Розмовник

uk У поїзді   »   hy գնացքում

34 [тридцять чотири]

У поїзді

У поїзді

34 [երեսունչորս]

34 [yeresunch’vors]

գնացքում

gnats’k’um

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Це потяг до Берліна? Սա--ե-լի- -եկնող-գնա---- -: Ս_ Բ_____ մ_____ գ______ է_ Ս- Բ-ռ-ի- մ-կ-ո- գ-ա-ց-ն է- --------------------------- Սա Բեռլին մեկնող գնա՞ցքն է: 0
S- B-r--i----kno-h --a--s--’n e S_ B______ m______ g_________ e S- B-r-l-n m-k-o-h g-a-t-’-’- e ------------------------------- Sa Berrlin meknogh gna՞ts’k’n e
Коли відправляється потяг? Ե՞րբ է --կն--- -յս գ-ա-քը: Ե___ է մ______ ա__ գ______ Ե-ր- է մ-կ-ո-մ ա-ս գ-ա-ք-: -------------------------- Ե՞րբ է մեկնում այս գնացքը: 0
Y---- ---ek------s --at--k-y Y____ e m_____ a__ g________ Y-՞-b e m-k-u- a-s g-a-s-k-y ---------------------------- Ye՞rb e meknum ays gnats’k’y
Коли прибуває потяг до Берліна? Ե՞-բ-- -ամանու----ա-քը----լ--: Ե___ է ժ_______ գ_____ Բ______ Ե-ր- է ժ-մ-ն-ւ- գ-ա-ք- Բ-ռ-ի-: ------------------------------ Ե՞րբ է ժամանում գնացքը Բեռլին: 0
Ye՞r- e zhaman---g-at-’k’---er-lin Y____ e z_______ g________ B______ Y-՞-b e z-a-a-u- g-a-s-k-y B-r-l-n ---------------------------------- Ye՞rb e zhamanum gnats’k’y Berrlin
Пробачте, можна пройти? Կ--ր-----րել-՞ է-ան--ել: Կ_____ կ______ է ա______ Կ-ե-ե- կ-ր-լ-՞ է ա-ց-ե-: ------------------------ Կներեք կարելի՞ է անցնել: 0
K--r--’--a-e-i՞ --ant--n-l K______ k______ e a_______ K-e-e-’ k-r-l-՞ e a-t-’-e- -------------------------- Knerek’ kareli՞ e ants’nel
Мені здається, це – моє місце. Ես-կարծու--եմ- -ր ս- իմ տ-ղ- -: Ե_ կ______ ե__ ո_ ս_ ի_ տ___ է_ Ե- կ-ր-ո-մ ե-, ո- ս- ի- տ-ղ- է- ------------------------------- Ես կարծում եմ, որ սա իմ տեղն է: 0
Y---k-rt--m----- v-r -a--m t---n e Y__ k______ y___ v__ s_ i_ t____ e Y-s k-r-s-m y-m- v-r s- i- t-g-n e ---------------------------------- Yes kartsum yem, vor sa im teghn e
Мені здається, Ви сидите на моєму місці. Ե-----ծ--մ եմ, -- -ո-ք-ի- տ--- եք-զ----ց-ել: Ե_ կ______ ե__ ո_ Դ___ ի_ տ___ ե_ զ_________ Ե- կ-ր-ո-մ ե-, ո- Դ-ւ- ի- տ-ղ- ե- զ-ա-ե-ր-լ- -------------------------------------------- Ես կարծում եմ, որ Դուք իմ տեղն եք զբաղեցրել: 0
Y-s -ar--u- yem--v-r Du-’ i-----h--yek- z-a---t--rel Y__ k______ y___ v__ D___ i_ t____ y___ z___________ Y-s k-r-s-m y-m- v-r D-k- i- t-g-n y-k- z-a-h-t-’-e- ---------------------------------------------------- Yes kartsum yem, vor Duk’ im teghn yek’ zbaghets’rel
Де спальний вагон? Որտ-ղ - -ա-ոն---ջ-----: Ո____ է վ______________ Ո-տ-ղ է վ-գ-ն-ն-ջ-ր-ն-: ----------------------- Որտեղ է վագոն-ննջարանը: 0
Vor---h - ----n--n-a-a-y V______ e v_____________ V-r-e-h e v-g-n-n-j-r-n- ------------------------ Vortegh e vagon-nnjarany
Спальний вагон у кінці потягу. Վա-ոն--նջարան-ագոնը--տն-ո-մ ---նաց---վ------: Վ__________________ գ______ է գ_____ վ_______ Վ-գ-ն-ն-ջ-ր-ն-ա-ո-ը գ-ն-ո-մ է գ-ա-ք- վ-ր-ո-մ- --------------------------------------------- Վագոն-ննջարանվագոնը գտնվում է գնացքի վերջում: 0
V-gon----ar-n--g--- gtn-u- - --at--k’i v-r--m V__________________ g_____ e g________ v_____ V-g-n-n-j-r-n-a-o-y g-n-u- e g-a-s-k-i v-r-u- --------------------------------------------- Vagon-nnjaranvagony gtnvum e gnats’k’i verjum
А де вагон – ресторан? – На початку поїзда. Ի-----տե՞ղ---վա----ռե--ո--------ռ-ջնա-ա---մ: Ի__ ո_____ է վ______________ - Ա____________ Ի-կ ո-տ-՞- է վ-գ-ն-ռ-ս-ո-ա-ը - Ա-ա-ն-մ-ս-ւ-: -------------------------------------------- Իսկ որտե՞ղ է վագոն-ռեստորանը - Առաջնամասում: 0
