Ի-ձ--որ մե--նա-- հ---ավոր:
Ի__ ն__ մ_____ է հ________
Ի-ձ ն-ր մ-ք-ն- է հ-ր-ա-ո-:
--------------------------
Ինձ նոր մեքենա է հարկավոր: 0 In-- no--mek--e-a e-ha-k-v-rI___ n__ m_______ e h_______I-d- n-r m-k-y-n- e h-r-a-o-----------------------------Indz nor mek’yena e harkavor
Ին- -րա- -ե-ենա-է-հա-կ---ր:
Ի__ ա___ մ_____ է հ________
Ի-ձ ա-ա- մ-ք-ն- է հ-ր-ա-ո-:
---------------------------
Ինձ արագ մեքենա է հարկավոր: 0 I-dz a-ag-------n--e-h---a--rI___ a___ m_______ e h_______I-d- a-a- m-k-y-n- e h-r-a-o------------------------------Indz arag mek’yena e harkavor
Ինձ--ար---ա-ե--մեք--ա-է-հար-ավ--:
Ի__ հ_________ մ_____ է հ________
Ի-ձ հ-ր-ա-ա-ե- մ-ք-ն- է հ-ր-ա-ո-:
---------------------------------
Ինձ հարմարավետ մեքենա է հարկավոր: 0 In---harma-a--- mek’y--a e-ha-kavorI___ h_________ m_______ e h_______I-d- h-r-a-a-e- m-k-y-n- e h-r-a-o------------------------------------Indz harmaravet mek’yena e harkavor
Վ-րև-ւ- -- ծեր կ-ն - -----մ:
Վ______ մ_ ծ__ կ__ է ա______
Վ-ր-ո-մ մ- ծ-ր կ-ն է ա-ր-ւ-:
----------------------------
Վերևում մի ծեր կին է ապրում: 0 Ve-e-u---- -s---k-n-- a-r-mV______ m_ t___ k__ e a____V-r-v-m m- t-e- k-n e a-r-m---------------------------Verevum mi tser kin e aprum
Վ-ր-ո-մ----գ-- կին-է-ա-րո-մ:
Վ______ մ_ գ__ կ__ է ա______
Վ-ր-ո-մ մ- գ-ր կ-ն է ա-ր-ւ-:
----------------------------
Վերևում մի գեր կին է ապրում: 0 Verevum m--g-r --- e a-r-mV______ m_ g__ k__ e a____V-r-v-m m- g-r k-n e a-r-m--------------------------Verevum mi ger kin e aprum
Վերև--մ մի---տ---քր-սեր -ի-----պ-ու-:
Վ______ մ_ հ___________ կ__ է ա______
Վ-ր-ո-մ մ- հ-տ-ք-ք-ա-ե- կ-ն է ա-ր-ւ-:
-------------------------------------
Վերևում մի հետաքրքրասեր կին է ապրում: 0 V-revum--- --ta--r-’rase--ki----aprumV______ m_ h_____________ k__ e a____V-r-v-m m- h-t-k-r-’-a-e- k-n e a-r-m-------------------------------------Verevum mi hetak’rk’raser kin e aprum
Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами.
Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою.
В кожній мові виявляється багато різних вимірів.
Мова є живим конструктом.
Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників.
Тому люди варіюють мову, якою розмовляють.
Ці варіанти проявляються у різних формах.
Кожна мова, наприклад, має історію.
Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі.
Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді.
Також в більшості мов є різні діалекти.
Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення.
В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою.
Різні соціальні групи мають різні мови.
Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами.
На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома.
Багато людей використовують на роботі також фахову мову.
Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові.
Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова.
Ця відмінність може бути дуже великою.
Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється.
Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово.
Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків.
У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика.
Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки.
В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми.
Отже – говорити не так просто!
Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…