Розмовник

uk У місті   »   ps په ښار کې

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [ پنځه ویشت ]

25 [ پنځه ویشت ]

په ښار کې

په ښار کې

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська пушту Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. زه -و-ړ--د ری- ---شن-----اړ شم. ز_ غ____ د ر__ س____ ت_ ل__ ش__ ز- غ-ا-م د ر-ل س-ی-ن ت- ل-ړ ش-. ------------------------------- زه غواړم د ریل سټیشن ته لاړ شم. 0
ز----ا---د ری----یشن--ه-ل-ړ --. ز_ غ____ د ر__ س____ ت_ ل__ ش__ ز- غ-ا-م د ر-ل س-ی-ن ت- ل-ړ ش-. ------------------------------- زه غواړم د ریل سټیشن ته لاړ شم.
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. زه ---ړ- ----ی---ر-ت- ل-ړ شم. ز_ غ____ ه____ ډ__ ت_ ل__ ش__ ز- غ-ا-م ه-ا-ی ډ-ر ت- ل-ړ ش-. ----------------------------- زه غواړم هوایی ډګر ته لاړ شم. 0
زه--وا-م--وا-ی --- -- ل-ړ--م. ز_ غ____ ه____ ډ__ ت_ ل__ ش__ ز- غ-ا-م ه-ا-ی ډ-ر ت- ل-ړ ش-. ----------------------------- زه غواړم هوایی ډګر ته لاړ شم.
Я хотів би / хотіла б в центр міста. ز---وا---- ښار ---- ته--اړ--م. ز_ غ____ د ښ__ م___ ت_ ل__ ش__ ز- غ-ا-م د ښ-ر م-ک- ت- ل-ړ ش-. ------------------------------ زه غواړم د ښار مرکز ته لاړ شم. 0
ز---وا-م-د ښار-م-کز ته--اړ--م. ز_ غ____ د ښ__ م___ ت_ ل__ ش__ ز- غ-ا-م د ښ-ر م-ک- ت- ل-ړ ش-. ------------------------------ زه غواړم د ښار مرکز ته لاړ شم.
Як дістатися на вокзал? ز----ګه -ر-- ---ی اډی-ته ------؟ ز_ څ___ د___ ګ___ ا__ ت_ و______ ز- څ-ګ- د-ی- ګ-د- ا-ی ت- و-س-ږ-؟ -------------------------------- زه څنګه دریل ګادی اډی ته ورسیږم؟ 0
za-ts--- -ryl--ā---ā-y-ta -rs-gm z_ t____ d___ g___ ā__ t_ o_____ z- t-n-a d-y- g-d- ā-y t- o-s-g- -------------------------------- za tsnga dryl gādy āḏy ta orsygm
Як дістатися до аеропорту? ز- -ن-- ه--یی -ډی--ه---س--م؟ ز_ څ___ ه____ ا__ ت_ و______ ز- څ-ګ- ه-ا-ی ا-ی ت- و-س-ږ-؟ ---------------------------- زه څنګه هوایی اډی ته ورسیږم؟ 0
z--ts-g---oā-y ā-y -a--r---m z_ t____ a____ ā__ t_ o_____ z- t-n-a a-ā-y ā-y t- o-s-g- ---------------------------- za tsnga aoāyy āḏy ta orsygm
Як дістатися до центру міста? زه---ګه --ښ---م-ک--ته--رس--م؟ ز_ څ___ د ښ__ م___ ت_ و______ ز- څ-ګ- د ښ-ر م-ک- ت- و-س-ږ-؟ ----------------------------- زه څنګه د ښار مرکز ته ورسیږم؟ 0
ز--څنګه د ښ-ر -رک---ه-ورس--م؟ ز_ څ___ د ښ__ م___ ت_ و______ ز- څ-ګ- د ښ-ر م-ک- ت- و-س-ږ-؟ ----------------------------- زه څنګه د ښار مرکز ته ورسیږم؟
Мені потрібне таксі. ز- -کسی -وا--. ز_ ټ___ غ_____ ز- ټ-س- غ-ا-م- -------------- زه ټکسی غواړم. 0
z- ṯks-----ṟm z_ ṯ___ ǧ____ z- ṯ-s- ǧ-ā-m ------------- za ṯksy ǧoāṟm
Мені потрібна мапа міста. ز- د--ار نقش- ته---تی--ل--. ز_ د ښ__ ن___ ت_ ا____ ل___ ز- د ښ-ر ن-ش- ت- ا-ت-ا ل-م- --------------------------- زه د ښار نقشه ته اړتیا لرم. 0
زه-د ښا----شه------تیا ل--. ز_ د ښ__ ن___ ت_ ا____ ل___ ز- د ښ-ر ن-ش- ت- ا-ت-ا ل-م- --------------------------- زه د ښار نقشه ته اړتیا لرم.
