Розмовник

uk У місті   »   sr У граду

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [двадесет и пет]

25 [dvadeset i pet]

У граду

U gradu

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. Х-е- - хтел- -и-------ле--ич-- с-ан---. Х___ / х____ б__ д_ ж_________ с_______ Х-е- / х-е-а б-х д- ж-л-з-и-к- с-а-и-е- --------------------------------------- Хтео / хтела бих до железничке станице. 0
H-eo / h--la -ih-d- že-ezn---e s--ni--. H___ / h____ b__ d_ ž_________ s_______ H-e- / h-e-a b-h d- ž-l-z-i-k- s-a-i-e- --------------------------------------- Hteo / htela bih do železničke stanice.
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Х-ео-----ела-бих--о---ро-р--а. Х___ / х____ б__ д_ а_________ Х-е- / х-е-а б-х д- а-р-д-о-а- ------------------------------ Хтео / хтела бих до аеродрома. 0
Ht---- --ela-----d---e---rom-. H___ / h____ b__ d_ a_________ H-e- / h-e-a b-h d- a-r-d-o-a- ------------------------------ Hteo / htela bih do aerodroma.
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Х--- /-------би--д- це-тра-----а. Х___ / х____ б__ д_ ц_____ г_____ Х-е- / х-е-а б-х д- ц-н-р- г-а-а- --------------------------------- Хтео / хтела бих до центра града. 0
H-eo-/ h-------h------ntr---rada. H___ / h____ b__ d_ c_____ g_____ H-e- / h-e-a b-h d- c-n-r- g-a-a- --------------------------------- Hteo / htela bih do centra grada.
Як дістатися на вокзал? Како--- иде--до-же--зн-чке -т--иц-? К___ д_ и___ д_ ж_________ с_______ К-к- д- и-е- д- ж-л-з-и-к- с-а-и-е- ----------------------------------- Како да идем до железничке станице? 0
Ka-- -a -d-m--- železnič-- sta-i--? K___ d_ i___ d_ ž_________ s_______ K-k- d- i-e- d- ž-l-z-i-k- s-a-i-e- ----------------------------------- Kako da idem do železničke stanice?
Як дістатися до аеропорту? К-к---а ид-м-до-ае--д--м-? К___ д_ и___ д_ а_________ К-к- д- и-е- д- а-р-д-о-а- -------------------------- Како да идем до аеродрома? 0
K-----a ide- -- a----r--a? K___ d_ i___ d_ a_________ K-k- d- i-e- d- a-r-d-o-a- -------------------------- Kako da idem do aerodroma?
Як дістатися до центру міста? К-к--да--де- до --------рад-? К___ д_ и___ д_ ц_____ г_____ К-к- д- и-е- д- ц-н-р- г-а-а- ----------------------------- Како да идем до центра града? 0
K-k- ----dem do---n-r- gra--? K___ d_ i___ d_ c_____ g_____ K-k- d- i-e- d- c-n-r- g-a-a- ----------------------------- Kako da idem do centra grada?
Мені потрібне таксі. Т-еб-м----с-. Т_____ т_____ Т-е-а- т-к-и- ------------- Требам такси. 0
Tre--- --ksi. T_____ t_____ T-e-a- t-k-i- ------------- Trebam taksi.
Мені потрібна мапа міста. Т---а-----н гр---. Т_____ п___ г_____ Т-е-а- п-а- г-а-а- ------------------ Требам план града. 0
Tr-b--------gr---. T_____ p___ g_____ T-e-a- p-a- g-a-a- ------------------ Trebam plan grada.
Мені потрібен готель. Т-еба- хот-л. Т_____ х_____ Т-е-а- х-т-л- ------------- Требам хотел. 0
Tr-----hot--. T_____ h_____ T-e-a- h-t-l- ------------- Trebam hotel.
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Хтео --х-ела -и- и-на----и-----. Х___ / х____ б__ и________ а____ Х-е- / х-е-а б-х и-н-ј-и-и а-т-. -------------------------------- Хтео / хтела бих изнајмити ауто. 0
H-e--- ht-l- bih iz-aj-i-i -u-o. H___ / h____ b__ i________ a____ H-e- / h-e-a b-h i-n-j-i-i a-t-. -------------------------------- Hteo / htela bih iznajmiti auto.
Ось моя кредитна картка. О-де ---м-ја -р-д-т-----рти--. О___ ј_ м___ к_______ к_______ О-д- ј- м-ј- к-е-и-н- к-р-и-а- ------------------------------ Овде је моја кредитна картица. 0
O------ moj- kred-t-a -a-t-c-. O___ j_ m___ k_______ k_______ O-d- j- m-j- k-e-i-n- k-r-i-a- ------------------------------ Ovde je moja kreditna kartica.
Ось мої права. Ов-е ј- -ој- ---а--- -о-в-л-. О___ ј_ м___ в______ д_______ О-д- ј- м-ј- в-з-ч-а д-з-о-а- ----------------------------- Овде је моја возачка дозвола. 0
O-de-j- m-j---oz-------z-ol-. O___ j_ m___ v______ d_______ O-d- j- m-j- v-z-č-a d-z-o-a- ----------------------------- Ovde je moja vozačka dozvola.
Що можна оглянути в місті? Шта-с--и-а в--ет--- град-? Ш__ с_ и__ в_____ у г_____ Ш-а с- и-а в-д-т- у г-а-у- -------------------------- Шта се има видети у граду? 0
Št--s- -ma--i-et- --grad-? Š__ s_ i__ v_____ u g_____ Š-a s- i-a v-d-t- u g-a-u- -------------------------- Šta se ima videti u gradu?
Ідіть в старе місто. И-ите-----ари-г--д. И____ у с____ г____ И-и-е у с-а-и г-а-. ------------------- Идите у стари град. 0
Idit- u---a-i g--d. I____ u s____ g____ I-i-e u s-a-i g-a-. ------------------- Idite u stari grad.
Візьміть участь в екскурсії до міста. Напр----- -би----- г--да. Н________ о_______ г_____ Н-п-а-и-е о-и-а-а- г-а-а- ------------------------- Направите обилазак града. 0
N-pr-vi-e ---l-------ad-. N________ o_______ g_____ N-p-a-i-e o-i-a-a- g-a-a- ------------------------- Napravite obilazak grada.
Ідіть до порту. И-и-е--о---ке. И____ д_ л____ И-и-е д- л-к-. -------------- Идите до луке. 0
I---- -o----e. I____ d_ l____ I-i-e d- l-k-. -------------- Idite do luke.
Візьміть участь в екскурсії до порту. Н-------е------з----у--. Н________ о_______ л____ Н-п-а-и-е о-и-а-а- л-к-. ------------------------ Направите обилазак лукe. 0
N-pr--i-e --ila-ak----e. N________ o_______ l____ N-p-a-i-e o-i-a-a- l-k-. ------------------------ Napravite obilazak luke.
Які є ще визначні місця? Кој---о- -наме----с-- п--т--е? К___ ј__ з___________ п_______ К-ј- ј-ш з-а-е-и-о-т- п-с-о-е- ------------------------------ Које још знаменитости постоје? 0
Ko-- -oš--n--en-to-t- postoje? K___ j__ z___________ p_______ K-j- j-š z-a-e-i-o-t- p-s-o-e- ------------------------------ Koje još znamenitosti postoje?

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!