Розмовник

uk Модальні дієслова у минулому 2   »   sl Oblike modalnih glagolov za preteklost 2

88 [вісімдесят вісім]

Модальні дієслова у минулому 2

Модальні дієслова у минулому 2

88 [oseminosemdeset]

Oblike modalnih glagolov za preteklost 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Мій син не хотів бавитися лялькою. M-j-s----e -- -ot-l-i--a-- s-p-nčk-. M__ s__ s_ n_ h____ i_____ s p______ M-j s-n s- n- h-t-l i-r-t- s p-n-k-. ------------------------------------ Moj sin se ni hotel igrati s punčko. 0
Моя дочка не хотіла грати у футбол. M--- -č--n------la-i-r-ti--o---e-a. M___ h__ n_ h_____ i_____ n________ M-j- h-i n- h-t-l- i-r-t- n-g-m-t-. ----------------------------------- Moja hči ni hotela igrati nogometa. 0
Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. M--a že-- n- h-t------rati-z m---j ša-a. M___ ž___ n_ h_____ i_____ z m____ š____ M-j- ž-n- n- h-t-l- i-r-t- z m-n-j š-h-. ---------------------------------------- Moja žena ni hotela igrati z menoj šaha. 0
Мої діти не хотіли гуляти. M-j--o---c- ---o -ote-i--ti -a --r-ho-. M___ o_____ n___ h_____ i__ n_ s_______ M-j- o-r-c- n-s- h-t-l- i-i n- s-r-h-d- --------------------------------------- Moji otroci niso hoteli iti na sprehod. 0
Вони не хотіли прибрати кімнату. Nis- -oteli --spr-vi-i -o--. N___ h_____ p_________ s____ N-s- h-t-l- p-s-r-v-t- s-b-. ---------------------------- Niso hoteli pospraviti sobe. 0
Вони не хотіли йти спати. N-so-h----i i-- spa-. N___ h_____ i__ s____ N-s- h-t-l- i-i s-a-. --------------------- Niso hoteli iti spat. 0
Йому не можна було їсти морозива. On n----el jesti n-ben---s----ledo-. O_ n_ s___ j____ n______ s__________ O- n- s-e- j-s-i n-b-n-h s-a-o-e-o-. ------------------------------------ On ni smel jesti nobenih sladoledov. 0
Йому не можна було їсти шоколад. On--- -m-l j--ti n--ene č-k-la-e. O_ n_ s___ j____ n_____ č________ O- n- s-e- j-s-i n-b-n- č-k-l-d-. --------------------------------- On ni smel jesti nobene čokolade. 0
Йому не можна було їсти цукерок. On ---sm-- -e------b---- -o--o--v. O_ n_ s___ j____ n______ b________ O- n- s-e- j-s-i n-b-n-h b-n-o-o-. ---------------------------------- On ni smel jesti nobenih bonbonov. 0
Я міг / могла щось забажати. La----se-----nek-j-z--el----). L____ s__ s_ n____ z__________ L-h-o s-m s- n-k-j z-ž-l-l-a-. ------------------------------ Lahko sem si nekaj zaželel(a). 0
Я міг / могла купити собі одяг. L-hko sem s- k---l(a--ob-e--. L____ s__ s_ k_______ o______ L-h-o s-m s- k-p-l-a- o-l-k-. ----------------------------- Lahko sem si kupil(a) obleko. 0
Я міг / могла узяти собі цукерку. La--o---m-v--l-a- e-o-pra--n-. L____ s__ v______ e__ p_______ L-h-o s-m v-e-(-) e-o p-a-i-o- ------------------------------ Lahko sem vzel(a) eno pralino. 0
Тобі можна було курити в літаку? A-i si-sm-l(-) -----i--- le-al-? A__ s_ s______ k_____ n_ l______ A-i s- s-e-(-) k-d-t- n- l-t-l-? -------------------------------- Ali si smel(a) kaditi na letalu? 0
Тобі можна було пити в лікарні пиво? A-- si--mel(---pi---pivo ---ol----ici? A__ s_ s______ p___ p___ v b__________ A-i s- s-e-(-) p-t- p-v- v b-l-i-n-c-? -------------------------------------- Ali si smel(a) piti pivo v bolnišnici? 0
Тобі можна було взяти собаку в готель? A---s- sm---a) -me-- v--ote-u-s sabo--sa? A__ s_ s______ i____ v h_____ s s___ p___ A-i s- s-e-(-) i-e-i v h-t-l- s s-b- p-a- ----------------------------------------- Ali si smel(a) imeti v hotelu s sabo psa? 0
На канікулах діти могли довго залишатися надворі. M---p-čitni-a-- s--o-------m--- d--- čas-----aj-t- z--a-. M__ p__________ s_ o_____ s____ d___ č___ o_______ z_____ M-d p-č-t-i-a-i s- o-r-c- s-e-i d-j- č-s- o-t-j-t- z-n-j- --------------------------------------------------------- Med počitnicami so otroci smeli dlje časa ostajati zunaj. 0
Вони могли довго грати у дворі. S------- se ---- ča-a-igra---na dv--iš-u. S____ s_ s_ d___ č___ i_____ n_ d________ S-e-i s- s- d-j- č-s- i-r-t- n- d-o-i-č-. ----------------------------------------- Smeli so se dlje časa igrati na dvorišču. 0
Вони могли довго не спати. Smel- so------časa ------t--p-kon--. S____ s_ d___ č___ o_______ p_______ S-e-i s- d-j- č-s- o-t-j-t- p-k-n-i- ------------------------------------ Smeli so dlje časa ostajati pokonci. 0

Поради від забування

Навчання не завжди просте. Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим. Але коли ми щось вивчили, ми радуємося. Ми пишаємося собою та нашим прогресом. Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути. Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов. Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови. Після закінчення школи це знання часто втрачається. Ми навряд чи ще говоримо цією мовою. У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова. Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках. Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються. Наш мозок потребує тренінгу. Можна сказати, він працює як м’яза. Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне. Але є можливість запобігти забуванню. Найважливішим є – застосовувати вивчене. При цьому можуть допомогти тверді ритуали. Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня. У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою. Іноземну радіопередачу слухати у середу. Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою. У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом. Завдяки цьому знання активується різними способами. Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо. Але важливо тренуватися регулярно! Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями. Але його слід лише знов діставати з шухляди…