Розмовник

uk Заперечення 2   »   ku Bersiva neyînî 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [şêst û pênc]

Bersiva neyînî 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська курдська (курманджі) Відтворити більше
Перстень дорогий? G-stîlk ---a-ye? G______ b___ y__ G-s-î-k b-h- y-? ---------------- Gustîlk biha ye? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. N-,-b-hay- -ê--en- --0 e-ro-ye. N__ b_____ w_ t___ 1__ e___ y__ N-, b-h-y- w- t-n- 1-0 e-r- y-. ------------------------------- Na, bihayê wê tenê 100 euro ye. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. Lêb----li--e- --n t----pênc- -e-e. L_____ l_ g__ m__ t___ p____ h____ L-b-l- l- g-l m-n t-n- p-n-î h-y-. ---------------------------------- Lêbelê li gel min tenê pêncî heye. 0
Ти вже готовий / готова? Tu a---e--? T_ a_______ T- a-a-e-î- ----------- Tu amadeyî? 0
Ні, ще ні. Na,---n --. N__ h__ n__ N-, h-n n-. ----------- Na, hîn na. 0
Але скоро буду готовий / готова. Lê--l---z-- ----- amade-b--. L_____ e_ ê a____ a____ b___ L-b-l- e- ê a-i-a a-a-e b-m- ---------------------------- Lêbelê ez ê aniha amade bim. 0
Хочеш ще супу? Z--e-i--şor-e-dixw--î? Z______ ş____ d_______ Z-d-t-r ş-r-e d-x-a-î- ---------------------- Zêdetir şorbe dixwazî? 0
Ні, я більше не хочу. Na- na--a-im. N__ n________ N-, n-x-a-i-. ------------- Na, naxwazim. 0
Але ще одне морозиво. L--berfeşîreke--î--i---zim. L_ b__________ d_ d________ L- b-r-e-î-e-e d- d-x-a-i-. --------------------------- Lê berfeşîreke dî dixwazim. 0
Ти довго вже тут живеш? Ev--em-ke--ir-j-e-tu-l- -ir -ûdi--? E_ d_____ d____ e t_ l_ v__ r______ E- d-m-k- d-r-j e t- l- v-r r-d-n-? ----------------------------------- Ev demeke dirêj e tu li vir rûdinê? 0
Ні, тільки місяць. Na,-j--m-hekê-ve. N__ j_ m_____ v__ N-, j- m-h-k- v-. ----------------- Na, ji mehekê ve. 0
Але я знаю вже багато людей. L---- ---a-ve --l-- -ir-va- -----i-i-. L_ j_ n___ v_ g____ m______ n__ d_____ L- j- n-h- v- g-l-k m-r-v-n n-s d-k-m- -------------------------------------- Lê ji niha ve gelek mirovan nas dikim. 0
Їдеш завтра додому? Tu-yê-s-bê-bi-- ma--? T_ y_ s___ b___ m____ T- y- s-b- b-ç- m-l-? --------------------- Tu yê sibê biçî malê? 0
Ні, тільки у вихідні. N-,-h--- zû-----y- -e--e-ê. N__ h___ z_ d_____ h_______ N-, h-r- z- d-w-y- h-f-e-ê- --------------------------- Na, herî zû dawiya hefteyê. 0
Але я повертаюся вже у неділю. Lê -- - ro-------e-- v-ge-im. L_ e_ ê r___ y______ v_______ L- e- ê r-j- y-k-e-ê v-g-r-m- ----------------------------- Lê ez ê roja yekşemê vegerim. 0
Твоя дочка вже доросла? Ke-i-- t--g-hîştî-ye? K_____ t_ g______ y__ K-ç-k- t- g-h-ş-î y-? --------------------- Keçika te gihîştî ye? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. N-,--e---ê-wê -în -e-d-h -. N__ t_____ w_ h__ h_____ e_ N-, t-m-n- w- h-n h-v-e- e- --------------------------- Na, temenê wê hîn hevdeh e. 0
Але вона вже має хлопця. Lê j--n--a--e-he-alê wê he--. L_ j_ n___ v_ h_____ w_ h____ L- j- n-h- v- h-v-l- w- h-y-. ----------------------------- Lê ji niha ve hevalê wê heye. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 курдська (курманджі) (1-100)
Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!