Розмовник

uk У місті   »   lv Pilsētā

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [divdesmit pieci]

Pilsētā

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. E------s ------c-j-. E_ v____ u_ s_______ E- v-l-s u- s-a-i-u- -------------------- Es vēlos uz staciju. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. E--vēl-s-uz----os--. E_ v____ u_ l_______ E- v-l-s u- l-d-s-u- -------------------- Es vēlos uz lidostu. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. E- -ēl-s-u- pi-s-t-s---n---. E_ v____ u_ p_______ c______ E- v-l-s u- p-l-ē-a- c-n-r-. ---------------------------- Es vēlos uz pilsētas centru. 0
Як дістатися на вокзал? Kā--s va----o-ļūt--z-s-a--ju? K_ e_ v___ n_____ u_ s_______ K- e- v-r- n-k-ū- u- s-a-i-u- ----------------------------- Kā es varu nokļūt uz staciju? 0
Як дістатися до аеропорту? K--e------ n--ļū- uz ---o-tu? K_ e_ v___ n_____ u_ l_______ K- e- v-r- n-k-ū- u- l-d-s-u- ----------------------------- Kā es varu nokļūt uz lidostu? 0
Як дістатися до центру міста? K--es -aru --k--- u-----sēt-s--e---u? K_ e_ v___ n_____ u_ p_______ c______ K- e- v-r- n-k-ū- u- p-l-ē-a- c-n-r-? ------------------------------------- Kā es varu nokļūt uz pilsētas centru? 0
Мені потрібне таксі. Ma- ---nepi-cie-ams---ks---tr-. M__ i_ n___________ t__________ M-n i- n-p-e-i-š-m- t-k-o-e-r-. ------------------------------- Man ir nepieciešams taksometrs. 0
Мені потрібна мапа міста. Ma---- nep--cieš-ms --ls--as ---n-. M__ i_ n___________ p_______ p_____ M-n i- n-p-e-i-š-m- p-l-ē-a- p-ā-s- ----------------------------------- Man ir nepieciešams pilsētas plāns. 0
Мені потрібен готель. M---i--n-pie-i-š----v--s-īca. M__ i_ n___________ v________ M-n i- n-p-e-i-š-m- v-e-n-c-. ----------------------------- Man ir nepieciešama viesnīca. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Es---lo- ī------to-a---u. E_ v____ ī___ a__________ E- v-l-s ī-ē- a-t-m-š-n-. ------------------------- Es vēlos īrēt automašīnu. 0
Ось моя кредитна картка. T- -r-ma----r--ītka-t-. T_ i_ m___ k___________ T- i- m-n- k-e-ī-k-r-e- ----------------------- Te ir mana kredītkarte. 0
Ось мої права. T- ------- -ut-----t-ja---lie-ība. T_ i_ m___ a___________ a_________ T- i- m-n- a-t-v-d-t-j- a-l-e-ī-a- ---------------------------------- Te ir mana autovadītāja apliecība. 0
Що можна оглянути в місті? Ko -a- p-lsēt--aps--t-t? K_ v__ p______ a________ K- v-r p-l-ē-ā a-s-a-ī-? ------------------------ Ko var pilsētā apskatīt? 0
Ідіть в старе місто. Ai--j--t -z---c-ils-tu! A_______ u_ v__________ A-z-j-e- u- v-c-i-s-t-! ----------------------- Aizejiet uz vecpilsētu! 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. D-d-et--- -----r---- pa-p-ls-tu! D________ e_________ p_ p_______ D-d-e-i-s e-s-u-s-j- p- p-l-ē-u- -------------------------------- Dodieties ekskursijā pa pilsētu! 0
Ідіть до порту. Aizej-et--z-o---! A_______ u_ o____ A-z-j-e- u- o-t-! ----------------- Aizejiet uz ostu! 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. Do-i-ti-s -kskurs---------t-! D________ e_________ p_ o____ D-d-e-i-s e-s-u-s-j- p- o-t-! ----------------------------- Dodieties ekskursijā pa ostu! 0
Які є ще визначні місця? K-da- --v--ība--c--nīg-s v---as--------i-? K____ i________ c_______ v_____ t_ v__ i__ K-d-s i-v-r-b-s c-e-ī-a- v-e-a- t- v-l i-? ------------------------------------------ Kādas ievērības cienīgas vietas te vēl ir? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + латиська (1-100) MP3 латиська (1-100)
Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!