Rozmówki

pl musieć coś   »   gu કંઈક જોઈએ

72 [siedemdziesiąt dwa]

musieć coś

musieć coś

72 [બાત્તેર]

72 [Bāttēra]

કંઈક જોઈએ

[kaṁīka jō'ī'ē]

Wybierz, jak chcesz zobaczyć tłumaczenie:   
polski gudżarati Bawić się Więcej
musieć હોય હો_ હ-ય --- હોય 0
h--a h___ h-y- ---- hōya
Muszę wysłać ten list. મ-ર- પ-્ર--ો-લવ- --. મા_ પ__ મો___ છે_ મ-ર- પ-્- મ-ક-વ- છ-. -------------------- મારે પત્ર મોકલવો છે. 0
m-r---at-- --k---vō-c-ē. m___ p____ m_______ c___ m-r- p-t-a m-k-l-v- c-ē- ------------------------ mārē patra mōkalavō chē.
Muszę zapłacić za hotel. મા-ે-હ-ટલ----ૈસા-ચૂ-વવ- --શે મા_ હો___ પૈ_ ચૂ___ પ__ મ-ર- હ-ટ-ન- પ-સ- ચ-ક-વ- પ-શ- ---------------------------- મારે હોટલના પૈસા ચૂકવવા પડશે 0
M-rē-h--ala----a--ā --k----ā--aḍ-śē M___ h_______ p____ c_______ p_____ M-r- h-ṭ-l-n- p-i-ā c-k-v-v- p-ḍ-ś- ----------------------------------- Mārē hōṭalanā paisā cūkavavā paḍaśē
Musisz wstać wcześnie. તમારે--હેલા--ા-વ-ની--ર-ર-છે. ત__ વ__ જા___ જ__ છે_ ત-ા-ે વ-ે-ા જ-ગ-ા-ી જ-ૂ- છ-. ---------------------------- તમારે વહેલા જાગવાની જરૂર છે. 0
tamā---va------āga-ān- --r-r- chē. t_____ v_____ j_______ j_____ c___ t-m-r- v-h-l- j-g-v-n- j-r-r- c-ē- ---------------------------------- tamārē vahēlā jāgavānī jarūra chē.
Musisz dużo pracować. તમારે---ું--ામ કર-ું--ડશ-. ત__ ઘ_ કા_ ક__ પ___ ત-ા-ે ઘ-ુ- ક-મ ક-વ-ં પ-શ-. -------------------------- તમારે ઘણું કામ કરવું પડશે. 0
Tam--- -h-ṇuṁ kām---a-avu---a-a-ē. T_____ g_____ k___ k______ p______ T-m-r- g-a-u- k-m- k-r-v-ṁ p-ḍ-ś-. ---------------------------------- Tamārē ghaṇuṁ kāma karavuṁ paḍaśē.
Musisz być punktualnie. તમ--- -મ-સ--હ-----હે-ુ- પ-શ-. ત__ સ____ હા__ ર__ પ___ ત-ા-ે સ-ય-ર હ-જ- ર-ે-ુ- પ-શ-. ----------------------------- તમારે સમયસર હાજર રહેવું પડશે. 0
T-mār- sa---as----h--a---rah--u- --ḍaśē. T_____ s_________ h_____ r______ p______ T-m-r- s-m-y-s-r- h-j-r- r-h-v-ṁ p-ḍ-ś-. ---------------------------------------- Tamārē samayasara hājara rahēvuṁ paḍaśē.
On musi zatankować. તે-- -ર-ા-ું છ-. તે_ ભ___ છે_ ત-ણ- ભ-વ-ન-ં છ-. ---------------- તેણે ભરવાનું છે. 0
T----b-a-av--u- ch-. T___ b_________ c___ T-ṇ- b-a-a-ā-u- c-ē- -------------------- Tēṇē bharavānuṁ chē.
On musi naprawić samochód. ત--ે--ાર-ે ઠી--ક----પ--ે. તે_ કા__ ઠી_ ક__ પ___ ત-ણ- ક-ર-ે ઠ-ક ક-વ- પ-શ-. ------------------------- તેણે કારને ઠીક કરવી પડશે. 0
T--- kā-anē-ṭ--k- k--a-ī-paḍa-ē. T___ k_____ ṭ____ k_____ p______ T-ṇ- k-r-n- ṭ-ī-a k-r-v- p-ḍ-ś-. -------------------------------- Tēṇē kāranē ṭhīka karavī paḍaśē.
On musi umyć samochód. ત-ણે-કા- -ો---- છે. તે_ કા_ ધો__ છે_ ત-ણ- ક-ર ધ-વ-ન- છ-. ------------------- તેણે કાર ધોવાની છે. 0
Tēṇē-kāra d--v-n- --ē. T___ k___ d______ c___ T-ṇ- k-r- d-ō-ā-ī c-ē- ---------------------- Tēṇē kāra dhōvānī chē.
Ona musi zrobić zakupy. તેણીએ ખર-દ- --વા-જવ------ે. તે__ ખ__ ક__ જ_ પ___ ત-ણ-એ ખ-ી-ી ક-વ- જ-ુ- પ-શ-. --------------------------- તેણીએ ખરીદી કરવા જવું પડશે. 0
T----ap--;ē -h--īdī -ara-ā-ja--ṁ pa---ē. T__________ k______ k_____ j____ p______ T-ṇ-&-p-s-ē k-a-ī-ī k-r-v- j-v-ṁ p-ḍ-ś-. ---------------------------------------- Tēṇī'ē kharīdī karavā javuṁ paḍaśē.
