Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   pt gostar de uma coisa

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [setenta]

gostar de uma coisa

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська португальська (PT) Відтворити більше
Хочете курити? (----- -uer---m-r? (_____ q___ f_____ (-o-ê- q-e- f-m-r- ------------------ (Você) quer fumar? 0
Хочете танцювати? (V-cê) -ue---a-çar? (_____ q___ d______ (-o-ê- q-e- d-n-a-? ------------------- (Você) quer dançar? 0
Хочете йти гуляти? (Voc-) ---r pas-ear? (_____ q___ p_______ (-o-ê- q-e- p-s-e-r- -------------------- (Você) quer passear? 0
Я хочу курити. E- q-eri- --mar. E_ q_____ f_____ E- q-e-i- f-m-r- ---------------- Eu queria fumar. 0
Ти хотів би цигарку? Q-eres ---c-g-r--? Q_____ u_ c_______ Q-e-e- u- c-g-r-o- ------------------ Queres um cigarro? 0
Він хотів би вогню. El--q--r-- lu--. E__ q_____ l____ E-e q-e-i- l-m-. ---------------- Ele queria lume. 0
Я хочу пити. E--q---ia b--e---lguma-c--s-. E_ q_____ b____ a_____ c_____ E- q-e-i- b-b-r a-g-m- c-i-a- ----------------------------- Eu queria beber alguma coisa. 0
Я хочу їсти. E--qu-r-a-c-----a-g-ma --isa. E_ q_____ c____ a_____ c_____ E- q-e-i- c-m-r a-g-m- c-i-a- ----------------------------- Eu queria comer alguma coisa. 0
Я хочу відпочити. Eu q-e-ia--e---nsa- u--p---o. E_ q_____ d________ u_ p_____ E- q-e-i- d-s-a-s-r u- p-u-o- ----------------------------- Eu queria descansar um pouco. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Eu---eria-p--g--t-r--he---a co--a. E_ q_____ p____________ u__ c_____ E- q-e-i- p-r-u-t-r-l-e u-a c-i-a- ---------------------------------- Eu queria perguntar-lhe uma coisa. 0
Я хочу Вас дещо попросити. E- qu--i--pe-ir---e u-----o-. E_ q_____ p________ u_ f_____ E- q-e-i- p-d-r-l-e u- f-v-r- ----------------------------- Eu queria pedir-lhe um favor. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Eu----ria con-id--l- --ra --g--a--o-sa. E_ q_____ c_________ p___ a_____ c_____ E- q-e-i- c-n-i-á-l- p-r- a-g-m- c-i-a- --------------------------------------- Eu queria convidá-lo para alguma coisa. 0
Що Ви хочете випити? O q-- é-q-- -es-ja, -o- --v-r? O q__ é q__ d______ p__ f_____ O q-e é q-e d-s-j-, p-r f-v-r- ------------------------------ O que é que deseja, por favor? 0
Чи хотіли б Ви кави? D---ja u- ca--? D_____ u_ c____ D-s-j- u- c-f-? --------------- Deseja um café? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? O---r--e-e ante- u- c-á? O_ p______ a____ u_ c___ O- p-e-e-e a-t-s u- c-á- ------------------------ Ou prefere antes um chá? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Qu-ría--- ------- --s-. Q________ i_ p___ c____ Q-e-í-m-s i- p-r- c-s-. ----------------------- Queríamos ir para casa. 0
Чи хотіли б ви таксі? Q--rem--m táx-? Q_____ u_ t____ Q-e-e- u- t-x-? --------------- Querem um táxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. E----q--r-- te--fo---. E___ q_____ t_________ E-e- q-e-e- t-l-f-n-r- ---------------------- Eles querem telefonar. 0

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…