Frazlibro

eo En la urbo   »   uk У місті

25 [dudek kvin]

En la urbo

En la urbo

25 [двадцять п’ять]

25 [dvadtsyatʹ pʺyatʹ]

У місті

[U misti]

Elektu kiel vi volas vidi la tradukon:   
esperanto ukraina Ludu Pli
Mi ŝatus iri al la stacidomo. Я --т---б--/-х--і---б-на-в-к-ал. Я хотів би / хотіла б на вокзал. Я х-т-в б- / х-т-л- б н- в-к-а-. -------------------------------- Я хотів би / хотіла б на вокзал. 0
Y- -h---v-by / -h----a --na--okza-. YA khotiv by / khotila b na vokzal. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b n- v-k-a-. ----------------------------------- YA khotiv by / khotila b na vokzal.
Mi ŝatus iri al la flughaveno. Я -о--в би - --тіла-б д- а--оп----. Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Я х-т-в б- / х-т-л- б д- а-р-п-р-у- ----------------------------------- Я хотів би / хотіла б до аеропорту. 0
YA --o-iv-b--/--ho--l--b do a-r-port-. YA khotiv by / khotila b do aeroportu. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b d- a-r-p-r-u- -------------------------------------- YA khotiv by / khotila b do aeroportu.
Mi ŝatus iri al la urbocentro. Я--о--в--и /--отіла-б --ц--т- мі-та. Я хотів би / хотіла б в центр міста. Я х-т-в б- / х-т-л- б в ц-н-р м-с-а- ------------------------------------ Я хотів би / хотіла б в центр міста. 0
Y- -hot-- -y / k-o------ --t-e-tr-mis--. YA khotiv by / khotila b v tsentr mista. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b v t-e-t- m-s-a- ---------------------------------------- YA khotiv by / khotila b v tsentr mista.
Kiel mi atingu la stacidomon? Я------ат--- н-----зал? Як дістатися на вокзал? Я- д-с-а-и-я н- в-к-а-? ----------------------- Як дістатися на вокзал? 0
Y-k--is---ys-----------l? Yak distatysya na vokzal? Y-k d-s-a-y-y- n- v-k-a-? ------------------------- Yak distatysya na vokzal?
Kiel mi atingu la flughavenon? Як д-ст--и-я-до -е----р--? Як дістатися до аеропорту? Я- д-с-а-и-я д- а-р-п-р-у- -------------------------- Як дістатися до аеропорту? 0
Ya--dis---y-y------ero-o-t-? Yak distatysya do aeroportu? Y-k d-s-a-y-y- d- a-r-p-r-u- ---------------------------- Yak distatysya do aeroportu?
Kiel mi atingu la urbocentron? Як-діс-а--ся-д- ц----у--і-т-? Як дістатися до центру міста? Я- д-с-а-и-я д- ц-н-р- м-с-а- ----------------------------- Як дістатися до центру міста? 0
Ya--d--t----ya -- tsen-ru-m-s--? Yak distatysya do tsentru mista? Y-k d-s-a-y-y- d- t-e-t-u m-s-a- -------------------------------- Yak distatysya do tsentru mista?
Mi bezonas taksion. Ме-- ---р-б-- та--і. Мені потрібне таксі. М-н- п-т-і-н- т-к-і- -------------------- Мені потрібне таксі. 0
M-ni --t--bn- -a--i. Meni potribne taksi. M-n- p-t-i-n- t-k-i- -------------------- Meni potribne taksi.
Mi bezonas urbomapon. Ме-і -отр--на--а---м-ста. Мені потрібна мапа міста. М-н- п-т-і-н- м-п- м-с-а- ------------------------- Мені потрібна мапа міста. 0
Me-- p-t--b-- -a---mi---. Meni potribna mapa mista. M-n- p-t-i-n- m-p- m-s-a- ------------------------- Meni potribna mapa mista.
Mi bezonas hotelon. М----п--рі--н --т-ль. Мені потрібен готель. М-н- п-т-і-е- г-т-л-. --------------------- Мені потрібен готель. 0
M-n-------ben ------. Meni potriben hotelʹ. M-n- p-t-i-e- h-t-l-. --------------------- Meni potriben hotelʹ.
Mi ŝatus lupreni aŭton. Я--о-ів----- -оті-а ----йнят--а---м-біль. Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Я х-т-в б- / х-т-л- б н-й-я-и а-т-м-б-л-. ----------------------------------------- Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. 0
Y--kh---v--y / --oti-a ---a--n--t- a-t--ob---. YA khotiv by / khotila b nay-nyaty avtomobilʹ. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b n-y-n-a-y a-t-m-b-l-. ---------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b nay̆nyaty avtomobilʹ.
Jen mia kreditkarto. О-ь -оя -ре-и-н- к-р-ка. Ось моя кредитна картка. О-ь м-я к-е-и-н- к-р-к-. ------------------------ Ось моя кредитна картка. 0
Osʹ----a----dytna---rt-a. Osʹ moya kredytna kartka. O-ʹ m-y- k-e-y-n- k-r-k-. ------------------------- Osʹ moya kredytna kartka.
Jen mia stirpermesilo. Ос--м---права. Ось мої права. О-ь м-ї п-а-а- -------------- Ось мої права. 0
Os- -oi--p-a-a. Osʹ moi- prava. O-ʹ m-i- p-a-a- --------------- Osʹ moï prava.
Kio vizitindas en la urbo? Що-мож-а -гля-ути в-міс--? Що можна оглянути в місті? Щ- м-ж-а о-л-н-т- в м-с-і- -------------------------- Що можна оглянути в місті? 0
S--ho moz-na----y--u-----m---i? Shcho mozhna ohlyanuty v misti? S-c-o m-z-n- o-l-a-u-y v m-s-i- ------------------------------- Shcho mozhna ohlyanuty v misti?
Iru al la malnova urbo. Ід-т--в -таре --с-о. Ідіть в старе місто. І-і-ь в с-а-е м-с-о- -------------------- Ідіть в старе місто. 0
Id------s--re m--t-. Iditʹ v stare misto. I-i-ʹ v s-a-e m-s-o- -------------------- Iditʹ v stare misto.
Faru gvidatan viziton de la urbo. В-зь-і---уча--ь в-ек-кур--- до-міс-а. Візьміть участь в екскурсії до міста. В-з-м-т- у-а-т- в е-с-у-с-ї д- м-с-а- ------------------------------------- Візьміть участь в екскурсії до міста. 0
V-zʹ-i-ʹ-u-----ʹ v--ks--r-ii- do --s--. Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursii- do mista. V-z-m-t- u-h-s-ʹ v e-s-u-s-i- d- m-s-a- --------------------------------------- Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursiï do mista.
Iru al la haveno. І--ть ----орту. Ідіть до порту. І-і-ь д- п-р-у- --------------- Ідіть до порту. 0
Iditʹ-do --r-u. Iditʹ do portu. I-i-ʹ d- p-r-u- --------------- Iditʹ do portu.
Faru gvidatan viziton de la haveno. В-зьмі-- у----ь в е-----сії--о -о--у. Візьміть участь в екскурсії до порту. В-з-м-т- у-а-т- в е-с-у-с-ї д- п-р-у- ------------------------------------- Візьміть участь в екскурсії до порту. 0
Vi-ʹ---- u---s-- v------rs-i- ---portu. Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursii- do portu. V-z-m-t- u-h-s-ʹ v e-s-u-s-i- d- p-r-u- --------------------------------------- Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursiï do portu.
Kiuj vidindaĵoj estas krom tiuj? Я-і є ще -и----н--мі--я? Які є ще визначні місця? Я-і є щ- в-з-а-н- м-с-я- ------------------------ Які є ще визначні місця? 0
Y--i--e s-ch- v--nac-n- -is-sy-? Yaki ye shche vyznachni mistsya? Y-k- y- s-c-e v-z-a-h-i m-s-s-a- -------------------------------- Yaki ye shche vyznachni mistsya?