Ona musi posprzątać mieszkanie. તેણ-- એપા-્ટમેન્ટ -ા- --વું --શ-. તે__ એ______ સા_ ક__ પ___ ત-ણ-એ એ-ા-્-મ-ન-ટ સ-ફ ક-વ-ં પ-શ-. --------------------------------- તેણીએ એપાર્ટમેન્ટ સાફ કરવું પડશે. 0
Tēṇī---os-ē-----ṭam---a sāp-- k--a-uṁ---ḍ-śē. T__________ ē__________ s____ k______ p______ T-ṇ-&-p-s-ē ē-ā-ṭ-m-n-a s-p-a k-r-v-ṁ p-ḍ-ś-. --------------------------------------------- Tēṇī'ē ēpārṭamēnṭa sāpha karavuṁ paḍaśē.
Ona musi zrobić pranie. તેણ-એ -ોન----ી ---ા-ુ---ે. તે__ લો___ ક___ છે_ ત-ણ-એ લ-ન-ડ-ર- ક-વ-ન-ં છ-. -------------------------- તેણીએ લોન્ડ્રી કરવાનું છે. 0
T---&-p---- lō-ḍrī-k-ra----- --ē. T__________ l_____ k________ c___ T-ṇ-&-p-s-ē l-n-r- k-r-v-n-ṁ c-ē- --------------------------------- Tēṇī'ē lōnḍrī karavānuṁ chē.
Musimy zaraz iść do szkoły. આ--- ----- -ા-ાએ----- ----. આ__ ત__ જ શા__ જ_ પ___ આ-ણ- ત-ત જ શ-ળ-એ જ-ુ- પ-શ-. --------------------------- આપણે તરત જ શાળાએ જવું પડશે. 0
Ā---ē ---a----a-ś-ḷā-a-o--- javu----ḍ-śē. Ā____ t_____ j_ ś__________ j____ p______ Ā-a-ē t-r-t- j- ś-ḷ-&-p-s-ē j-v-ṁ p-ḍ-ś-. ----------------------------------------- Āpaṇē tarata ja śāḷā'ē javuṁ paḍaśē.
Musimy zaraz iść do pracy. અ-ા-ે --- ----મ ---જ-ુ--પ---. અ__ ત__ જ કા_ પ_ જ_ પ___ અ-ા-ે ત-ત જ ક-મ પ- જ-ુ- પ-શ-. ----------------------------- અમારે તરત જ કામ પર જવું પડશે. 0
A--r- -a-a-- ---kā-- pa-a-ja--- ----śē. A____ t_____ j_ k___ p___ j____ p______ A-ā-ē t-r-t- j- k-m- p-r- j-v-ṁ p-ḍ-ś-. --------------------------------------- Amārē tarata ja kāma para javuṁ paḍaśē.
Musimy zaraz iść do lekarza. આપ---તરત-જ ડ-ક્ટ--પાસ- --ું પ-શ-. આ__ ત__ જ ડૉ___ પા_ જ_ પ___ આ-ણ- ત-ત જ ડ-ક-ટ- પ-સ- જ-ુ- પ-શ-. --------------------------------- આપણે તરત જ ડૉક્ટર પાસે જવું પડશે. 0
Āp--ē --rata j- ḍ--ṭar- pāsē -avu- -a----. Ā____ t_____ j_ ḍ______ p___ j____ p______ Ā-a-ē t-r-t- j- ḍ-k-a-a p-s- j-v-ṁ p-ḍ-ś-. ------------------------------------------ Āpaṇē tarata ja ḍŏkṭara pāsē javuṁ paḍaśē.
Musicie poczekać na autobus. ત-ા-ે -સન--ર-હ જોવ- પ--ે. ત__ બ__ રા_ જો_ પ___ ત-ા-ે બ-ન- ર-હ જ-વ- પ-શ-. ------------------------- તમારે બસની રાહ જોવી પડશે. 0
T---rē-b--a-- rā---jō-----ḍ-ś-. T_____ b_____ r___ j___ p______ T-m-r- b-s-n- r-h- j-v- p-ḍ-ś-. ------------------------------- Tamārē basanī rāha jōvī paḍaśē.
Musicie poczekać na pociąg. તમ-રે ----ન-ી-ર-હ -----પડશે. ત__ ટ્___ રા_ જો_ પ___ ત-ા-ે ટ-ર-ન-ી ર-હ જ-વ- પ-શ-. ---------------------------- તમારે ટ્રેનની રાહ જોવી પડશે. 0
T-m--ē ṭ--na-ī --h----------a--. T_____ ṭ______ r___ j___ p______ T-m-r- ṭ-ē-a-ī r-h- j-v- p-ḍ-ś-. -------------------------------- Tamārē ṭrēnanī rāha jōvī paḍaśē.
Musicie poczekać na taksówkę. તમાર- --ક્-ી-- રા- જોવી પ---. ત__ ટે___ રા_ જો_ પ___ ત-ા-ે ટ-ક-સ-ન- ર-હ જ-વ- પ-શ-. ----------------------------- તમારે ટેક્સીની રાહ જોવી પડશે. 0
Tamā-ē---k--nī rā-a--ō-ī paḍ-ś-. T_____ ṭ______ r___ j___ p______ T-m-r- ṭ-k-ī-ī r-h- j-v- p-ḍ-ś-. -------------------------------- Tamārē ṭēksīnī rāha jōvī paḍaśē.

