Розмовник

uk Заперечення 2   »   sq Mohore 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [gjashtёdhjetёepesё]

Mohore 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська албанська Відтворити більше
Перстень дорогий? A ёshtё---s-tr----------a? A ё____ e s________ u_____ A ё-h-ё e s-t-e-j-ё u-a-a- -------------------------- A ёshtё e shtrenjtё unaza? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. Jo-----h-on ve-ёm----qi---eur-. J__ k______ v____ n______ e____ J-, k-s-t-n v-t-m n-ё-i-d e-r-. ------------------------------- Jo, kushton vetёm njёqind euro. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. Por unё -----et-- p-sё--jetё. P__ u__ k__ v____ p__________ P-r u-ё k-m v-t-m p-s-d-j-t-. ----------------------------- Por unё kam vetёm pesёdhjetё. 0
Ти вже готовий / готова? A -e--ati? A j_ g____ A j- g-t-? ---------- A je gati? 0
Ні, ще ні. Jo,--k-m- -o. J__ a____ j__ J-, a-o-a j-. ------------- Jo, akoma jo. 0
Але скоро буду готовий / готова. P---do--ё-j-- g--- ---i------t. P__ d_ t_ j__ g___ t___ s______ P-r d- t- j-m g-t- t-n- s-p-j-. ------------------------------- Por do tё jem gati tani shpejt. 0
Хочеш ще супу? A d- --r-ё-i ----? A d_ p______ s____ A d- p-r-ё-i s-p-? ------------------ A do pёrsёri supё? 0
Ні, я більше не хочу. J-- --- d-- mё. J__ n__ d__ m__ J-, n-k d-a m-. --------------- Jo, nuk dua mё. 0
Але ще одне морозиво. P-r-n-ё-aku-l---. P__ n__ a________ P-r n-ё a-u-l-r-. ----------------- Por njё akullore. 0
Ти довго вже тут живеш? A----- -humё--- -a--ni --tu? A k___ s____ q_ b_____ k____ A k-n- s-u-ё q- b-n-n- k-t-? ---------------------------- A keni shumё qё banoni kёtu? 0
Ні, тільки місяць. J---ve-ё--n-ё mu-j. J__ v____ n__ m____ J-, v-t-m n-ё m-a-. ------------------- Jo, vetёm njё muaj. 0
Але я знаю вже багато людей. Por -----sh--- nj-rё------mё. P__ n___ s____ n_____ t______ P-r n-o- s-u-ё n-e-ё- t-s-m-. ----------------------------- Por njoh shumё njerёz tashmё. 0
Їдеш завтра додому? A do tё n---s- pё---ё s-tёp- --s--? A d_ t_ n_____ p__ n_ s_____ n_____ A d- t- n-s-s- p-r n- s-t-p- n-s-r- ----------------------------------- A do tё nisesh pёr nё shtёpi nesёr? 0
Ні, тільки у вихідні. J-,-n- fu---a--. J__ n_ f________ J-, n- f-n-j-v-. ---------------- Jo, nё fundjavё. 0
Але я повертаюся вже у неділю. P-r -- -ё-kth-h-m-t--d-e--n. P__ d_ t_ k______ t_ d______ P-r d- t- k-h-h-m t- d-e-ё-. ---------------------------- Por do tё kthehem tё dielёn. 0
Твоя дочка вже доросла? A -ё ё--tё rr------a--a? A t_ ё____ r_____ v_____ A t- ё-h-ё r-i-u- v-j-a- ------------------------ A tё ёshtё rritur vajza? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. Jo------ё---t-m-s-ta---bёd--e-ё vj-ç. J__ ё____ v____ s______________ v____ J-, ё-h-ё v-t-m s-t-t-m-ё-h-e-ё v-e-. ------------------------------------- Jo, ёshtё vetёm shtatёmbёdhjetё vjeç. 0
Але вона вже має хлопця. P----a -----ё-----s-ok. P__ k_ t_____ n__ s____ P-r k- t-s-m- n-ё s-o-. ----------------------- Por ka tashmё njё shok. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + албанська (1-100) MP3 албанська (1-100)
Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!