Розмовник

uk Прикметники 2   »   gu વિશેષણો 2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79 [ન્યાત્તર]

79 [nyāttara]

વિશેષણો 2

viśēṣaṇō 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська ґуджаратська Відтворити більше
На мені синє плаття. મે- વ-દ-ી ડ--ે--પ--ર-ય---ે. મેં વા__ ડ્__ પ___ છે_ મ-ં વ-દ-ી ડ-ર-સ પ-ે-્-ો છ-. --------------------------- મેં વાદળી ડ્રેસ પહેર્યો છે. 0
mē--vā-aḷ-----sa-p--ē-y----ē. m__ v_____ ḍ____ p______ c___ m-ṁ v-d-ḷ- ḍ-ē-a p-h-r-ō c-ē- ----------------------------- mēṁ vādaḷī ḍrēsa pahēryō chē.
На мені червоне плаття. મ-------ડ-રેસ પહે--ય--છે. મેં લા_ ડ્__ પ___ છે_ મ-ં લ-લ ડ-ર-સ પ-ે-્-ો છ-. ------------------------- મેં લાલ ડ્રેસ પહેર્યો છે. 0
M-ṁ------ḍ---- p-h--y--c--. M__ l___ ḍ____ p______ c___ M-ṁ l-l- ḍ-ē-a p-h-r-ō c-ē- --------------------------- Mēṁ lāla ḍrēsa pahēryō chē.
На мені зелене плаття. મે--લ----ડ્-ેસ--હ--્-ો છ-. મેં લી_ ડ્__ પ___ છે_ મ-ં લ-લ- ડ-ર-સ પ-ે-્-ો છ-. -------------------------- મેં લીલો ડ્રેસ પહેર્યો છે. 0
M----ī-ō-ḍrēsa p--ē--ō-chē. M__ l___ ḍ____ p______ c___ M-ṁ l-l- ḍ-ē-a p-h-r-ō c-ē- --------------------------- Mēṁ līlō ḍrēsa pahēryō chē.
Я купую чорну сумку. હું -ા---બેગ-ખ-ીદું-છુ-. હું કા_ બે_ ખ__ છું_ હ-ં ક-ળ- બ-ગ ખ-ી-ુ- છ-ં- ------------------------ હું કાળી બેગ ખરીદું છું. 0
H-----ḷ--bē-a---arī-uṁ-c-uṁ. H__ k___ b___ k_______ c____ H-ṁ k-ḷ- b-g- k-a-ī-u- c-u-. ---------------------------- Huṁ kāḷī bēga kharīduṁ chuṁ.
Я купую коричневу сумку. હુ- બ-ર-ઉ--બે- ખર-દુ--છ--. હું બ્___ બે_ ખ__ છું_ હ-ં બ-ર-ઉ- બ-ગ ખ-ી-ુ- છ-ં- -------------------------- હું બ્રાઉન બેગ ખરીદું છું. 0
Huṁ ----n----g----ar-duṁ chuṁ. H__ b_____ b___ k_______ c____ H-ṁ b-ā-n- b-g- k-a-ī-u- c-u-. ------------------------------ Huṁ brāuna bēga kharīduṁ chuṁ.
Я купую білу сумку. હું-સફ---બ-- ---દું છ--. હું સ__ બે_ ખ__ છું_ હ-ં સ-ે- બ-ગ ખ-ી-ુ- છ-ં- ------------------------ હું સફેદ બેગ ખરીદું છું. 0
Hu----phēd- b-g--kharī-uṁ-chuṁ. H__ s______ b___ k_______ c____ H-ṁ s-p-ē-a b-g- k-a-ī-u- c-u-. ------------------------------- Huṁ saphēda bēga kharīduṁ chuṁ.
Мені потрібен новий автомобіль. મ--ે---- કા--જ-ઈએ---. મા_ ન_ કા_ જો__ છે_ મ-ર- ન-ી ક-ર જ-ઈ- છ-. --------------------- મારે નવી કાર જોઈએ છે. 0
M--ē n-v- k-ra jōīē c-ē. M___ n___ k___ j___ c___ M-r- n-v- k-r- j-ī- c-ē- ------------------------ Mārē navī kāra jōīē chē.
Мені потрібен швидкий автомобіль. મ----ઝડપ---ા- ---- છે. મા_ ઝ__ કા_ જો__ છે_ મ-ર- ઝ-પ- ક-ર જ-ઈ- છ-. ---------------------- મારે ઝડપી કાર જોઈએ છે. 0
M-----h----- -āra j--ē--hē. M___ j______ k___ j___ c___ M-r- j-a-a-ī k-r- j-ī- c-ē- --------------------------- Mārē jhaḍapī kāra jōīē chē.
Мені потрібен зручний автомобіль. મ--- ---મદાયક કા--જો-એ-છે. મા_ આ_____ કા_ જો__ છે_ મ-ર- આ-ા-દ-ય- ક-ર જ-ઈ- છ-. -------------------------- મારે આરામદાયક કાર જોઈએ છે. 0
M--- ār-madāy-------a j-ī--ch-. M___ ā__________ k___ j___ c___ M-r- ā-ā-a-ā-a-a k-r- j-ī- c-ē- ------------------------------- Mārē ārāmadāyaka kāra jōīē chē.
Там нагорі живе стара жінка. ત્યા--એ---ૃદ-ધ-સ-ત્-ી--હ----. ત્_ એ_ વૃ__ સ્__ ર_ છે_ ત-ય-ં એ- વ-દ-ધ સ-ત-ર- ર-ે છ-. ----------------------------- ત્યાં એક વૃદ્ધ સ્ત્રી રહે છે. 0