Isk-----e-g- - vago--r-e-t---n- - A---j-a--sum I__ v_______ e v_______________ - A___________ I-k v-r-e-g- e v-g-n-r-e-t-r-n- - A-r-j-a-a-u- ---------------------------------------------- Isk vorte՞gh e vagon-rrestorany - Arrajnamasum
Можна мені спати на нижній полиці? Կա-ել-- ---ս ն---------ն--: Կ______ է ե_ ն_______ ք____ Կ-ր-լ-՞ է ե- ն-ր-և-ւ- ք-ե-: --------------------------- Կարելի՞ է ես ներքևում քնեմ: 0
Ka-e-i--e--------k----u- -’--m K______ e y__ n_________ k____ K-r-l-՞ e y-s n-r-’-e-u- k-n-m ------------------------------ Kareli՞ e yes nerk’yevum k’nem
Можна мені спати посередині? Կ---լի- --ես-միջին հ---ո-մ--նե-: Կ______ է ե_ մ____ հ______ ք____ Կ-ր-լ-՞ է ե- մ-ջ-ն հ-ր-ո-մ ք-ե-: -------------------------------- Կարելի՞ է ես միջին հարկում քնեմ: 0
K-re--- --yes -i-i- har--m k--em K______ e y__ m____ h_____ k____ K-r-l-՞ e y-s m-j-n h-r-u- k-n-m -------------------------------- Kareli՞ e yes mijin harkum k’nem
Можна мені спати на верхній полиці? Կ--ելի- ------երևո-- --եմ: Կ______ է ե_ վ______ ք____ Կ-ր-լ-՞ է ե- վ-ր-ո-մ ք-ե-: -------------------------- Կարելի՞ է ես վերևում քնեմ: 0
Ka--li՞ --ye--ve-e-um --n-m K______ e y__ v______ k____ K-r-l-՞ e y-s v-r-v-m k-n-m --------------------------- Kareli՞ e yes verevum k’nem
Коли ми будемо на кордоні? Ե----ե-ք հ-սն-ւ- -ա--ա---: Ե___ ե__ հ______ ս________ Ե-ր- ե-ք հ-ս-ո-մ ս-հ-ա-ի-: -------------------------- Ե՞րբ ենք հասնում սահմանին: 0
Y-՞r- -en----a--u--sa-manin Y____ y____ h_____ s_______ Y-՞-b y-n-’ h-s-u- s-h-a-i- --------------------------- Ye՞rb yenk’ hasnum sahmanin
Як довго триває поїздка до Берліна? Ո-ք--- է -և-ւմ-ճան-պ-րհ- --պի -ե-լ-ն: Ո_____ է տ____ ճ________ դ___ Բ______ Ո-ք-՞- է տ-ո-մ ճ-ն-պ-ր-ը դ-պ- Բ-ռ-ի-: ------------------------------------- Որքա՞ն է տևում ճանապարհը դեպի Բեռլին: 0
V----a՞n e--evu- c-a-a-a--- dep--Ber---n V_______ e t____ c_________ d___ B______ V-r-’-՞- e t-v-m c-a-a-a-h- d-p- B-r-l-n ---------------------------------------- Vork’a՞n e tevum chanaparhy depi Berrlin
Чи потяг запізнюється? Գն---ը ու---ո-----: Գ_____ ո________ է_ Գ-ա-ք- ո-շ-ն-ւ-մ է- ------------------- Գնացքը ուշանու՞մ է: 0
G-a-s-k-- ---an-՞m e G________ u_______ e G-a-s-k-y u-h-n-՞- e -------------------- Gnats’k’y ushanu՞m e
Чи маєте Ви щось почитати? Կ--դ--ու ինչ ո---ա- --ն---: Կ_______ ի__ ո_ բ__ ո______ Կ-ր-ա-ո- ի-չ ո- բ-ն ո-ն-՞-: --------------------------- Կարդալու ինչ որ բան ունե՞ք: 0
K-rd----in--- v---b-- -ne--’ K______ i____ v__ b__ u_____ K-r-a-u i-c-’ v-r b-n u-e-k- ---------------------------- Kardalu inch’ vor ban une՞k’
Тут можна поїсти та попити? Կ-րելի--- --ստեղ -ն---ր-ո-տ-լ-ւ-և խմ-լու բան-ստանա-: Կ______ է ա_____ ի_____ ո______ և խ_____ բ__ ս______ Կ-ր-լ-՞ է ա-ս-ե- ի-չ-ո- ո-տ-լ-ւ և խ-ե-ո- բ-ն ս-ա-ա-: ---------------------------------------------------- Կարելի՞ է այստեղ ինչ-որ ուտելու և խմելու բան ստանալ: 0
K---li- e -yste-- -n-h’-v-r --elu -ev k-m--u-b-n s-a--l K______ e a______ i________ u____ y__ k_____ b__ s_____ K-r-l-՞ e a-s-e-h i-c-’-v-r u-e-u y-v k-m-l- b-n s-a-a- ------------------------------------------------------- Kareli՞ e aystegh inch’-vor utelu yev khmelu ban stanal
Можете мене розбудити, будь-ласка, о 7.00 годині? Կար--ղ -- --ձ--ամը-7-ին ---ն-ց-ել: Կ_____ ե_ ի__ ժ___ 7___ ա_________ Կ-ր-՞- ե- ի-ձ ժ-մ- 7-ի- ա-թ-ա-ն-լ- ---------------------------------- Կարո՞ղ եք ինձ ժամը 7-ին արթնացնել: 0
Karo՞-h -ek- -nd--z-a-y -------t’na--’--l K______ y___ i___ z____ 7___ a___________ K-r-՞-h y-k- i-d- z-a-y 7-i- a-t-n-t-’-e- ----------------------------------------- Karo՞gh yek’ indz zhamy 7-in art’nats’nel

