Мож-- ли -еч--да п--ув-ш --м----а---в-ч--би--?
М____ л_ в___ д_ п______ с__ / с___ в ч_______
М-ж-ш л- в-ч- д- п-т-в-ш с-м / с-м- в ч-ж-и-а-
----------------------------------------------
Можеш ли вече да пътуваш сам / сама в чужбина? 0 M--he-h -- --ch- -- -y--v--h sa--/-s--a --ch---bin-?M______ l_ v____ d_ p_______ s__ / s___ v c_________M-z-e-h l- v-c-e d- p-t-v-s- s-m / s-m- v c-u-h-i-a-----------------------------------------------------Mozhesh li veche da pytuvash sam / sama v chuzhbina?
Більше мов
Натисніть на прапор!
Тобі можна вже їздити самому за кордон?
Можеш ли вече да пътуваш сам / сама в чужбина?
Mozhesh li veche da pytuvash sam / sama v chuzhbina?
Мож---и-да--- -ла-- - --е-и-на-ка-та?
М___ л_ д_ с_ п____ с к_______ к_____
М-ж- л- д- с- п-а-а с к-е-и-н- к-р-а-
-------------------------------------
Може ли да се плаща с кредитна карта? 0 M-zhe li da-----l--hcha-s -r-dit---k-r--?M____ l_ d_ s_ p_______ s k_______ k_____M-z-e l- d- s- p-a-h-h- s k-e-i-n- k-r-a------------------------------------------Mozhe li da se plashcha s kreditna karta?
М-ж--ли-д- -- п-аща с----?
М___ л_ д_ с_ п____ с ч___
М-ж- л- д- с- п-а-а с ч-к-
--------------------------
Може ли да се плаща с чек? 0 Mozhe--i-da -- -------- s chek?M____ l_ d_ s_ p_______ s c____M-z-e l- d- s- p-a-h-h- s c-e-?-------------------------------Mozhe li da se plashcha s chek?
Мо-е-л- да се пла-а с----в-б-о-?
М___ л_ д_ с_ п____ с___ в б____
М-ж- л- д- с- п-а-а с-м- в б-о-?
--------------------------------
Може ли да се плаща само в брой? 0 Moz----i ----e-pl-shch- s-mo-v bro-?M____ l_ d_ s_ p_______ s___ v b____M-z-e l- d- s- p-a-h-h- s-m- v b-o-?------------------------------------Mozhe li da se plashcha samo v broy?
Т-й--е----е-да-----в -а---.
Т__ н_ м___ д_ с__ в п_____
Т-й н- м-ж- д- с-и в п-р-а-
---------------------------
Той не може да спи в парка. 0 To- ----o--e -a sp--- -a--a.T__ n_ m____ d_ s__ v p_____T-y n- m-z-e d- s-i v p-r-a-----------------------------Toy ne mozhe da spi v parka.
Той не м--- д--спи - ----та.
Т__ н_ м___ д_ с__ в к______
Т-й н- м-ж- д- с-и в к-л-т-.
----------------------------
Той не може да спи в колата. 0 To--n- moz-e -a-spi-- --l-ta.T__ n_ m____ d_ s__ v k______T-y n- m-z-e d- s-i v k-l-t-.-----------------------------Toy ne mozhe da spi v kolata.
Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст.
Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню.
Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів.
Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова.
Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються.
Можна сказати, ці слова архівуються як зображення.
Цей принцип навчання справедливий також для мавп.
Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать.
Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою.
Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів.
Для цього слова повинні бути добре організовані.
Адже наша пам’ять функціонує як архів.
Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати.
Тому краще вчити слова в певному контексті.
Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку.
Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути.
Тоді знання переходить з активної форми у пасивну.
Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно.
Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ.
Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання.
Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди.
Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх.
Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше.
Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі.
Адже кожен з нас має певні інтереси.
Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами.
Але мова складається з багатьох різних семантичних полів.
Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!