Розмовник

uk Прикметники 2   »   nn Adjektiv 2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79 [syttini]

Adjektiv 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нінорст Відтворити більше
На мені синє плаття. E----- -----lå--jol--på-m-g. E_ h__ e__ b__ k____ p_ m___ E- h-r e-n b-å k-o-e p- m-g- ---------------------------- Eg har ein blå kjole på meg. 0
На мені червоне плаття. Eg h-- e-n--au--k-o----å--e-. E_ h__ e__ r___ k____ p_ m___ E- h-r e-n r-u- k-o-e p- m-g- ----------------------------- Eg har ein raud kjole på meg. 0
На мені зелене плаття. Eg -ar--i- -rø- --o-e på-me-. E_ h__ e__ g___ k____ p_ m___ E- h-r e-n g-ø- k-o-e p- m-g- ----------------------------- Eg har ein grøn kjole på meg. 0
Я купую чорну сумку. Eg k--per-ei--va-t-ve--e. E_ k_____ e_ s____ v_____ E- k-ø-e- e- s-a-t v-s-e- ------------------------- Eg kjøper ei svart veske. 0
Я купую коричневу сумку. Eg -j---- e---r-n--e-k-. E_ k_____ e_ b___ v_____ E- k-ø-e- e- b-u- v-s-e- ------------------------ Eg kjøper ei brun veske. 0
Я купую білу сумку. Eg--j---r -i --i--v---e. E_ k_____ e_ k___ v_____ E- k-ø-e- e- k-i- v-s-e- ------------------------ Eg kjøper ei kvit veske. 0
Мені потрібен новий автомобіль. Eg tre-- e-n -- -i-. E_ t____ e__ n_ b___ E- t-e-g e-n n- b-l- -------------------- Eg treng ein ny bil. 0
Мені потрібен швидкий автомобіль. E- t---g--i--r-s--bil. E_ t____ e__ r___ b___ E- t-e-g e-n r-s- b-l- ---------------------- Eg treng ein rask bil. 0
Мені потрібен зручний автомобіль. E---re-g e-------ort---- bil. E_ t____ e__ k__________ b___ E- t-e-g e-n k-m-o-t-b-l b-l- ----------------------------- Eg treng ein komfortabel bil. 0
Там нагорі живе стара жінка. D-- -ppe---r-d-t-e---a-a---ame. D__ o___ b__ d__ e_ g____ d____ D-r o-p- b-r d-t e- g-m-l d-m-. ------------------------------- Der oppe bur det ei gamal dame. 0
Там нагорі живе товста жінка. Der op-- b-- de- -- -jukk ----. D__ o___ b__ d__ e_ t____ d____ D-r o-p- b-r d-t e- t-u-k d-m-. ------------------------------- Der oppe bur det ei tjukk dame. 0
Там внизу живе допитлива жінка. Der--e---bur---- ---nysg-e---g da-e. D__ n___ b__ d__ e_ n_________ d____ D-r n-d- b-r d-t e- n-s-j-r-i- d-m-. ------------------------------------ Der nede bur det ei nysgjerrig dame. 0
Наші гості були люб’язними людьми. G----an---åre--a- --g---ege -o--. G_______ v___ v__ h________ f____ G-e-t-n- v-r- v-r h-g-e-e-e f-l-. --------------------------------- Gjestane våre var hyggelege folk. 0
Наші гості були ввічливими людьми. G-----ne våre -ar h-fle-e fo--. G_______ v___ v__ h______ f____ G-e-t-n- v-r- v-r h-f-e-e f-l-. ------------------------------- Gjestane våre var høflege folk. 0
Наші гості були цікавими людьми. G-e------v-r----------r----nte --lk. G_______ v___ v__ i___________ f____ G-e-t-n- v-r- v-r i-t-r-s-a-t- f-l-. ------------------------------------ Gjestane våre var interessante folk. 0
Я маю милих дітей. Eg-h-- -ni--- born. E_ h__ s_____ b____ E- h-r s-i-l- b-r-. ------------------- Eg har snille born. 0
Але сусіди мають зухвалих дітей. Men -ab---e---------k--bor-. M__ n______ h__ f_____ b____ M-n n-b-a-e h-r f-e-k- b-r-. ---------------------------- Men naboane har frekke born. 0
Ваші діти чемні? E- -o-n- dine-------? E_ b____ d___ l______ E- b-r-a d-n- l-d-g-? --------------------- Er borna dine lydige? 0

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…