Немовлята читають по губам!

Коли немовлята вчаться говорити, вони дивляться на вуста своїх батьків. Це виявили психологи, що вивчають розвиток. Приблизно у шість місяців немовлята починають читати по губам. Так вони вчаться, як слід складати свої вуста, щоб вимовляти звуки. Коли дітям виповнюється рік, вони вже розуміють деякі слова. З цього віку вони знов дивляться людям у очі. Так вони отримують багато важливої інформації. По очах вони визначають, чи їх батьки веселі чи сумні. Завдяки цьому вони знайомляться із світом почуттів. Цікаво спостерігати, коли з ними говорять іноземною мовою. Оскільки тоді діти починають знов читати по губам. За допомогою цього вони навчаються також будувати чужі звуки. Тому коли розмовляють з немовлятами, слід завжди на них дивитися. Крім того, для свого мовного розвитку діти потребують діалогу. Оскільки батьки дуже часто повторюють те, що кажуть діти. Так діти отримують зворотній зв’язок. Це дуже важливо для маленьких дітей. Тоді вони знають, що їх зрозуміли. Це підтвердження мотивує немовлят. Вони мають позитивний настрій на те, щоб далі вчитися розмовляти. Таким чином, недостатньо лише програвати дітям аудіо файли. Те, що діти дійсно можуть читати по губам, доводять дослідження. В експериментах маленьким дітям показали відео без звуку. Це були відео на рідній мові дітей та на іноземній мові. Немовлята роздивлялися відео на своїй рідній мові довше. При цьому вони були також явно уважнішими. Але перші слова немовлят в усьому світі однакові. Мама та папа – це легко вимовити на всіх мовах!