Розмовник

uk Прикметники 2   »   zh 形容词2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79[七十九]

79 [qīshíjiǔ]

形容词2

xíngróngcí 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
На мені синє плаття. 我-穿---件-蓝色的--服-。 我 穿_ 一_ 蓝__ 衣_ 。 我 穿- 一- 蓝-的 衣- 。 ---------------- 我 穿着 一件 蓝色的 衣服 。 0
w----u-n-h-ó y- jiàn-l-n-s- -----f-. w_ c________ y_ j___ l__ s_ d_ y____ w- c-u-n-h-ó y- j-à- l-n s- d- y-f-. ------------------------------------ wǒ chuānzhuó yī jiàn lán sè de yīfú.
На мені червоне плаття. 我-穿- 一件 --- 衣服 。 我 穿_ 一_ 红__ 衣_ 。 我 穿- 一- 红-的 衣- 。 ---------------- 我 穿着 一件 红色的 衣服 。 0
W- --u--z-uó yī-j-àn -ó-g-è-de -īf-. W_ c________ y_ j___ h_____ d_ y____ W- c-u-n-h-ó y- j-à- h-n-s- d- y-f-. ------------------------------------ Wǒ chuānzhuó yī jiàn hóngsè de yīfú.
На мені зелене плаття. 我-穿- ---绿色-----。 我 穿_ 一_ 绿__ 衣_ 。 我 穿- 一- 绿-的 衣- 。 ---------------- 我 穿着 一件 绿色的 衣服 。 0
Wǒ ---ā--huó y----àn ------- -īfú. W_ c________ y_ j___ l___ d_ y____ W- c-u-n-h-ó y- j-à- l-s- d- y-f-. ---------------------------------- Wǒ chuānzhuó yī jiàn lǜsè de yīfú.
Я купую чорну сумку. 我-买-----色的--提--。 我 买 一_ 黑__ 手__ 。 我 买 一- 黑-的 手-包 。 ---------------- 我 买 一个 黑色的 手提包 。 0
W--mǎi ---è--ēisè d- -hǒutí--āo. W_ m__ y___ h____ d_ s_____ b___ W- m-i y-g- h-i-è d- s-ǒ-t- b-o- -------------------------------- Wǒ mǎi yīgè hēisè de shǒutí bāo.
Я купую коричневу сумку. 我 - ---棕-- 手-包-。 我 买 一_ 棕__ 手__ 。 我 买 一- 棕-的 手-包 。 ---------------- 我 买 一个 棕色的 手提包 。 0
W---ǎi--ī-------s--de------í bā-. W_ m__ y___ z_____ d_ s_____ b___ W- m-i y-g- z-n-s- d- s-ǒ-t- b-o- --------------------------------- Wǒ mǎi yīgè zōngsè de shǒutí bāo.
Я купую білу сумку. 我-- -个 ----手提--。 我 买 一_ 白__ 手__ 。 我 买 一- 白-的 手-包 。 ---------------- 我 买 一个 白色的 手提包 。 0
Wǒ---i -ī------sè d- sh-ut- -āo. W_ m__ y___ b____ d_ s_____ b___ W- m-i y-g- b-i-è d- s-ǒ-t- b-o- -------------------------------- Wǒ mǎi yīgè báisè de shǒutí bāo.
Мені потрібен новий автомобіль. 我-需要----新-车-。 我 需_ 一_ 新__ 。 我 需- 一- 新-车 。 ------------- 我 需要 一辆 新汽车 。 0
Wǒ x------- l-àn---ī- -ìc-ē. W_ x____ y_ l____ x__ q_____ W- x-y-o y- l-à-g x-n q-c-ē- ---------------------------- Wǒ xūyào yī liàng xīn qìchē.
Мені потрібен швидкий автомобіль. 我--要 ---跑得快的-汽车 我 需_ 一_ 跑___ 汽_ 我 需- 一- 跑-快- 汽- --------------- 我 需要 一辆 跑得快的 汽车 0
Wǒ -ū--o ---lià-- ----d- k-ài-de-qì---. W_ x____ y_ l____ p__ d_ k___ d_ q_____ W- x-y-o y- l-à-g p-o d- k-à- d- q-c-ē- --------------------------------------- Wǒ xūyào yī liàng pǎo dé kuài de qìchē.
Мені потрібен зручний автомобіль. 我 -- 一辆---的 汽--。 我 需_ 一_ 舒__ 汽_ 。 我 需- 一- 舒-的 汽- 。 ---------------- 我 需要 一辆 舒适的 汽车 。 0
W- -ū--o--ī-l-àng --ū-h---e qì-hē. W_ x____ y_ l____ s_____ d_ q_____ W- x-y-o y- l-à-g s-ū-h- d- q-c-ē- ---------------------------------- Wǒ xūyào yī liàng shūshì de qìchē.
