Rozmówki

pl musieć coś   »   gu કંઈક જોઈએ

72 [siedemdziesiąt dwa]

musieć coś

musieć coś

72 [બાત્તેર]

72 [Bāttēra]

કંઈક જોઈએ

kaṁīka jōīē

Wybierz, jak chcesz zobaczyć tłumaczenie:   
polski gudżarati Bawić się Więcej
musieć હ-ય હો_ હ-ય --- હોય 0
hōya h___ h-y- ---- hōya
Muszę wysłać ten list. મ-ર--પત-- -ો-લ-- છ-. મા_ પ__ મો___ છે_ મ-ર- પ-્- મ-ક-વ- છ-. -------------------- મારે પત્ર મોકલવો છે. 0
m-r- -at-a --k--avō c-ē. m___ p____ m_______ c___ m-r- p-t-a m-k-l-v- c-ē- ------------------------ mārē patra mōkalavō chē.
Muszę zapłacić za hotel. માર--હોટ--- -ૈ-- -ૂ---- -ડ-ે મા_ હો___ પૈ_ ચૂ___ પ__ મ-ર- હ-ટ-ન- પ-સ- ચ-ક-વ- પ-શ- ---------------------------- મારે હોટલના પૈસા ચૂકવવા પડશે 0
Mārē--ōṭ--a---pais- ----v-v----ḍaśē M___ h_______ p____ c_______ p_____ M-r- h-ṭ-l-n- p-i-ā c-k-v-v- p-ḍ-ś- ----------------------------------- Mārē hōṭalanā paisā cūkavavā paḍaśē
Musisz wstać wcześnie. ત-ારે -હે-------ા-- જ-ૂ--છે. ત__ વ__ જા___ જ__ છે_ ત-ા-ે વ-ે-ા જ-ગ-ા-ી જ-ૂ- છ-. ---------------------------- તમારે વહેલા જાગવાની જરૂર છે. 0
tamā-- -a-ē-ā-----v-nī-j-rūr--chē. t_____ v_____ j_______ j_____ c___ t-m-r- v-h-l- j-g-v-n- j-r-r- c-ē- ---------------------------------- tamārē vahēlā jāgavānī jarūra chē.
Musisz dużo pracować. તમ--ે----ં---મ -રવ-ં-પ-શે. ત__ ઘ_ કા_ ક__ પ___ ત-ા-ે ઘ-ુ- ક-મ ક-વ-ં પ-શ-. -------------------------- તમારે ઘણું કામ કરવું પડશે. 0
T-m-rē--h-ṇu- -ām- --r-v-ṁ-pa-aśē. T_____ g_____ k___ k______ p______ T-m-r- g-a-u- k-m- k-r-v-ṁ p-ḍ-ś-. ---------------------------------- Tamārē ghaṇuṁ kāma karavuṁ paḍaśē.
Musisz być punktualnie. ત-ાર- -મ-સ---ા-ર ર--વું-પડ-ે. ત__ સ____ હા__ ર__ પ___ ત-ા-ે સ-ય-ર હ-જ- ર-ે-ુ- પ-શ-. ----------------------------- તમારે સમયસર હાજર રહેવું પડશે. 0
Ta-ā-ē sam-----ra-hā-a-- -ahē--ṁ p----ē. T_____ s_________ h_____ r______ p______ T-m-r- s-m-y-s-r- h-j-r- r-h-v-ṁ p-ḍ-ś-. ---------------------------------------- Tamārē samayasara hājara rahēvuṁ paḍaśē.
On musi zatankować. ત-----ર-ાનુ- --. તે_ ભ___ છે_ ત-ણ- ભ-વ-ન-ં છ-. ---------------- તેણે ભરવાનું છે. 0
Tēṇ- b----vā--ṁ--hē. T___ b_________ c___ T-ṇ- b-a-a-ā-u- c-ē- -------------------- Tēṇē bharavānuṁ chē.
On musi naprawić samochód. તેણે -ારને-ઠ-- કરવ----શ-. તે_ કા__ ઠી_ ક__ પ___ ત-ણ- ક-ર-ે ઠ-ક ક-વ- પ-શ-. ------------------------- તેણે કારને ઠીક કરવી પડશે. 0
T-ṇē---ranē-ṭ-------r-v----ḍaśē. T___ k_____ ṭ____ k_____ p______ T-ṇ- k-r-n- ṭ-ī-a k-r-v- p-ḍ-ś-. -------------------------------- Tēṇē kāranē ṭhīka karavī paḍaśē.
On musi umyć samochód. તે-- ----ધો-ા-ી-છે. તે_ કા_ ધો__ છે_ ત-ણ- ક-ર ધ-વ-ન- છ-. ------------------- તેણે કાર ધોવાની છે. 0
Tē-ē--ār- --ō-ā-ī chē. T___ k___ d______ c___ T-ṇ- k-r- d-ō-ā-ī c-ē- ---------------------- Tēṇē kāra dhōvānī chē.
Ona musi zrobić zakupy. ત-ણીએ -ર----કરવા જવ-- -ડ-ે. તે__ ખ__ ક__ જ_ પ___ ત-ણ-એ ખ-ી-ી ક-વ- જ-ુ- પ-શ-. --------------------------- તેણીએ ખરીદી કરવા જવું પડશે. 0
