Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   hu valamit akarni, kedvelni, szeretni

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [hetven]

valamit akarni, kedvelni, szeretni

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська угорська Відтворити більше
Хочете курити? S---e-ne do--nyo-n--/--ág-új---i? S_______ d_________ / r__________ S-e-e-n- d-h-n-o-n- / r-g-ú-t-n-? --------------------------------- Szeretne dohányozni / rágyújtani? 0
Хочете танцювати? S--retne -á--ol-i? S_______ t________ S-e-e-n- t-n-o-n-? ------------------ Szeretne táncolni? 0
Хочете йти гуляти? S-eret-e-sét-l-i? S_______ s_______ S-e-e-n- s-t-l-i- ----------------- Szeretne sétálni? 0
Я хочу курити. Sz--e--é--do--nyoz---- -ág--j-an-. S________ d_________ / r__________ S-e-e-n-k d-h-n-o-n- / r-g-ú-t-n-. ---------------------------------- Szeretnék dohányozni / rágyújtani. 0
Ти хотів би цигарку? S-ere---- egy--igar--t-t? S________ e__ c__________ S-e-e-n-l e-y c-g-r-t-á-? ------------------------- Szeretnél egy cigarettát? 0
Він хотів би вогню. Ő t-z-t--ze-e-n-. Ő t____ s________ Ő t-z-t s-e-e-n-. ----------------- Ő tüzet szeretne. 0
Я хочу пити. Sze--tné- inn---al--it. S________ i___ v_______ S-e-e-n-k i-n- v-l-m-t- ----------------------- Szeretnék inni valamit. 0
Я хочу їсти. S--r-tn------i---l--it. S________ e___ v_______ S-e-e-n-k e-n- v-l-m-t- ----------------------- Szeretnék enni valamit. 0
Я хочу відпочити. Sz-r--n-m -ics-t kip-h-nni-m--a-. S________ k_____ k________ m_____ S-e-e-n-m k-c-i- k-p-h-n-i m-g-m- --------------------------------- Szeretném kicsit kipihenni magam. 0
Я хочу Вас дещо запитати. S-e-et-é--ké-dez-i-ö-tő--va--mi-. S________ k_______ ö____ v_______ S-e-e-n-k k-r-e-n- ö-t-l v-l-m-t- --------------------------------- Szeretnék kérdezni öntől valamit. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Sze-etné- ö-t m--k-rni-v-lam---. S________ ö__ m_______ v________ S-e-e-n-m ö-t m-g-é-n- v-l-m-r-. -------------------------------- Szeretném önt megkérni valamire. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Sz-re--ém -n----g--v-i-v-la----. S________ ö__ m_______ v________ S-e-e-n-m ö-t m-g-í-n- v-l-m-r-. -------------------------------- Szeretném önt meghívni valamire. 0
Що Ви хочете випити? Mi- sz-r---e--kére-? M__ s________ k_____ M-t s-e-e-n-, k-r-m- -------------------- Mit szeretne, kérem? 0
Чи хотіли б Ви кави? Sze-etne---y----é-? S_______ e__ k_____ S-e-e-n- e-y k-v-t- ------------------- Szeretne egy kávét? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Vagy-----b----- --á- -ze-et-e? V___ i_____ e__ t___ s________ V-g- i-k-b- e-y t-á- s-e-e-n-? ------------------------------ Vagy inkább egy teát szeretne? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Ha-- --eretné-k------. H___ s_________ m_____ H-z- s-e-e-n-n- m-n-i- ---------------------- Haza szeretnénk menni. 0
Чи хотіли б ви таксі? Sz-re---t-- --y t-xit? S__________ e__ t_____ S-e-e-n-t-k e-y t-x-t- ---------------------- Szeretnétek egy taxit? 0
Вони хочуть зателефонувати. T-lef-n-lni-s-ere-n-nek. T__________ s___________ T-l-f-n-l-i s-e-e-n-n-k- ------------------------ Telefonálni szeretnének. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + угорська (1-100) MP3 угорська (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…