Elŝutu MP3 (.zip dosierojn)

Neniu video trovita!

La slavaj lingvoj

300 milionoj da homoj havas slavan lingvon kiel gepatran lingvon. La slavaj lingvoj apartenas al la hindeŭropaj lingvoj. Estas ĉirkaŭ 20 slavaj lingvoj. La plej grava el ili estas la rusa. Pli ol 150 milionoj da homoj parolas la rusan kiel sian gepatran lingvon. Poste sekvas la pola kaj la ukraina kun po 50 milionoj da parolantoj. La slavaj lingvoj estas lingvike dividitaj en plurajn grupojn. Estas la okcidentslavaj, orientslavaj kaj sudslavaj lingvoj. Okcidentslavaj lingvoj estas la pola, la ĉeĥa kaj la slovaka. La rusa, la ukraina kaj la belorusa estas orientslavaj lingvoj. Sudslavaj lingvoj estas la serba, la kroata kaj la bulgara. Krom tiuj ekzistas multaj aliaj slavaj lingvoj. Sed tiujn parolas nur relative malmultaj homoj. La slavaj lingvoj originas el komuna pralingvo. La unuopaj lingvoj relative malfrue evoluis el ĝi. Ili do estas pli junaj ol la ĝermanaj kaj latinidaj lingvoj. Granda parto de la vortprovizo de la slavaj lingvoj similas. Tio ŝuldiĝas al la fakto ke ili relative malfrue disiĝis unu de la alia. El la scienca vidpunkto la slavaj lingvoj estas konservemaj. Tio signifas ke ili enhavas ankoraŭ multajn malnovajn strukturojn. Aliaj hindeŭropaj lingvoj perdis tiujn malnovajn formojn. La slavaj lingvoj tial estas tre interesaj por la scienca esploro. Per ili eltireblas konkludoj pri pli fruaj lingvoj. La esploristoj tiel provas rekonstrui la hindeŭropan. La slavajn lingvojn karakterizas la vokala malmulteco. Krome, estas multaj sonoj ne aperantaj en aliaj lingvoj. Tial prononcproblemojn ofte havas aparte la okcidenteŭropanoj. Sed ne maltrankviliĝu, ĉio iros glate! En la pola : Wszystko będzie dobrze !