Розмовник

uk Присвійні займенники 2   »   mk Присвојни заменки 2

67 [шістдесят сім]

Присвійні займенники 2

Присвійні займенники 2

67 [шеесет и седум]

67 [shyeyesyet i syedoom]

Присвојни заменки 2

[Prisvoјni zamyenki 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська македонська Відтворити більше
Окуляри оч-ла очила о-и-а ----- очила 0
o---la ochila o-h-l- ------ ochila
Він забув свої окуляри. Тој ги----ора-- с-о--е-о----. Тој ги заборави своите очила. Т-ј г- з-б-р-в- с-о-т- о-и-а- ----------------------------- Тој ги заборави своите очила. 0
To---------o-----svo--ye--c--la. Toј gui zaboravi svoitye ochila. T-ј g-i z-b-r-v- s-o-t-e o-h-l-. -------------------------------- Toј gui zaboravi svoitye ochila.
Де ж його окуляри? Кад---е-не-о-ите-оч--а? Каде се неговите очила? К-д- с- н-г-в-т- о-и-а- ----------------------- Каде се неговите очила? 0
K--y----e---eg-ov--ye-------? Kadye sye nyeguovitye ochila? K-d-e s-e n-e-u-v-t-e o-h-l-? ----------------------------- Kadye sye nyeguovitye ochila?
Годинник ч-с----к часовник ч-с-в-и- -------- часовник 0
c-as-vnik chasovnik c-a-o-n-k --------- chasovnik
Його годинник попсутий. Н-г-в-о- --сов-ик --раси-ан. Неговиот часовник е расипан. Н-г-в-о- ч-с-в-и- е р-с-п-н- ---------------------------- Неговиот часовник е расипан. 0
Ny---ov-----h-so-n-k-y- --si-an. Nyeguoviot chasovnik ye rasipan. N-e-u-v-o- c-a-o-n-k y- r-s-p-n- -------------------------------- Nyeguoviot chasovnik ye rasipan.
Годинник висить на стіні. Ч-сов-ик-- е з-ка-е--на-ѕид--. Часовникот е закачен на ѕидот. Ч-с-в-и-о- е з-к-ч-н н- ѕ-д-т- ------------------------------ Часовникот е закачен на ѕидот. 0
C-as------- ye---------n-----zido-. Chasovnikot ye zakachyen na dzidot. C-a-o-n-k-t y- z-k-c-y-n n- d-i-o-. ----------------------------------- Chasovnikot ye zakachyen na dzidot.
Паспорт па-ош пасош п-с-ш ----- пасош 0
pa-osh pasosh p-s-s- ------ pasosh
Він загубив свій паспорт. Тој--- -а-у-- -во-от-пасо-. Тој го загуби својот пасош. Т-ј г- з-г-б- с-о-о- п-с-ш- --------------------------- Тој го загуби својот пасош. 0
Toј---o -agu-----sv-ј-------s-. Toј guo zaguoobi svoјot pasosh. T-ј g-o z-g-o-b- s-o-o- p-s-s-. ------------------------------- Toј guo zaguoobi svoјot pasosh.
Де ж його паспорт? Кад- - --г---о---ас--? Каде е неговиот пасош? К-д- е н-г-в-о- п-с-ш- ---------------------- Каде е неговиот пасош? 0
Ka-y- ye -ye-u-v--t -as---? Kadye ye nyeguoviot pasosh? K-d-e y- n-e-u-v-o- p-s-s-? --------------------------- Kadye ye nyeguoviot pasosh?
вони – їх т-----н-вен тие – нивен т-е – н-в-н ----------- тие – нивен 0
t--- --n----n tiye – nivyen t-y- – n-v-e- ------------- tiye – nivyen
Діти не можуть знайти своїх батьків. Д-ц-т---е -ожат да г--н-ј-а--с----- -оди----. Децата не можат да ги најдат своите родители. Д-ц-т- н- м-ж-т д- г- н-ј-а- с-о-т- р-д-т-л-. --------------------------------------------- Децата не можат да ги најдат своите родители. 0
D-e---t--n---m---- ----u--n-ј-a---v-i-y----d-----i. Dyetzata nye moʐat da gui naјdat svoitye rodityeli. D-e-z-t- n-e m-ʐ-t d- g-i n-ј-a- s-o-t-e r-d-t-e-i- --------------------------------------------------- Dyetzata nye moʐat da gui naјdat svoitye rodityeli.
Але ж ось йдуть їх батьки! А-а---е ги --аѓаа-----н--е р----е-и! Ама еве ги доаѓаат нивните родители! А-а е-е г- д-а-а-т н-в-и-е р-д-т-л-! ------------------------------------ Ама еве ги доаѓаат нивните родители! 0
Ama -e-y----- doa--at n---itye -odity-li! Ama yevye gui doaѓaat nivnitye rodityeli! A-a y-v-e g-i d-a-a-t n-v-i-y- r-d-t-e-i- ----------------------------------------- Ama yevye gui doaѓaat nivnitye rodityeli!
Ви – Ваш Вие-–---ш Вие – Ваш В-е – В-ш --------- Вие – Ваш 0
V--e –----h Viye – Vash V-y- – V-s- ----------- Viye – Vash
Як ваша подорож, пане Мюллер? К-к-- -еше-В-ш-то ----в-њ-, --спо--н---и--р? Какво беше Вашето патување, господине Милер? К-к-о б-ш- В-ш-т- п-т-в-њ-, г-с-о-и-е М-л-р- -------------------------------------------- Какво беше Вашето патување, господине Милер? 0
Kakv--b-e-----Vas-y-to --to--------guos---i-ye-M-ly--? Kakvo byeshye Vashyeto patoovaњye, guospodinye Milyer? K-k-o b-e-h-e V-s-y-t- p-t-o-a-y-, g-o-p-d-n-e M-l-e-? ------------------------------------------------------ Kakvo byeshye Vashyeto patoovaњye, guospodinye Milyer?
Де ваша дружина, пане Мюллер? К------В----- со-руга,-г-сп-дин--М--ер? Каде е Вашата сопруга, господине Милер? К-д- е В-ш-т- с-п-у-а- г-с-о-и-е М-л-р- --------------------------------------- Каде е Вашата сопруга, господине Милер? 0
Kady- ye---sh-ta--op-o----, -u---odin-e-Mil-e-? Kadye ye Vashata soproogua, guospodinye Milyer? K-d-e y- V-s-a-a s-p-o-g-a- g-o-p-d-n-e M-l-e-? ----------------------------------------------- Kadye ye Vashata soproogua, guospodinye Milyer?
Ви – ваша В-- – В-ш Вие – Ваш В-е – В-ш --------- Вие – Ваш 0
Vi-- –-V-sh Viye – Vash V-y- – V-s- ----------- Viye – Vash
Як ваша подорож пані Шмідт? К-к-о-бе---В-ш-то--ат-вање---о--о---Ш-и-? Какво беше Вашето патување, госпоѓо Шмит? К-к-о б-ш- В-ш-т- п-т-в-њ-, г-с-о-о Ш-и-? ----------------------------------------- Какво беше Вашето патување, госпоѓо Шмит? 0
Kakv--b---hye V----e-o --to-v--y-, -------o -hmit? Kakvo byeshye Vashyeto patoovaњye, guospoѓo Shmit? K-k-o b-e-h-e V-s-y-t- p-t-o-a-y-, g-o-p-ѓ- S-m-t- -------------------------------------------------- Kakvo byeshye Vashyeto patoovaњye, guospoѓo Shmit?
Де Ваш чоловік, пані Шмідт? К-д----В-ш-----о-р-г, -о--оѓо-Ш-и-? Каде е Вашиот сопруг, госпоѓо Шмит? К-д- е В-ш-о- с-п-у-, г-с-о-о Ш-и-? ----------------------------------- Каде е Вашиот сопруг, госпоѓо Шмит? 0
K-d-- -e Va--io---o--oog-,-g-o-po-- Sh--t? Kadye ye Vashiot soproogu, guospoѓo Shmit? K-d-e y- V-s-i-t s-p-o-g-, g-o-p-ѓ- S-m-t- ------------------------------------------ Kadye ye Vashiot soproogu, guospoѓo Shmit?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Генетичні мутації роблять можливим мовлення

