Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   pt gostar de uma coisa

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [setenta]

gostar de uma coisa

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська португальська (PT) Відтворити більше
Хочете курити? (-oc---qu-r-fu-a-? (Você) quer fumar? (-o-ê- q-e- f-m-r- ------------------ (Você) quer fumar? 0
Хочете танцювати? (Você- ---- --nç-r? (Você) quer dançar? (-o-ê- q-e- d-n-a-? ------------------- (Você) quer dançar? 0
Хочете йти гуляти? (Vo-ê) ---- -a-s-ar? (Você) quer passear? (-o-ê- q-e- p-s-e-r- -------------------- (Você) quer passear? 0
Я хочу курити. E--qu--ia fuma-. Eu queria fumar. E- q-e-i- f-m-r- ---------------- Eu queria fumar. 0
Ти хотів би цигарку? Qu--es-um-ci-a---? Queres um cigarro? Q-e-e- u- c-g-r-o- ------------------ Queres um cigarro? 0
Він хотів би вогню. El--que-i----m-. Ele queria lume. E-e q-e-i- l-m-. ---------------- Ele queria lume. 0
Я хочу пити. E----e-ia b-ber-a-g-m----is-. Eu queria beber alguma coisa. E- q-e-i- b-b-r a-g-m- c-i-a- ----------------------------- Eu queria beber alguma coisa. 0
Я хочу їсти. Eu----ri- co-er-a-gu---c--s-. Eu queria comer alguma coisa. E- q-e-i- c-m-r a-g-m- c-i-a- ----------------------------- Eu queria comer alguma coisa. 0
Я хочу відпочити. E- qu-ria des-------um pouco. Eu queria descansar um pouco. E- q-e-i- d-s-a-s-r u- p-u-o- ----------------------------- Eu queria descansar um pouco. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Eu-qu-r-a----g--tar-lhe -m----i-a. Eu queria perguntar-lhe uma coisa. E- q-e-i- p-r-u-t-r-l-e u-a c-i-a- ---------------------------------- Eu queria perguntar-lhe uma coisa. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Eu -u--ia-ped-----e--- fav-r. Eu queria pedir-lhe um favor. E- q-e-i- p-d-r-l-e u- f-v-r- ----------------------------- Eu queria pedir-lhe um favor. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Eu --eri--co-vidá-l- p--a----u----o--a. Eu queria convidá-lo para alguma coisa. E- q-e-i- c-n-i-á-l- p-r- a-g-m- c-i-a- --------------------------------------- Eu queria convidá-lo para alguma coisa. 0
Що Ви хочете випити? O-qu- --que des-ja,-----f-vo-? O que é que deseja, por favor? O q-e é q-e d-s-j-, p-r f-v-r- ------------------------------ O que é que deseja, por favor? 0
Чи хотіли б Ви кави? D--eja -m -a--? Deseja um café? D-s-j- u- c-f-? --------------- Deseja um café? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Ou pr-fe-- a---s-----h-? Ou prefere antes um chá? O- p-e-e-e a-t-s u- c-á- ------------------------ Ou prefere antes um chá? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Qu-r-amos----p-ra--as-. Queríamos ir para casa. Q-e-í-m-s i- p-r- c-s-. ----------------------- Queríamos ir para casa. 0
Чи хотіли б ви таксі? Q--r-m -- --x-? Querem um táxi? Q-e-e- u- t-x-? --------------- Querem um táxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. Ele--q-e--m-te---o-a-. Eles querem telefonar. E-e- q-e-e- t-l-f-n-r- ---------------------- Eles querem telefonar. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…