Розмовник

uk Прикметники 2   »   ku Hevalnav 2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79 [heftê û neh]

Hevalnav 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська курдська (курманджі) Відтворити більше
На мені синє плаття. Li s-- m----îst----î ş-n-heye. L_ s__ m__ f________ ş__ h____ L- s-r m-n f-s-a-e-î ş-n h-y-. ------------------------------ Li ser min fîstanekî şîn heye. 0
На мені червоне плаття. Li--er min----t---k- s-------. L_ s__ m__ f________ s__ h____ L- s-r m-n f-s-a-e-î s-r h-y-. ------------------------------ Li ser min fîstanekî sor heye. 0
На мені зелене плаття. L--ser -i- f-st---k---es----ye. L_ s__ m__ f________ k___ h____ L- s-r m-n f-s-a-e-î k-s- h-y-. ------------------------------- Li ser min fîstanekî kesk heye. 0
Я купую чорну сумку. Ez-----ey-kî -eş d-ki--m. E_ ç________ r__ d_______ E- ç-n-e-e-î r-ş d-k-r-m- ------------------------- Ez çanteyekî reş dikirim. 0
Я купую коричневу сумку. Ez ç--t--e-----h---î d--i---. E_ ç________ q______ d_______ E- ç-n-e-e-î q-h-e-î d-k-r-m- ----------------------------- Ez çanteyekî qehweyî dikirim. 0
Я купую білу сумку. E- --n---ek- spî ---ir-m. E_ ç________ s__ d_______ E- ç-n-e-e-î s-î d-k-r-m- ------------------------- Ez çanteyekî spî dikirim. 0
Мені потрібен новий автомобіль. Ji -i--r- tir-mpê-----nû-pêwî-t -. J_ m__ r_ t__________ n_ p_____ e_ J- m-n r- t-r-m-ê-e-e n- p-w-s- e- ---------------------------------- Ji min re tirimpêleke nû pêwîst e. 0
Мені потрібен швидкий автомобіль. J--m-n--- -ir-m-êl-ke bi-ez p-wîst e. J_ m__ r_ t__________ b____ p_____ e_ J- m-n r- t-r-m-ê-e-e b-l-z p-w-s- e- ------------------------------------- Ji min re tirimpêleke bilez pêwîst e. 0
Мені потрібен зручний автомобіль. Ji --n-------imp-l--e -ih-- ----st e. J_ m__ r_ t__________ r____ p_____ e_ J- m-n r- t-r-m-ê-e-e r-h-t p-w-s- e- ------------------------------------- Ji min re tirimpêleke rihet pêwîst e. 0
Там нагорі живе стара жінка. L- j-r----e---pî- rû----. L_ j__ j_____ p__ r______ L- j-r j-n-k- p-r r-d-n-. ------------------------- Li jor jineke pîr rûdinê. 0
Там нагорі живе товста жінка. L- --r ji-e-e---lew --d-nê. L_ j__ j_____ q____ r______ L- j-r j-n-k- q-l-w r-d-n-. --------------------------- Li jor jineke qelew rûdinê. 0
Там внизу живе допитлива жінка. L---ê- -in--- --rakd-r -ûdi--. L_ j__ j_____ m_______ r______ L- j-r j-n-k- m-r-k-a- r-d-n-. ------------------------------ Li jêr jineke merakdar rûdinê. 0
Наші гості були люб’язними людьми. Mêva--- me m-r---n-----er- b-n. M______ m_ m______ d______ b___ M-v-n-n m- m-r-v-n d-l-e-m b-n- ------------------------------- Mêvanên me mirovên dilgerm bûn. 0
Наші гості були ввічливими людьми. M---n-n me -i-ov-- bi hu-m-t--ûn. M______ m_ m______ b_ h_____ b___ M-v-n-n m- m-r-v-n b- h-r-e- b-n- --------------------------------- Mêvanên me mirovên bi hurmet bûn. 0
Наші гості були цікавими людьми. Mêva-ên me m---vên----a--ar b-n. M______ m_ m______ m_______ b___ M-v-n-n m- m-r-v-n m-r-q-a- b-n- -------------------------------- Mêvanên me mirovên meraqdar bûn. 0
Я маю милих дітей. Z-r-kên min-e x-î-şî--n -en-. Z______ m__ e x________ h____ Z-r-k-n m-n e x-î-ş-r-n h-n-. ----------------------------- Zarokên min e xwînşîrîn hene. 0
Але сусіди мають зухвалих дітей. L- z-rok-n ---a--n b--- -n. L_ z______ c______ b___ i__ L- z-r-k-n c-n-r-n b-a- i-. --------------------------- Lê zarokên cînaran bêar in. 0
Ваші діти чемні? Z--ok---w------tî--e? Z______ w_ t_____ n__ Z-r-k-n w- t-b-t- n-? --------------------- Zarokên we tebitî ne? 0

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…