Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   et midagi soovima

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [seitsekümmend]

midagi soovima

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська естонська Відтворити більше
Хочете курити? Ka- t--sooviksite ---t-etad-? Kas te sooviksite suitsetada? K-s t- s-o-i-s-t- s-i-s-t-d-? ----------------------------- Kas te sooviksite suitsetada? 0
Хочете танцювати? K-s -e--oo---s-te-ta-t-i--? Kas te sooviksite tantsida? K-s t- s-o-i-s-t- t-n-s-d-? --------------------------- Kas te sooviksite tantsida? 0
Хочете йти гуляти? K-s-te s-oviks-te ---u-am- m-nna? Kas te sooviksite jalutama minna? K-s t- s-o-i-s-t- j-l-t-m- m-n-a- --------------------------------- Kas te sooviksite jalutama minna? 0
Я хочу курити. Ma--oo-i---n---its----a. Ma sooviksin suitsetada. M- s-o-i-s-n s-i-s-t-d-. ------------------------ Ma sooviksin suitsetada. 0
Ти хотів би цигарку? S--v-d sa-s--a---ti? Soovid sa sigaretti? S-o-i- s- s-g-r-t-i- -------------------- Soovid sa sigaretti? 0
Він хотів би вогню. T- -o-v-b tuld. Ta soovib tuld. T- s-o-i- t-l-. --------------- Ta soovib tuld. 0
Я хочу пити. M- -o---k--- -i---i j-ua. Ma sooviksin midagi juua. M- s-o-i-s-n m-d-g- j-u-. ------------------------- Ma sooviksin midagi juua. 0
Я хочу їсти. M--so-vi-si--m-dag--s-üa. Ma sooviksin midagi süüa. M- s-o-i-s-n m-d-g- s-ü-. ------------------------- Ma sooviksin midagi süüa. 0
Я хочу відпочити. Ma so--ik--n-ve------hata. Ma sooviksin veidi puhata. M- s-o-i-s-n v-i-i p-h-t-. -------------------------- Ma sooviksin veidi puhata. 0
Я хочу Вас дещо запитати. M- s-o----in ------m--a-i-küs---. Ma sooviksin teilt midagi küsida. M- s-o-i-s-n t-i-t m-d-g- k-s-d-. --------------------------------- Ma sooviksin teilt midagi küsida. 0
Я хочу Вас дещо попросити. M---oo-i-si--teilt-m--a-i --l-da. Ma sooviksin teilt midagi paluda. M- s-o-i-s-n t-i-t m-d-g- p-l-d-. --------------------------------- Ma sooviksin teilt midagi paluda. 0
Я хочу Вас кудись запросити. M- --o-i---- t--le m-------ä-j- --h-. Ma sooviksin teile midagi välja teha. M- s-o-i-s-n t-i-e m-d-g- v-l-a t-h-. ------------------------------------- Ma sooviksin teile midagi välja teha. 0
Що Ви хочете випити? Mi----- s-o---e- palun? Mida te soovite, palun? M-d- t- s-o-i-e- p-l-n- ----------------------- Mida te soovite, palun? 0
Чи хотіли б Ви кави? Soo-i-e--- k----? Soovite te kohvi? S-o-i-e t- k-h-i- ----------------- Soovite te kohvi? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? V-- --o-it- te---gem tee-? Või soovite te pigem teed? V-i s-o-i-e t- p-g-m t-e-? -------------------------- Või soovite te pigem teed? 0
Ми хотіли б поїхати додому. M- -oov-me -o-- -õit-. Me soovime koju sõita. M- s-o-i-e k-j- s-i-a- ---------------------- Me soovime koju sõita. 0
Чи хотіли б ви таксі? So-vit--te---ksot? Soovite te taksot? S-o-i-e t- t-k-o-? ------------------ Soovite te taksot? 0
Вони хочуть зателефонувати. N-d-s-o--------lis-ad-. Nad soovivad helistada. N-d s-o-i-a- h-l-s-a-a- ----------------------- Nad soovivad helistada. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…