T--ī---harīdī-k--a-ā----u----ḍ-śē. T____ k______ k_____ j____ p______ T-ṇ-ē k-a-ī-ī k-r-v- j-v-ṁ p-ḍ-ś-. ---------------------------------- Tēṇīē kharīdī karavā javuṁ paḍaśē.
Ona musi posprzątać mieszkanie. ત---એ -પ-ર્---ન્ટ---ફ---વ-ં--ડશ-. તે__ એ______ સા_ ક__ પ___ ત-ણ-એ એ-ા-્-મ-ન-ટ સ-ફ ક-વ-ં પ-શ-. --------------------------------- તેણીએ એપાર્ટમેન્ટ સાફ કરવું પડશે. 0
Tēṇ-ē -p-----ēn-a-sā-h---a--v-- p-----. T____ ē__________ s____ k______ p______ T-ṇ-ē ē-ā-ṭ-m-n-a s-p-a k-r-v-ṁ p-ḍ-ś-. --------------------------------------- Tēṇīē ēpārṭamēnṭa sāpha karavuṁ paḍaśē.
Ona musi zrobić pranie. તેણ-એ -----્-ી-કર-ા------. તે__ લો___ ક___ છે_ ત-ણ-એ લ-ન-ડ-ર- ક-વ-ન-ં છ-. -------------------------- તેણીએ લોન્ડ્રી કરવાનું છે. 0
Tēṇī- -ōn--ī ka--v-----chē. T____ l_____ k________ c___ T-ṇ-ē l-n-r- k-r-v-n-ṁ c-ē- --------------------------- Tēṇīē lōnḍrī karavānuṁ chē.
Musimy zaraz iść do szkoły. આ--- --ત-જ શાળ-- -વ---પડ-ે. આ__ ત__ જ શા__ જ_ પ___ આ-ણ- ત-ત જ શ-ળ-એ જ-ુ- પ-શ-. --------------------------- આપણે તરત જ શાળાએ જવું પડશે. 0
Ā--ṇ- t-rat- -a -ā--ē-ja----p-ḍa-ē. Ā____ t_____ j_ ś____ j____ p______ Ā-a-ē t-r-t- j- ś-ḷ-ē j-v-ṁ p-ḍ-ś-. ----------------------------------- Āpaṇē tarata ja śāḷāē javuṁ paḍaśē.
Musimy zaraz iść do pracy. અમારે -રત-જ -ા- પ--જ--ં--ડ-ે. અ__ ત__ જ કા_ પ_ જ_ પ___ અ-ા-ે ત-ત જ ક-મ પ- જ-ુ- પ-શ-. ----------------------------- અમારે તરત જ કામ પર જવું પડશે. 0
A-ārē-t----- -- -ā-- --ra----u- p-----. A____ t_____ j_ k___ p___ j____ p______ A-ā-ē t-r-t- j- k-m- p-r- j-v-ṁ p-ḍ-ś-. --------------------------------------- Amārē tarata ja kāma para javuṁ paḍaśē.
Musimy zaraz iść do lekarza. આપ-- ત-ત-જ-----ટ--પાસ---વું--ડશે. આ__ ત__ જ ડૉ___ પા_ જ_ પ___ આ-ણ- ત-ત જ ડ-ક-ટ- પ-સ- જ-ુ- પ-શ-. --------------------------------- આપણે તરત જ ડૉક્ટર પાસે જવું પડશે. 0
Ā-a-ē-ta---a---------r--pāsē--a--ṁ -aḍa-ē. Ā____ t_____ j_ ḍ______ p___ j____ p______ Ā-a-ē t-r-t- j- ḍ-k-a-a p-s- j-v-ṁ p-ḍ-ś-. ------------------------------------------ Āpaṇē tarata ja ḍŏkṭara pāsē javuṁ paḍaśē.
Musicie poczekać na autobus. તમ-----સન--ર-હ-જ-----ડશ-. ત__ બ__ રા_ જો_ પ___ ત-ા-ે બ-ન- ર-હ જ-વ- પ-શ-. ------------------------- તમારે બસની રાહ જોવી પડશે. 0
Ta---- b--an- rā----ōvī paḍaśē. T_____ b_____ r___ j___ p______ T-m-r- b-s-n- r-h- j-v- p-ḍ-ś-. ------------------------------- Tamārē basanī rāha jōvī paḍaśē.
Musicie poczekać na pociąg. તમા-ે ટ----ન-------ો------ે. ત__ ટ્___ રા_ જો_ પ___ ત-ા-ે ટ-ર-ન-ી ર-હ જ-વ- પ-શ-. ---------------------------- તમારે ટ્રેનની રાહ જોવી પડશે. 0
T-m-rē --ēn-n----h- -ōv- pa-a--. T_____ ṭ______ r___ j___ p______ T-m-r- ṭ-ē-a-ī r-h- j-v- p-ḍ-ś-. -------------------------------- Tamārē ṭrēnanī rāha jōvī paḍaśē.
Musicie poczekać na taksówkę. તમ-રે ટ--્-ી-- --હ----ી-પ-શે. ત__ ટે___ રા_ જો_ પ___ ત-ા-ે ટ-ક-સ-ન- ર-હ જ-વ- પ-શ-. ----------------------------- તમારે ટેક્સીની રાહ જોવી પડશે. 0
T--ā-- ṭē-s-n---āh----vī pa---ē. T_____ ṭ______ r___ j___ p______ T-m-r- ṭ-k-ī-ī r-h- j-v- p-ḍ-ś-. -------------------------------- Tamārē ṭēksīnī rāha jōvī paḍaśē.