Мені потрібен готель. ز- ی- ه----ته اړ--ا --م ز_ ی_ ه___ ت_ ا____ ل__ ز- ی- ه-ټ- ت- ا-ت-ا ل-م ----------------------- زه یو هوټل ته اړتیا لرم 0
ز---و-ه--ل-ت-----یا -رم ز_ ی_ ه___ ت_ ا____ ل__ ز- ی- ه-ټ- ت- ا-ت-ا ل-م ----------------------- زه یو هوټل ته اړتیا لرم
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. ز----ا-- -و مو---کرای- کړم. ز_ غ____ ی_ م___ ک____ ک___ ز- غ-ا-م ی- م-ټ- ک-ا-ه ک-م- --------------------------- زه غواړم یو موټر کرایه کړم. 0
ز- غواړم-یو---ټر---ا-- ---. ز_ غ____ ی_ م___ ک____ ک___ ز- غ-ا-م ی- م-ټ- ک-ا-ه ک-م- --------------------------- زه غواړم یو موټر کرایه کړم.
Ось моя кредитна картка. د- --ا ک---یټ کار- د-. د_ ز__ ک_____ ک___ د__ د- ز-ا ک-ی-ی- ک-ر- د-. ---------------------- ده زما کریډیټ کارت دی. 0
da--m--k-yḏy--kā-- dy d_ z__ k_____ k___ d_ d- z-ā k-y-y- k-r- d- --------------------- da zmā kryḏyṯ kārt dy
Ось мої права. ده-زما----وټ--چ-ولو----- دی. د_ ز__ د م___ چ____ ج___ د__ د- ز-ا د م-ټ- چ-و-و ج-ا- د-. ---------------------------- ده زما د موټر چلولو جواز دی. 0
da-z---d moṯ- --o-o -----dy d_ z__ d m___ ç____ j___ d_ d- z-ā d m-ṯ- ç-o-o j-ā- d- --------------------------- da zmā d moṯr çlolo joāz dy
Що можна оглянути в місті? په-ښ----- د ل--لو ل-اره-څه--ت-؟ پ_ ښ__ ک_ د ل____ ل____ څ_ ش___ پ- ښ-ر ک- د ل-د-و ل-ا-ه څ- ش-ه- ------------------------------- په ښار کې د لیدلو لپاره څه شته؟ 0
پ- -ار--- د -ی-لو --ار--څ--شت-؟ پ_ ښ__ ک_ د ل____ ل____ څ_ ش___ پ- ښ-ر ک- د ل-د-و ل-ا-ه څ- ش-ه- ------------------------------- په ښار کې د لیدلو لپاره څه شته؟
Ідіть в старе місто. زو--ښا--ته لا----. ز__ ښ__ ت_ ل__ ش__ ز-ړ ښ-ر ت- ل-ړ ش-. ------------------ زوړ ښار ته لاړ شه. 0
z-- ǩā--t---āṟ -a z__ ǩ__ t_ l__ š_ z-ṟ ǩ-r t- l-ṟ š- ----------------- zoṟ ǩār ta lāṟ ša
Візьміть участь в екскурсії до міста. د-----س---وکړئ. د ښ__ س__ و____ د ښ-ر س-ر و-ړ-. --------------- د ښار سفر وکړئ. 0
د-ښار-سفر-و--ئ. د ښ__ س__ و____ د ښ-ر س-ر و-ړ-. --------------- د ښار سفر وکړئ.
Ідіть до порту. بند--ګا--ته-ل-ړ--ه. ب___ ګ__ ت_ ل__ ش__ ب-د- ګ-ه ت- ل-ړ ش-. ------------------- بندر ګاه ته لاړ شه. 0
bn---gā- t- --ṟ-ša b___ g__ t_ l__ š_ b-d- g-a t- l-ṟ š- ------------------ bndr gāa ta lāṟ ša
Візьміть участь в екскурсії до порту. د-ب----ګاه---- و-ړ-. د ب___ ګ__ س__ و____ د ب-د- ګ-ه س-ر و-ړ-. -------------------- د بندر ګاه سفر وکړئ. 0
d b-d- g---sfr okṟ d b___ g__ s__ o__ d b-d- g-a s-r o-ṟ ------------------ d bndr gāa sfr okṟ
Які є ще визначні місця? نو- --م ځ----- ---؟ ن__ ک__ ځ_____ ش___ ن-ر ک-م ځ-ی-ن- ش-ه- ------------------- نور کوم ځایونه شته؟ 0
ن-ر-کوم--ای--ه ش--؟ ن__ ک__ ځ_____ ش___ ن-ر ک-م ځ-ی-ن- ش-ه- ------------------- نور کوم ځایونه شته؟

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!