Tyā---k--vr-d--- -tr- -a---ch-. T___ ē__ v_____ s___ r___ c___ T-ā- ē-a v-̥-d-a s-r- r-h- c-ē- ------------------------------- Tyāṁ ēka vr̥ddha strī rahē chē.
Там нагорі живе товста жінка. એ- --ડી-સ્-્-ી ---ા---હ- છે. એ_ જા_ સ્__ ત્_ ર_ છે_ એ- જ-ડ- સ-ત-ર- ત-ય-ં ર-ે છ-. ---------------------------- એક જાડી સ્ત્રી ત્યાં રહે છે. 0
Ēk--j-ḍī -t-ī-tyā- ra-ē c-ē. Ē__ j___ s___ t___ r___ c___ Ē-a j-ḍ- s-r- t-ā- r-h- c-ē- ---------------------------- Ēka jāḍī strī tyāṁ rahē chē.
Там внизу живе допитлива жінка. એ- --ચ-----સ-ત્ર--ત--ાં ---- --- છે. એ_ વિ___ સ્__ ત્_ ની_ ર_ છે_ એ- વ-ચ-ત-ર સ-ત-ર- ત-ય-ં ન-ચ- ર-ે છ-. ------------------------------------ એક વિચિત્ર સ્ત્રી ત્યાં નીચે રહે છે. 0
Ē-a -i---ra-s-r--tyāṁ -īc--rah- --ē. Ē__ v______ s___ t___ n___ r___ c___ Ē-a v-c-t-a s-r- t-ā- n-c- r-h- c-ē- ------------------------------------ Ēka vicitra strī tyāṁ nīcē rahē chē.
Наші гості були люб’язними людьми. અ-ાર- ---મા-ો -ા-ા-લો-- -તા. અ__ મ___ સા_ લો_ હ__ અ-ા-ા મ-ે-ા-ો સ-ર- લ-ક- હ-ા- ---------------------------- અમારા મહેમાનો સારા લોકો હતા. 0
A---ā--a---ā---sā-ā-lō-----tā. A____ m_______ s___ l___ h____ A-ā-ā m-h-m-n- s-r- l-k- h-t-. ------------------------------ Amārā mahēmānō sārā lōkō hatā.
Наші гості були ввічливими людьми. અ-ારા મ-ે-ા-ો ન-્---ોકો -તા. અ__ મ___ ન__ લો_ હ__ અ-ા-ા મ-ે-ા-ો ન-્- લ-ક- હ-ા- ---------------------------- અમારા મહેમાનો નમ્ર લોકો હતા. 0
A---ā ----m--- na-ra-lōkō-h--ā. A____ m_______ n____ l___ h____ A-ā-ā m-h-m-n- n-m-a l-k- h-t-. ------------------------------- Amārā mahēmānō namra lōkō hatā.
Наші гості були цікавими людьми. અ--ર--મહેમા-ો----્-દ ---ો હ-ા. અ__ મ___ ર____ લો_ હ__ અ-ા-ા મ-ે-ા-ો ર-પ-ર- લ-ક- હ-ા- ------------------------------ અમારા મહેમાનો રસપ્રદ લોકો હતા. 0
Am--ā-m-hē--nō ra----ad--lōk- -at-. A____ m_______ r________ l___ h____ A-ā-ā m-h-m-n- r-s-p-a-a l-k- h-t-. ----------------------------------- Amārā mahēmānō rasaprada lōkō hatā.
Я маю милих дітей. હું -ા--ો-ે પ્ર-મ----- --ં. હું બા___ પ્__ ક_ છું_ હ-ં બ-ળ-ો-ે પ-ર-મ ક-ુ- છ-ં- --------------------------- હું બાળકોને પ્રેમ કરું છું. 0
H-ṁ ---a-ō-ē --ēm--k-ru- -h--. H__ b_______ p____ k____ c____ H-ṁ b-ḷ-k-n- p-ē-a k-r-ṁ c-u-. ------------------------------ Huṁ bāḷakōnē prēma karuṁ chuṁ.
Але сусіди мають зухвалих дітей. પણ---ોશી--ે --ફ-ન---ા--ો-છ-. પ_ પ____ તો__ બા__ છે_ પ- પ-ો-ી-ન- ત-ફ-ન- બ-ળ-ો છ-. ---------------------------- પણ પડોશીઓને તોફાની બાળકો છે. 0
P--- p---śīō-ē--ō-h----bā-a-ō c--. P___ p________ t______ b_____ c___ P-ṇ- p-ḍ-ś-ō-ē t-p-ā-ī b-ḷ-k- c-ē- ---------------------------------- Paṇa paḍōśīōnē tōphānī bāḷakō chē.
Ваші діти чемні? શ-- ---રા બા-----ારા -ે? શું ત__ બા__ સા_ છે_ શ-ં ત-ા-ા બ-ળ-ો સ-ર- છ-? ------------------------ શું તમારા બાળકો સારા છે? 0
Ś-- t---rā b-ḷ-kō--ār- -hē? Ś__ t_____ b_____ s___ c___ Ś-ṁ t-m-r- b-ḷ-k- s-r- c-ē- --------------------------- Śuṁ tamārā bāḷakō sārā chē?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 ґуджаратська (1-100)
Відео не знайдено!

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…