З усіх живих істот у світі лише людина може говорити. Це відрізняє її від тварин і рослин. Природно, спілкуються між собою також тварини і рослини. Однак вони не володіють складною складовою мовою. Але чому люди можуть розмовляти? Щоб говорити, потрібні певні органічні ознаки. Ці тілесні властивості є лише у людини. Але це не само собою зрозуміле, що вона їх розвинула. В історії еволюції нічого не відбувається без причини. Колись людина почала говорити. Коли це сталося точно – ще невідомо. Але повинно було щось трапитися, що дало людям мову. Дослідники вважають, що за це відповідальна генетична мутація. Антропологи порівняли спадковість різних живих істот. Відомо, що на мову впливає певний ген. Люди, в яких він пошкоджений, мають проблеми з мовами. Вони не можуть добре висловлюватися і гірше розуміють слова. Цей ген було досліджено в людей, мавп та мишей. В людей та шимпанзе він дуже подібний. Можна виявити лише дві невеликі відмінності. Але в мозку ці відмінності стають помітними. Разом з іншими генами вони впливають на певні види активності мозку. Завдяки цьому людина може говорити, а мавпа – ні. Але це ще не вирішує загадку людської мови. Адже лише однієї генетичної мутації недостатньо, щоб можна було говорити. Дослідники імплантували людський ген мишам. Через це вони не змогли говорити… Їх писк мав інший тон!