Розмовник

uk Прикметники 2   »   am መግለጫዎች 2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79 [ሰባ ዘጠኝ]

79 [seba zet’enyi]

መግለጫዎች 2

[k’it͟s’ili 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська амхарська Відтворити більше
На мені синє плаття. ስ-ያዊ -ሚ---ብ--ው። ስ___ ቀ__ ለ_____ ስ-ያ- ቀ-ስ ለ-ሻ-ው- --------------- ስማያዊ ቀሚስ ለብሻለው። 0
simayawī----m-si leb-shalewi. s_______ k______ l___________ s-m-y-w- k-e-ī-i l-b-s-a-e-i- ----------------------------- simayawī k’emīsi lebishalewi.
На мені червоне плаття. ቀ---ሚ- ለ----። ቀ_ ቀ__ ለ_____ ቀ- ቀ-ስ ለ-ሻ-ው- ------------- ቀይ ቀሚስ ለብሻለው። 0
k-------em-----eb--h-lewi. k____ k______ l___________ k-e-i k-e-ī-i l-b-s-a-e-i- -------------------------- k’eyi k’emīsi lebishalewi.
На мені зелене плаття. አ-ን-ዴ -ሚስ-ለ-ሻለ-። አ____ ቀ__ ለ_____ አ-ን-ዴ ቀ-ስ ለ-ሻ-ው- ---------------- አረንጋዴ ቀሚስ ለብሻለው። 0
ā--n----- -’emī-------s-ale--. ā________ k______ l___________ ā-e-i-a-ē k-e-ī-i l-b-s-a-e-i- ------------------------------ ārenigadē k’emīsi lebishalewi.
Я купую чорну сумку. ጥ-- -ርሳ እ-ገ-----። ጥ__ ቦ__ እ____ ነ__ ጥ-ር ቦ-ሳ እ-ገ-ው ነ-። ----------------- ጥቁር ቦርሳ እየገዛው ነኝ። 0
t-ik---i b-r--- i----z--i ---yi. t_______ b_____ i________ n_____ t-i-’-r- b-r-s- i-e-e-a-i n-n-i- -------------------------------- t’ik’uri borisa iyegezawi nenyi.
Я купую коричневу сумку. ቡኒ--ር- እየ-ዛ- ነ-። ቡ_ ቦ__ እ____ ነ__ ቡ- ቦ-ሳ እ-ገ-ው ነ-። ---------------- ቡኒ ቦርሳ እየገዛው ነኝ። 0
b--------s---ye----w--nen-i. b___ b_____ i________ n_____ b-n- b-r-s- i-e-e-a-i n-n-i- ---------------------------- bunī borisa iyegezawi nenyi.
Я купую білу сумку. ነጭ--ርሳ ---ዛ- -ኝ። ነ_ ቦ__ እ____ ነ__ ነ- ቦ-ሳ እ-ገ-ው ነ-። ---------------- ነጭ ቦርሳ እየገዛው ነኝ። 0
ne-h-i-b-r-sa---eg-z-------yi. n_____ b_____ i________ n_____ n-c-’- b-r-s- i-e-e-a-i n-n-i- ------------------------------ nech’i borisa iyegezawi nenyi.
Мені потрібен новий автомобіль. አ-ስ --ና-ያ--ልገ--። አ__ መ__ ያ_______ አ-ስ መ-ና ያ-ፈ-ገ-ል- ---------------- አዲስ መኪና ያስፈልገኛል። 0
ā-ī-- m--ī-a y--if---g--ya-i. ā____ m_____ y_______________ ā-ī-i m-k-n- y-s-f-l-g-n-a-i- ----------------------------- ādīsi mekīna yasifeligenyali.
Мені потрібен швидкий автомобіль. ፈጣን መኪና ያ---ገኛል። ፈ__ መ__ ያ_______ ፈ-ን መ-ና ያ-ፈ-ገ-ል- ---------------- ፈጣን መኪና ያስፈልገኛል። 0
fet-a-- ---īn--yas--el-gen-al-. f______ m_____ y_______________ f-t-a-i m-k-n- y-s-f-l-g-n-a-i- ------------------------------- fet’ani mekīna yasifeligenyali.
Мені потрібен зручний автомобіль. ምቹ መ-ና ያስፈ--ኛል። ም_ መ__ ያ_______ ም- መ-ና ያ-ፈ-ገ-ል- --------------- ምቹ መኪና ያስፈልገኛል። 0
mi--u-m---na---s-fe-i-e--a-i. m____ m_____ y_______________ m-c-u m-k-n- y-s-f-l-g-n-a-i- ----------------------------- michu mekīna yasifeligenyali.
Там нагорі живе стара жінка. ትል- ----ላ--ት-ራ--። ት__ ሴ_ ከ__ ት_____ ት-ቅ ሴ- ከ-ይ ት-ራ-ች- ----------------- ትልቅ ሴት ከላይ ትኖራለች። 0
