Розмовник

uk Заперечення 2   »   ro Negaţie 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [şaizeci şi cinci]

Negaţie 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська румунська Відтворити більше
Перстень дорогий? Este s--mp inelul? E___ s____ i______ E-t- s-u-p i-e-u-? ------------------ Este scump inelul? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. N-- nu---s-ă -e--t---sută--e Eur-. N__ n_ c____ d____ o s___ d_ E____ N-, n- c-s-ă d-c-t o s-t- d- E-r-. ---------------------------------- Nu, nu costă decât o sută de Euro. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. D-r-e- am -u--i cin-izeci. D__ e_ a_ n____ c_________ D-r e- a- n-m-i c-n-i-e-i- -------------------------- Dar eu am numai cincizeci. 0
Ти вже готовий / готова? E--- --t--d--a? E___ g___ d____ E-t- g-t- d-j-? --------------- Eşti gata deja? 0
Ні, ще ні. Nu, încă--u. N__ î___ n__ N-, î-c- n-. ------------ Nu, încă nu. 0
Але скоро буду готовий / готова. Da------ia--su---ga--. D__ i______ s___ g____ D-r i-e-i-t s-n- g-t-. ---------------------- Dar imediat sunt gata. 0
Хочеш ще супу? Ma--d--e-ti--up-? M__ d______ s____ M-i d-r-ş-i s-p-? ----------------- Mai doreşti supă? 0
Ні, я більше не хочу. Nu--nu-m----or---. N__ n_ m__ d______ N-, n- m-i d-r-s-. ------------------ Nu, nu mai doresc. 0
Але ще одне морозиво. D-r-î--- ---ngh--a--. D__ î___ o î_________ D-r î-c- o î-g-e-a-ă- --------------------- Dar încă o îngheţată. 0
Ти довго вже тут живеш? L-----şt- -----l----m---i-i? L________ d_ m___ t___ a____ L-c-i-ş-i d- m-l- t-m- a-c-? ---------------------------- Locuieşti de mult timp aici? 0
Ні, тільки місяць. N-- ---- ---- -un-. N__ a___ d_ o l____ N-, a-i- d- o l-n-. ------------------- Nu, abia de o lună. 0
Але я знаю вже багато людей. Dar cun-sc d-j- ----e-pers-ane. D__ c_____ d___ m____ p________ D-r c-n-s- d-j- m-l-e p-r-o-n-. ------------------------------- Dar cunosc deja multe persoane. 0
Їдеш завтра додому? M-r-----ine ac---? M____ m____ a_____ M-r-i m-i-e a-a-ă- ------------------ Mergi mâine acasă? 0
Ні, тільки у вихідні. N-- nu--i-----fârşi- -e-s--tămân-. N__ n____ l_ s______ d_ s_________ N-, n-m-i l- s-â-ş-t d- s-p-ă-â-ă- ---------------------------------- Nu, numai la sfârşit de săptămână. 0
Але я повертаюся вже у неділю. Da- ----n-orc --j-----i--c-. D__ m_ î_____ d___ d________ D-r m- î-t-r- d-j- d-m-n-c-. ---------------------------- Dar mă întorc deja duminică. 0
Твоя дочка вже доросла? F--c- t- -s-e---ja ma--ră? F____ t_ e___ d___ m______ F-i-a t- e-t- d-j- m-j-r-? -------------------------- Fiica ta este deja majoră? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. Nu,-a-----mai --p--sp--ze-e a--. N__ a__ n____ ş____________ a___ N-, a-e n-m-i ş-p-e-p-e-e-e a-i- -------------------------------- Nu, are numai şaptesprezece ani. 0
Але вона вже має хлопця. Da- -r----j- un -ri----. D__ a__ d___ u_ p_______ D-r a-e d-j- u- p-i-t-n- ------------------------ Dar are deja un prieten. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + румунська (1-100) MP3 румунська (1-100)
Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!