Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   vi Muốn gì đó

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [Bảy mươi]

Muốn gì đó

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська в’єтнамська Відтворити більше
Хочете курити? Bạ- --ốn -------ốc-lá khô--? Bạn muốn hút thuốc lá không? B-n m-ố- h-t t-u-c l- k-ô-g- ---------------------------- Bạn muốn hút thuốc lá không? 0
Хочете танцювати? Bạn --ốn-n-ả-------? Bạn muốn nhảy không? B-n m-ố- n-ả- k-ô-g- -------------------- Bạn muốn nhảy không? 0
Хочете йти гуляти? B-n muốn------- k---g? Bạn muốn đi dạo không? B-n m-ố- đ- d-o k-ô-g- ---------------------- Bạn muốn đi dạo không? 0
Я хочу курити. Tôi m-ốn---t------ -á. Tôi muốn hút thuốc lá. T-i m-ố- h-t t-u-c l-. ---------------------- Tôi muốn hút thuốc lá. 0
Ти хотів би цигарку? Bạ--muốn -ộ---i-- thuốc -h-n-? Bạn muốn một điếu thuốc không? B-n m-ố- m-t đ-ế- t-u-c k-ô-g- ------------------------------ Bạn muốn một điếu thuốc không? 0
Він хотів би вогню. A----y ------ó l-a. Anh ấy muốn có lửa. A-h ấ- m-ố- c- l-a- ------------------- Anh ấy muốn có lửa. 0
Я хочу пити. T-i--u-n-uống--ì--ó. Tôi muốn uống gì đó. T-i m-ố- u-n- g- đ-. -------------------- Tôi muốn uống gì đó. 0
Я хочу їсти. Tô- ---n -n -- -ó. Tôi muốn ăn gì đó. T-i m-ố- ă- g- đ-. ------------------ Tôi muốn ăn gì đó. 0
Я хочу відпочити. T--------n-hỉ-mộ---ú-. Tôi muốn nghỉ một lúc. T-i m-ố- n-h- m-t l-c- ---------------------- Tôi muốn nghỉ một lúc. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Tô---uốn-h-- ------i-c-u---. Tôi muốn hỏi bạn vài chuyện. T-i m-ố- h-i b-n v-i c-u-ệ-. ---------------------------- Tôi muốn hỏi bạn vài chuyện. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Tôi muốn nhờ-bạn-v-i ---y-n. Tôi muốn nhờ bạn vài chuyện. T-i m-ố- n-ờ b-n v-i c-u-ệ-. ---------------------------- Tôi muốn nhờ bạn vài chuyện. 0
Я хочу Вас кудись запросити. T-----ố- ----bạ--đến -hơi. Tôi muốn mời bạn đến chơi. T-i m-ố- m-i b-n đ-n c-ơ-. -------------------------- Tôi muốn mời bạn đến chơi. 0
Що Ви хочете випити? Xin---- b-ết -ạn mu-n --? Xin cho biết bạn muốn gì? X-n c-o b-ế- b-n m-ố- g-? ------------------------- Xin cho biết bạn muốn gì? 0
Чи хотіли б Ви кави? Bạ--có---ốn--ột-cốc ---y -à-ph--k----? Bạn có muốn một cốc / ly cà phê không? B-n c- m-ố- m-t c-c / l- c- p-ê k-ô-g- -------------------------------------- Bạn có muốn một cốc / ly cà phê không? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Ha---à---n ---- -ộ---y t-à ---? Hay là bạn muốn một ly trà hơn? H-y l- b-n m-ố- m-t l- t-à h-n- ------------------------------- Hay là bạn muốn một ly trà hơn? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Ch-n---ôi ---- -i v--n--. Chúng tôi muốn đi về nhà. C-ú-g t-i m-ố- đ- v- n-à- ------------------------- Chúng tôi muốn đi về nhà. 0
Чи хотіли б ви таксі? Cá--b-n-m-ốn------c xi-k--n-? Các bạn muốn đi tắc xi không? C-c b-n m-ố- đ- t-c x- k-ô-g- ----------------------------- Các bạn muốn đi tắc xi không? 0
Вони хочуть зателефонувати. Các --- ấy--u-n -ọi-đ-ệ--th-ại. Các bạn ấy muốn gọi điện thoại. C-c b-n ấ- m-ố- g-i đ-ệ- t-o-i- ------------------------------- Các bạn ấy muốn gọi điện thoại. 0

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…