Розмовник

uk Заперечення 2   »   bg Отрицание 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [шейсет и пет]

65 [sheyset i pet]

Отрицание 2

[Otritsanie 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська болгарська Відтворити більше
Перстень дорогий? Ск-п ли-е--р---е--т? Скъп ли е пръстенът? С-ъ- л- е п-ъ-т-н-т- -------------------- Скъп ли е пръстенът? 0
S--p l--y--p-yste---? Skyp li ye prystenyt? S-y- l- y- p-y-t-n-t- --------------------- Skyp li ye prystenyt?
Ні, він коштує тільки сто євро. Не,-т---с-рув--сам- -то евро. Не, той струва само сто евро. Н-, т-й с-р-в- с-м- с-о е-р-. ----------------------------- Не, той струва само сто евро. 0
N---toy s--uva-s-mo sto -e--o. Ne, toy struva samo sto yevro. N-, t-y s-r-v- s-m- s-o y-v-o- ------------------------------ Ne, toy struva samo sto yevro.
Але я маю тільки п’ятдесят. Н--аз -----а-- ----есет. Но аз има само петдесет. Н- а- и-а с-м- п-т-е-е-. ------------------------ Но аз има само петдесет. 0
No ---i-a-s-m- pet--set. No az ima samo petdeset. N- a- i-a s-m- p-t-e-e-. ------------------------ No az ima samo petdeset.
Ти вже готовий / готова? Г-то--/ гото-- -- с---е--? Готов / готова ли си вече? Г-т-в / г-т-в- л- с- в-ч-? -------------------------- Готов / готова ли си вече? 0
Go-ov ---otova li--i -ec-e? Gotov / gotova li si veche? G-t-v / g-t-v- l- s- v-c-e- --------------------------- Gotov / gotova li si veche?
Ні, ще ні. Н---ощ- --. Не, още не. Н-, о-е н-. ----------- Не, още не. 0
N-- -shc-- --. Ne, oshche ne. N-, o-h-h- n-. -------------- Ne, oshche ne.
Але скоро буду готовий / готова. Но-----ега с-м-г---- /-го--в-. Но ей сега съм готов / готова. Н- е- с-г- с-м г-т-в / г-т-в-. ------------------------------ Но ей сега съм готов / готова. 0
No --y ---a s-m--ot---/ -o---a. No yey sega sym gotov / gotova. N- y-y s-g- s-m g-t-v / g-t-v-. ------------------------------- No yey sega sym gotov / gotova.
Хочеш ще супу? И-к----и о-- ----? Искаш ли още супа? И-к-ш л- о-е с-п-? ------------------ Искаш ли още супа? 0
I-k-sh--i---h--e --pa? Iskash li oshche supa? I-k-s- l- o-h-h- s-p-? ---------------------- Iskash li oshche supa?
Ні, я більше не хочу. Н-,--- -с-ам ---е-е. Не, не искам повече. Н-, н- и-к-м п-в-ч-. -------------------- Не, не искам повече. 0
Ne- -e ----m -o-e---. Ne, ne iskam poveche. N-, n- i-k-m p-v-c-e- --------------------- Ne, ne iskam poveche.
Але ще одне морозиво. Но иск-м--ще -ди----а-о-е-. Но искам още един сладолед. Н- и-к-м о-е е-и- с-а-о-е-. --------------------------- Но искам още един сладолед. 0
No--skam ---c-- --din--l----e-. No iskam oshche yedin sladoled. N- i-k-m o-h-h- y-d-n s-a-o-e-. ------------------------------- No iskam oshche yedin sladoled.
Ти довго вже тут живеш? От-ав-- л- жи--еш тук? Отдавна ли живееш тук? О-д-в-а л- ж-в-е- т-к- ---------------------- Отдавна ли живееш тук? 0
O--a-na----z---e-sh-tuk? Otdavna li zhiveesh tuk? O-d-v-a l- z-i-e-s- t-k- ------------------------ Otdavna li zhiveesh tuk?
Ні, тільки місяць. Н-- едв-------ин м-сец. Не, едва от един месец. Н-, е-в- о- е-и- м-с-ц- ----------------------- Не, едва от един месец. 0
Ne, --d-- ot y-d-- m-set-. Ne, yedva ot yedin mesets. N-, y-d-a o- y-d-n m-s-t-. -------------------------- Ne, yedva ot yedin mesets.
Але я знаю вже багато людей. Но вече -оз--вам-м-ог- --р-. Но вече познавам много хора. Н- в-ч- п-з-а-а- м-о-о х-р-. ---------------------------- Но вече познавам много хора. 0
No----he --z---a- ---g- --ora. No veche poznavam mnogo khora. N- v-c-e p-z-a-a- m-o-o k-o-a- ------------------------------ No veche poznavam mnogo khora.
Їдеш завтра додому? Щ--път-ва- ли -тр--з--в--щ-? Ще пътуваш ли утре за вкъщи? Щ- п-т-в-ш л- у-р- з- в-ъ-и- ---------------------------- Ще пътуваш ли утре за вкъщи? 0
Shc-- ---uv-sh li -tr---a-vky----i? Shche pytuvash li utre za vkyshchi? S-c-e p-t-v-s- l- u-r- z- v-y-h-h-? ----------------------------------- Shche pytuvash li utre za vkyshchi?
Ні, тільки у вихідні. Н-,-----в края н- -ед-ицат-. Не, чак в края на седмицата. Н-, ч-к в к-а- н- с-д-и-а-а- ---------------------------- Не, чак в края на седмицата. 0
N-,--ha--v--r----n--s--mit-a--. Ne, chak v kraya na sedmitsata. N-, c-a- v k-a-a n- s-d-i-s-t-. ------------------------------- Ne, chak v kraya na sedmitsata.
Але я повертаюся вже у неділю. Но още --н-де-я-щ---е въ--а. Но още в неделя ще се върна. Н- о-е в н-д-л- щ- с- в-р-а- ---------------------------- Но още в неделя ще се върна. 0
N- os-che-v--e--ly- s--he--e-vyr--. No oshche v nedelya shche se vyrna. N- o-h-h- v n-d-l-a s-c-e s- v-r-a- ----------------------------------- No oshche v nedelya shche se vyrna.
Твоя дочка вже доросла? Дъщ----т- г-л----ли - -е-е? Дъщеря ти голяма ли е вече? Д-щ-р- т- г-л-м- л- е в-ч-? --------------------------- Дъщеря ти голяма ли е вече? 0
Dys-c-e-y--ti-----a-a l- y--v-c--? Dyshcherya ti golyama li ye veche? D-s-c-e-y- t- g-l-a-a l- y- v-c-e- ---------------------------------- Dyshcherya ti golyama li ye veche?
Ні, їй тільки сімнадцять. Н----я ---д-а-н- -едем-а---т. Не, тя е едва на седемнайсет. Н-, т- е е-в- н- с-д-м-а-с-т- ----------------------------- Не, тя е едва на седемнайсет. 0
N-, --a-ye yedva n--s---mn--s--. Ne, tya ye yedva na sedemnayset. N-, t-a y- y-d-a n- s-d-m-a-s-t- -------------------------------- Ne, tya ye yedva na sedemnayset.
Але вона вже має хлопця. Н--в--е --а п--ят-л. Но вече има приятел. Н- в-ч- и-а п-и-т-л- -------------------- Но вече има приятел. 0
N----c-e ima-pr-y---l. No veche ima priyatel. N- v-c-e i-a p-i-a-e-. ---------------------- No veche ima priyatel.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!