Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   pl móc coś / wolno (mieć pozwolenie)

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [siedemdziesiąt trzy]

móc coś / wolno (mieć pozwolenie)

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська польська Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? Wol-o--- j-ż --ź---- s-mo-h-d--? W____ c_ j__ j______ s__________ W-l-o c- j-ż j-ź-z-ć s-m-c-o-e-? -------------------------------- Wolno ci już jeździć samochodem? 0
Тобі можна вже пити алкоголь? Wo--o-c---uż--i- alk-h--? W____ c_ j__ p__ a_______ W-l-o c- j-ż p-ć a-k-h-l- ------------------------- Wolno ci już pić alkohol? 0
Тобі можна вже їздити самому за кордон? W-lno ci -uż-samemu-- -ame- ----a--za---a-icę? W____ c_ j__ s_____ / s____ j_____ z_ g_______ W-l-o c- j-ż s-m-m- / s-m-j j-c-a- z- g-a-i-ę- ---------------------------------------------- Wolno ci już samemu / samej jechać za granicę? 0
Могти mo-na- w---o ---eć-p----l--ie) m_____ w____ (____ p__________ m-ż-a- w-l-o (-i-ć p-z-o-e-i-) ------------------------------ można, wolno (mieć pozwolenie) 0
Ми можемо тут курити? Woln---a---u-p-l--? W____ n__ t_ p_____ W-l-o n-m t- p-l-ć- ------------------- Wolno nam tu palić? 0
Можна тут курити? Wol-o ---pa-i-? W____ t_ p_____ W-l-o t- p-l-ć- --------------- Wolno tu palić? 0
Можна розрахуватися кредитною карткою? (-zy- -ożn- płacić-ka--ą-k---ytową? - --ln- pł-c-ć ---tą k-ed-tową? (____ M____ p_____ k____ k_________ / W____ p_____ k____ k_________ (-z-) M-ż-a p-a-i- k-r-ą k-e-y-o-ą- / W-l-o p-a-i- k-r-ą k-e-y-o-ą- ------------------------------------------------------------------- (Czy) Można płacić kartą kredytową? / Wolno płacić kartą kredytową? 0
Можна розрахуватися чеком? (------o-na-z--łacić czekie-- / --ln---ła-----z-k--m? (____ M____ z_______ c_______ / W____ p_____ c_______ (-z-) M-ż-a z-p-a-i- c-e-i-m- / W-l-o p-a-i- c-e-i-m- ----------------------------------------------------- (Czy) Można zapłacić czekiem? / Wolno płacić czekiem? 0
Можна заплатити готівкою? (Czy--M--na --a--ć-----o ---ó-ką?-/--o-n- p-a--ć -y--o-got-w-ą? (____ M____ p_____ t____ g_______ / W____ p_____ t____ g_______ (-z-) M-ż-a p-a-i- t-l-o g-t-w-ą- / W-l-o p-a-i- t-l-o g-t-w-ą- --------------------------------------------------------------- (Czy) Można płacić tylko gotówką? / Wolno płacić tylko gotówką? 0
Можу я зателефонувати? (Cz-- -ogę-z---w-n-ć? (____ M___ z_________ (-z-) M-g- z-d-w-n-ć- --------------------- (Czy) Mogę zadzwonić? 0
Можу я запитати? (---- M----- c-ś --pyt--? (____ M___ o c__ z_______ (-z-) M-g- o c-ś z-p-t-ć- ------------------------- (Czy) Mogę o coś zapytać? 0
Можу я щось сказати? (-z-)-M-g----ś po-ied--e-? (____ M___ c__ p__________ (-z-) M-g- c-ś p-w-e-z-e-? -------------------------- (Czy) Mogę coś powiedzieć? 0
Йому не можна спати в парку. On--ie moż- ---ć-- --rku. O_ n__ m___ s___ w p_____ O- n-e m-ż- s-a- w p-r-u- ------------------------- On nie może spać w parku. 0
Йому не можна спати в автомобілі. O- --- m----s-a- ---am---odzi-. O_ n__ m___ s___ w s___________ O- n-e m-ż- s-a- w s-m-c-o-z-e- ------------------------------- On nie może spać w samochodzie. 0
Йому не можна спати на вокзалі. O- ni- -oż--s------ ---rcu. O_ n__ m___ s___ n_ d______ O- n-e m-ż- s-a- n- d-o-c-. --------------------------- On nie może spać na dworcu. 0
Можна нам присісти? (Czy- M----y---i---? (____ M_____ u______ (-z-) M-ż-m- u-i-ś-? -------------------- (Czy) Możemy usiąść? 0
Можна нам меню? (--y- -o--m--do--ać---r-- --ń? (____ M_____ d_____ k____ d___ (-z-) M-ż-m- d-s-a- k-r-ę d-ń- ------------------------------ (Czy) Możemy dostać kartę dań? 0
Чи можемо ми заплатити окремо? (Czy--Moż-------łac-ć-o--b-o? (____ M_____ z_______ o______ (-z-) M-ż-m- z-p-a-i- o-o-n-? ----------------------------- (Czy) Możemy zapłacić osobno? 0

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!