s__ s___ w- s-ù s-ù- ----------- wǒ shù shù.
Ти рахуєш. 你 数-数 。 你 数 数 。 你 数 数 。 ------- 你 数 数 。 0
Nǐ -h- --ù-. N_ s__ s____ N- s-ù s-ù-. ------------ Nǐ shù shù..
Він рахує. 他 数 - 。 他 数 数 。 他 数 数 。 ------- 他 数 数 。 0
Tā-sh--s--. T_ s__ s___ T- s-ù s-ù- ----------- Tā shù shù.
Один. Перший. 一- 第一 一_ 第_ 一- 第- ----- 一, 第一 0
Yī- -ì yī Y__ d_ y_ Y-, d- y- --------- Yī, dì yī
Два. Другий. 二--第二 二_ 第_ 二- 第- ----- 二, 第二 0
èr,--ì -r è__ d_ è_ è-, d- è- --------- èr, dì èr
Три. Третій. 三,--三 三_ 第_ 三- 第- ----- 三, 第三 0
s--, dì s-n s___ d_ s__ s-n- d- s-n ----------- sān, dì sān
Чотири. Четвертий. 四,--四 四_ 第_ 四- 第- ----- 四, 第四 0
s-, -ì-sì s__ d_ s_ s-, d- s- --------- sì, dì sì
П’ять. П’ятий. 五--第五 五_ 第_ 五- 第- ----- 五, 第五 0
wǔ,--ì--ǔ w__ d_ w_ w-, d- w- --------- wǔ, dì wǔ
Шість. Шостий. 六- 第六 六_ 第_ 六- 第- ----- 六, 第六 0
l----dì--iù l___ d_ l__ l-ù- d- l-ù ----------- liù, dì liù
Сім. Сьомий. 七, -七 七_ 第_ 七- 第- ----- 七, 第七 0
qī, dì -ī q__ d_ q_ q-, d- q- --------- qī, dì qī
Вісім. Восьмий. 八- -八 八_ 第_ 八- 第- ----- 八, 第八 0
bā, dì--ā b__ d_ b_ b-, d- b- --------- bā, dì bā
Дев’ять. Дев’ятий. 九, 第九 九_ 第_ 九- 第- ----- 九, 第九 0
j--- -ì--iǔ j___ d_ j__ j-ǔ- d- j-ǔ ----------- jiǔ, dì jiǔ

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!