Розмовник

uk Заперечення 2   »   nn Nekting 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [sekstifem]

Nekting 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нінорст Відтворити більше
Перстень дорогий? Er d-n -i-g----yr? E_ d__ r_____ d___ E- d-n r-n-e- d-r- ------------------ Er den ringen dyr? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. N----h-n k-st-- be--- hu-d-e e--o. N___ h__ k_____ b____ h_____ e____ N-i- h-n k-s-a- b-r-e h-n-r- e-r-. ---------------------------------- Nei, han kostar berre hundre euro. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. M---eg h-r b-r-e-f---i. M__ e_ h__ b____ f_____ M-n e- h-r b-r-e f-m-i- ----------------------- Men eg har berre femti. 0
Ти вже готовий / готова? Er--u--erd--? E_ d_ f______ E- d- f-r-i-? ------------- Er du ferdig? 0
Ні, ще ні. N-i,-ikk---enno. N___ i____ e____ N-i- i-k-e e-n-. ---------------- Nei, ikkje enno. 0
Але скоро буду готовий / готова. M-n-----r -nar- f-rdig. M__ e_ e_ s____ f______ M-n e- e- s-a-t f-r-i-. ----------------------- Men eg er snart ferdig. 0
Хочеш ще супу? V---du-h-----r -----? V__ d_ h_ m___ s_____ V-l d- h- m-i- s-p-e- --------------------- Vil du ha meir suppe? 0
Ні, я більше не хочу. N---t--k,-eg--i- ---j- -- m-ir. N__ t____ e_ v__ i____ h_ m____ N-i t-k-, e- v-l i-k-e h- m-i-. ------------------------------- Nei takk, eg vil ikkje ha meir. 0
Але ще одне морозиво. Men -- vi- ha m-ir--s. M__ e_ v__ h_ m___ i__ M-n e- v-l h- m-i- i-. ---------------------- Men eg vil ha meir is. 0
Ти довго вже тут живеш? H---du bu-d--er-le-g-? H__ d_ b___ h__ l_____ H-r d- b-d- h-r l-n-e- ---------------------- Har du budd her lenge? 0
Ні, тільки місяць. Nei- b-r-e-e-n -ån-d. N___ b____ e__ m_____ N-i- b-r-e e-n m-n-d- --------------------- Nei, berre ein månad. 0
Але я знаю вже багато людей. Men-eg -jen----m--ge f-l- -lt. M__ e_ k______ m____ f___ a___ M-n e- k-e-n-r m-n-e f-l- a-t- ------------------------------ Men eg kjenner mange folk alt. 0
Їдеш завтра додому? Kø-re---u-------------n? K_____ d_ h___ i m______ K-y-e- d- h-i- i m-r-o-? ------------------------ Køyrer du heim i morgon? 0
Ні, тільки у вихідні. Nei, --kj- før-i -e---. N___ i____ f__ i h_____ N-i- i-k-e f-r i h-l-a- ----------------------- Nei, ikkje før i helga. 0
Але я повертаюся вже у неділю. Men -g---e- til---e---t--å----d-ge-. M__ e_ k___ t______ a__ p_ s________ M-n e- k-e- t-l-a-e a-t p- s-n-a-e-. ------------------------------------ Men eg kjem tilbake alt på sundagen. 0
Твоя дочка вже доросла? Er--o-te-a-d---a-se-? E_ d______ d_ v______ E- d-t-e-a d- v-k-e-? --------------------- Er dottera di vaksen? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. N-i, -o e--be-r- sy-te-. N___ h_ e_ b____ s______ N-i- h- e- b-r-e s-t-e-. ------------------------ Nei, ho er berre sytten. 0
Але вона вже має хлопця. Me---- har-a-le--ie --- -j--a--. M__ h_ h__ a_______ e__ k_______ M-n h- h-r a-l-r-i- e-n k-æ-a-t- -------------------------------- Men ho har allereie ein kjærast. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + нінорст (1-100) MP3 нінорст (1-100)
Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!