Ściągnij MP3 (.zip akta)

MP3 gudżarati (1-100)
Nie znaleziono filmu!

Dlaczego jest tak dużo różnych języków?

Na świecie jest dzisiaj ponad 6 000 różnych języków. Dlatego potrzebni są nam tłumacze ustni i pisemni. Bardzo dawno temu wszyscy mówili w tym samym języku. Zmieniło się to jednak, kiedy ludzie zaczęli migrować. Opuścili swój rdzenny kraj Afrykę i rozprzestrzenili się po Ziemi. To przestrzenne rozmieszczenie zaprowadziło też do językowego podziału. Każdy lud rozwinął bowiem własną formę komunikacji. Ze wspólnego prajęzyka powstało wiele różnych języków. Ludzie nie pozostali jednak długo tylko w jednym miejscu. W ten sposób języki rozdzielały się coraz bardziej. Aż w końcu nie można było już rozpoznać żadnych wspólnych korzeni. Również żaden naród nie żył w odosobnieniu przez tysiące lat. Zawsze był kontakt z innymi ludami. To zmieniało języki. Przejmowały elementy z obcych języków lub mieszały się. Taki rozwój języków nigdy się nie skończy. Migracje i kontakty wyjaśniają więc liczebność języków. Dlaczego jednak języki są tak różnorodne, to inne pytanie. Każda ewolucja kieruje się określonymi regułami. To, że języki są takie, jakie są, musi mieć swoje powody. Tymi powodami naukowcy interesują się od dawna. Chcieliby wiedzieć, dlaczego języki rozwijają się w tak różny sposób. Aby to zbadać, należy śledzić ich historię. W ten sposób można poznać, co się kiedy zmieniło. Nie wiadomo jeszcze, co wpływa na rozwój języków. Ważniejsze niż biologiczne wydają się być czynniki kulturalne. Oznacza to, że historia narodów ukształtowała ich języki. Języki mówią nam widocznie więcej, niż sądzimy…