t---k’--sēti k-l--- tino--l----. t______ s___ k_____ t___________ t-l-k-i s-t- k-l-y- t-n-r-l-c-i- -------------------------------- tilik’i sēti kelayi tinoralechi.
Там нагорі живе товста жінка. ወ-ራም--- -ላ-------። ወ___ ሴ_ ከ__ ት_____ ወ-ራ- ሴ- ከ-ይ ት-ራ-ች- ------------------ ወፍራም ሴት ከላይ ትኖራለች። 0
we-----i--ē-i-kel-y- t---r-l-chi. w_______ s___ k_____ t___________ w-f-r-m- s-t- k-l-y- t-n-r-l-c-i- --------------------------------- wefirami sēti kelayi tinoralechi.
Там внизу живе допитлива жінка. ጉጉ-ሴ--ከላ---ኖ--ች። ጉ_ ሴ_ ከ__ ት_____ ጉ- ሴ- ከ-ይ ት-ራ-ች- ---------------- ጉጉ ሴት ከላይ ትኖራለች። 0
gugu s----ke--y--tinor--ec--. g___ s___ k_____ t___________ g-g- s-t- k-l-y- t-n-r-l-c-i- ----------------------------- gugu sēti kelayi tinoralechi.
Наші гості були люб’язними людьми. እንግዶቻ-ን-ጥ--ሰዎች-ነ--። እ______ ጥ_ ሰ__ ነ___ እ-ግ-ቻ-ን ጥ- ሰ-ች ነ-ሩ- ------------------- እንግዶቻችን ጥሩ ሰዎች ነበሩ። 0
i-i---och--hin-----ru-sewo----nebe-u. i______________ t____ s______ n______ i-i-i-o-h-c-i-i t-i-u s-w-c-i n-b-r-. ------------------------------------- inigidochachini t’iru sewochi neberu.
Наші гості були ввічливими людьми. እንግዶቻች---ሁ- --ች ነበ-። እ______ ት__ ሰ__ ነ___ እ-ግ-ቻ-ን ት-ት ሰ-ች ነ-ሩ- -------------------- እንግዶቻችን ትሁት ሰዎች ነበሩ። 0
inigid-cha--------hu-- --wo--i -e--r-. i______________ t_____ s______ n______ i-i-i-o-h-c-i-i t-h-t- s-w-c-i n-b-r-. -------------------------------------- inigidochachini tihuti sewochi neberu.
Наші гості були цікавими людьми. እ-ግ-ቻ-ን --ደ----ዎች-ነበ-። እ______ አ____ ሰ__ ነ___ እ-ግ-ቻ-ን አ-ደ-ች ሰ-ች ነ-ሩ- ---------------------- እንግዶቻችን አስደሳች ሰዎች ነበሩ። 0
i-i-id-c-achi-i------s---- sew---i----er-. i______________ ā_________ s______ n______ i-i-i-o-h-c-i-i ā-i-e-a-h- s-w-c-i n-b-r-. ------------------------------------------ inigidochachini āsidesachi sewochi neberu.
Я маю милих дітей. ፍቅ---ሆኑ-ልጆ- -ሉኝ ፍ__ የ__ ል__ አ__ ፍ-ር የ-ኑ ል-ች አ-ኝ --------------- ፍቅር የሆኑ ልጆች አሉኝ 0
f--’i------on--lijo--i-āl---i f______ y_____ l______ ā_____ f-k-i-i y-h-n- l-j-c-i ā-u-y- ----------------------------- fik’iri yehonu lijochi ālunyi
Але сусіди мають зухвалих дітей. ግን---ቤቶ--አስቸ-ሪ-ልጆ- አላ-ው ግ_ ጎ____ አ____ ል__ አ___ ግ- ጎ-ቤ-ቼ አ-ቸ-ሪ ል-ች አ-ቸ- ----------------------- ግን ጎረቤቶቼ አስቸጋሪ ልጆች አላቸው 0
gi-- g-rebētoc-- āsi-hega-- li-o----ā------i g___ g__________ ā_________ l______ ā_______ g-n- g-r-b-t-c-ē ā-i-h-g-r- l-j-c-i ā-a-h-w- -------------------------------------------- gini gorebētochē āsichegarī lijochi ālachewi
Ваші діти чемні? የእ-ን- ል---ጨዋ--ቸው? የ____ ል__ ጨ_ ና___ የ-ና-ተ ል-ች ጨ- ና-ው- ----------------- የእናንተ ልጆች ጨዋ ናቸው? 0
y----a--te l-jo--i-----w--n--hew-? y_________ l______ c_____ n_______ y-’-n-n-t- l-j-c-i c-’-w- n-c-e-i- ---------------------------------- ye’inanite lijochi ch’ewa nachewi?

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…