Розмовник

uk Заперечення 2   »   hr Negacija 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [šezdeset i pet]

Negacija 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Перстень дорогий? Je-------t-n-s-u-? J_ l_ p_____ s____ J- l- p-s-e- s-u-? ------------------ Je li prsten skup? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. N---k-št--s-----t----u ----. N__ k____ s___ s______ e____ N-, k-š-a s-m- s-o-i-u e-r-. ---------------------------- Ne, košta samo stotinu eura. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. A-- ja--mam-sa---pede---. A__ j_ i___ s___ p_______ A-i j- i-a- s-m- p-d-s-t- ------------------------- Ali ja imam samo pedeset. 0
Ти вже готовий / готова? J-si -- -e- got-v-- -ot--a? J___ l_ v__ g____ / g______ J-s- l- v-ć g-t-v / g-t-v-? --------------------------- Jesi li već gotov / gotova? 0
Ні, ще ні. N------ --. N__ j__ n__ N-, j-š n-. ----------- Ne, još ne. 0
Але скоро буду готовий / готова. A-i -a- -----o ----v / --t-v-. A__ s__ u_____ g____ / g______ A-i s-m u-k-r- g-t-v / g-t-v-. ------------------------------ Ali sam uskoro gotov / gotova. 0
Хочеш ще супу? Že--- -i-još---he? Ž____ l_ j__ j____ Ž-l-š l- j-š j-h-? ------------------ Želiš li još juhe? 0
Ні, я більше не хочу. Ne---e-želi--vi--. N__ n_ ž____ v____ N-, n- ž-l-m v-š-. ------------------ Ne, ne želim više. 0
Але ще одне морозиво. A-i-jo-----an-s-ad-le-. A__ j__ j____ s________ A-i j-š j-d-n s-a-o-e-. ----------------------- Ali još jedan sladoled. 0
Ти довго вже тут живеш? St-n--e- -----ć -u-o --dje? S_______ l_ v__ d___ o_____ S-a-u-e- l- v-ć d-g- o-d-e- --------------------------- Stanuješ li već dugo ovdje? 0
Ні, тільки місяць. Ne--t----j--e- da--. N__ t__ m_____ d____ N-, t-k m-e-e- d-n-. -------------------- Ne, tek mjesec dana. 0
Але я знаю вже багато людей. A-i--eć poz-aj-m-p--o----d-. A__ v__ p_______ p___ l_____ A-i v-ć p-z-a-e- p-n- l-u-i- ---------------------------- Ali već poznajem puno ljudi. 0
Їдеш завтра додому? P-tuj-š ---su-r- -uć-? P______ l_ s____ k____ P-t-j-š l- s-t-a k-ć-? ---------------------- Putuješ li sutra kući? 0
Ні, тільки у вихідні. N-, tek za--i--nd. N__ t__ z_ v______ N-, t-k z- v-k-n-. ------------------ Ne, tek za vikend. 0
Але я повертаюся вже у неділю. A---se-v-a-a- --ć u n-----ju. A__ s_ v_____ v__ u n________ A-i s- v-a-a- v-ć u n-d-e-j-. ----------------------------- Ali se vraćam već u nedjelju. 0
Твоя дочка вже доросла? Je--- ----a -ć-r-a-v---o--a-l-? J_ l_ t____ k_____ v__ o_______ J- l- t-o-a k-e-k- v-ć o-r-s-a- ------------------------------- Je li tvoja kćerka već odrasla? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. Ne- o-a i-a tek ----mna-st-g-d-na. N__ o__ i__ t__ s_________ g______ N-, o-a i-a t-k s-d-m-a-s- g-d-n-. ---------------------------------- Ne, ona ima tek sedamnaest godina. 0
Але вона вже має хлопця. A-- -n--ve----a -e-k-. A__ o__ v__ i__ d_____ A-i o-a v-ć i-a d-č-a- ---------------------- Ali ona već ima dečka. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + хорватська (1-100) MP3 хорватська (1-100)
Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!