Ал--ў--ус-д--ў----а-ны- -з-ц-.
А__ ў с_______ н_______ д_____
А-е ў с-с-д-я- н-х-б-ы- д-е-і-
------------------------------
Але ў суседзяў нахабныя дзеці. 0 Ale-u-s-sedzyau nakha--yy- d----і.A__ u s________ n_________ d______A-e u s-s-d-y-u n-k-a-n-y- d-e-s-.----------------------------------Ale u susedzyau nakhabnyya dzetsі.
Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами.
Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою.
В кожній мові виявляється багато різних вимірів.
Мова є живим конструктом.
Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників.
Тому люди варіюють мову, якою розмовляють.
Ці варіанти проявляються у різних формах.
Кожна мова, наприклад, має історію.
Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі.
Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді.
Також в більшості мов є різні діалекти.
Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення.
В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою.
Різні соціальні групи мають різні мови.
Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами.
На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома.
Багато людей використовують на роботі також фахову мову.
Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові.
Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова.
Ця відмінність може бути дуже великою.
Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється.
Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово.
Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків.
У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика.
Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки.
В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми.
Отже – говорити не так просто!
Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…