Там нагорі живе стара жінка. 那 上- 住- -位-老女--。 那 上_ 住_ 一_ 老__ 。 那 上- 住- 一- 老-士 。 ---------------- 那 上面 住着 一位 老女士 。 0
N---hà--mià---h-z---yī-w-- --o------. N_ s________ z_____ y_ w__ l__ n_____ N- s-à-g-i-n z-ù-h- y- w-i l-o n-s-ì- ------------------------------------- Nà shàngmiàn zhùzhe yī wèi lǎo nǚshì.
Там нагорі живе товста жінка. 那-----着--位-----。 那 上_ 住_ 一_ 胖__ 。 那 上- 住- 一- 胖-士 。 ---------------- 那 上面 住着 一位 胖女士 。 0
N- --à-gmià---h-z----ī--è--pà-- --s--. N_ s________ z_____ y_ w__ p___ n_____ N- s-à-g-i-n z-ù-h- y- w-i p-n- n-s-ì- -------------------------------------- Nà shàngmiàn zhùzhe yī wèi pàng nǚshì.
Там внизу живе допитлива жінка. 那 -面----一---好奇的--- 。 那 下_ 住_ 一_ 很___ 女_ 。 那 下- 住- 一- 很-奇- 女- 。 -------------------- 那 下面 住着 一位 很好奇的 女士 。 0
N- x----àn z-ùzhe y- wèi h---h---í-d--nǚ-hì. N_ x______ z_____ y_ w__ h__ h____ d_ n_____ N- x-à-i-n z-ù-h- y- w-i h-n h-o-í d- n-s-ì- -------------------------------------------- Nà xiàmiàn zhùzhe yī wèi hěn hàoqí de nǚshì.
Наші гості були люб’язними людьми. 我们的--- 是 --的-人 。 我__ 客_ 是 友__ 人 。 我-的 客- 是 友-的 人 。 ---------------- 我们的 客人 是 友好的 人 。 0
W---n d---èré- s-ì-yǒuh---d---én. W____ d_ k____ s__ y_____ d_ r___ W-m-n d- k-r-n s-ì y-u-ǎ- d- r-n- --------------------------------- Wǒmen de kèrén shì yǒuhǎo de rén.
Наші гості були ввічливими людьми. 我们- 客--是 有-貌--人 。 我__ 客_ 是 有___ 人 。 我-的 客- 是 有-貌- 人 。 ----------------- 我们的 客人 是 有礼貌的 人 。 0
W--en d--kè--- --ì y-u-lǐ-à- -e -én. W____ d_ k____ s__ y__ l____ d_ r___ W-m-n d- k-r-n s-ì y-u l-m-o d- r-n- ------------------------------------ Wǒmen de kèrén shì yǒu lǐmào de rén.
Наші гості були цікавими людьми. 我们- -人---很有-的-人 。 我__ 客_ 是 很___ 人 。 我-的 客- 是 很-趣- 人 。 ----------------- 我们的 客人 是 很有趣的 人 。 0
Wǒm---de -èrén--h--h-n ---qù de--én. W____ d_ k____ s__ h__ y____ d_ r___ W-m-n d- k-r-n s-ì h-n y-u-ù d- r-n- ------------------------------------ Wǒmen de kèrén shì hěn yǒuqù de rén.
Я маю милих дітей. 我 -可-的--子-。 我 有___ 孩_ 。 我 有-爱- 孩- 。 ----------- 我 有可爱的 孩子 。 0
Wǒ -----ě--- de -á-z-. W_ y__ k____ d_ h_____ W- y-u k-'-i d- h-i-i- ---------------------- Wǒ yǒu kě'ài de háizi.
Але сусіди мають зухвалих дітей. 但- 邻居 有 调-- -子-。 但_ 邻_ 有 调__ 孩_ 。 但- 邻- 有 调-的 孩- 。 ---------------- 但是 邻居 有 调皮的 孩子 。 0
D--sh- l-n-ū--ǒu -i--p-----há---. D_____ l____ y__ t_____ d_ h_____ D-n-h- l-n-ū y-u t-á-p- d- h-i-i- --------------------------------- Dànshì línjū yǒu tiáopí de háizi.
Ваші діти чемні? 您的 ---- --？ 您_ 孩_ 乖 吗 ？ 您- 孩- 乖 吗 ？ ----------- 您的 孩子 乖 吗 ？ 0
Nín-de--ái-- --ā---a? N__ d_ h____ g___ m__ N-n d- h-i-i g-ā- m-? --------------------- Nín de háizi guāi ma?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + китайська (спрощена) (1-100) MP3 китайська (спрощена) (1-100)
Відео не знайдено!

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…