Dlaczego jest tak dużo różnych języków?

Na świecie jest dzisiaj ponad 6 000 różnych języków. Dlatego potrzebni są nam tłumacze ustni i pisemni. Bardzo dawno temu wszyscy mówili w tym samym języku. Zmieniło się to jednak, kiedy ludzie zaczęli migrować. Opuścili swój rdzenny kraj Afrykę i rozprzestrzenili się po Ziemi. To przestrzenne rozmieszczenie zaprowadziło też do językowego podziału. Każdy lud rozwinął bowiem własną formę komunikacji. Ze wspólnego prajęzyka powstało wiele różnych języków. Ludzie nie pozostali jednak długo tylko w jednym miejscu. W ten sposób języki rozdzielały się coraz bardziej. Aż w końcu nie można było już rozpoznać żadnych wspólnych korzeni. Również żaden naród nie żył w odosobnieniu przez tysiące lat. Zawsze był kontakt z innymi ludami. To zmieniało języki. Przejmowały elementy z obcych języków lub mieszały się. Taki rozwój języków nigdy się nie skończy. Migracje i kontakty wyjaśniają więc liczebność języków. Dlaczego jednak języki są tak różnorodne, to inne pytanie. Każda ewolucja kieruje się określonymi regułami. To, że języki są takie, jakie są, musi mieć swoje powody. Tymi powodami naukowcy interesują się od dawna. Chcieliby wiedzieć, dlaczego języki rozwijają się w tak różny sposób. Aby to zbadać, należy śledzić ich historię. W ten sposób można poznać, co się kiedy zmieniło. Nie wiadomo jeszcze, co wpływa na rozwój języków. Ważniejsze niż biologiczne wydają się być czynniki kulturalne. Oznacza to, że historia narodów ukształtowała ich języki. Języki mówią nam widocznie więcej, niż sądzimy…