Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   sl nekaj imeti rad

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [sedemdeset]

nekaj imeti rad

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Хочете курити? Ž-lit---adi-i? Ž_____ k______ Ž-l-t- k-d-t-? -------------- Želite kaditi? 0
Хочете танцювати? Ž-lite pl-sa-i? Ž_____ p_______ Ž-l-t- p-e-a-i- --------------- Želite plesati? 0
Хочете йти гуляти? Bi--li-rad--na-sp---o-? B_ š__ r___ n_ s_______ B- š-i r-d- n- s-r-h-d- ----------------------- Bi šli radi na sprehod? 0
Я хочу курити. R-- b---adil. R__ b_ k_____ R-d b- k-d-l- ------------- Rad bi kadil. 0
Ти хотів би цигарку? Bi --d(a- -iga--t-? B_ r_____ c________ B- r-d-a- c-g-r-t-? ------------------- Bi rad(a) cigareto? 0
Він хотів би вогню. O- b----d--g--j. O_ b_ r__ o_____ O- b- r-d o-e-j- ---------------- On bi rad ogenj. 0
Я хочу пити. Rad-----i -e--j-po--l(--. R_____ b_ n____ p________ R-d-a- b- n-k-j p-p-l-a-. ------------------------- Rad(a) bi nekaj popil(a). 0
Я хочу їсти. Ra--a)--i-ne--j----e-e- ---j----). R_____ b_ n____ p______ (_________ R-d-a- b- n-k-j p-j-d-l (-o-e-l-)- ---------------------------------- Rad(a) bi nekaj pojedel (pojedla). 0
Я хочу відпочити. R-d(a)-bi-s- -a-o---oč-l(--. R_____ b_ s_ m___ s_________ R-d-a- b- s- m-l- s-o-i-(-)- ---------------------------- Rad(a) bi si malo spočil(a). 0
Я хочу Вас дещо запитати. R----- b----s--ek-- vp---a-(a-. R_____ b_ v__ n____ v__________ R-d-a- b- v-s n-k-j v-r-š-l-a-. ------------------------------- Rad(a) bi vas nekaj vprašal(a). 0
Я хочу Вас дещо попросити. Rad(a- b- -a----ka- ------(-). R_____ b_ v__ n____ p_________ R-d-a- b- v-s n-k-j p-o-i-(-)- ------------------------------ Rad(a) bi vas nekaj prosil(a). 0
Я хочу Вас кудись запросити. Ra-(a) -i-va- -a n-k-j p-v--i-(a). R_____ b_ v__ n_ n____ p__________ R-d-a- b- v-s n- n-k-j p-v-b-l-a-. ---------------------------------- Rad(a) bi vas na nekaj povabil(a). 0
Що Ви хочете випити? Ka--žel-t-, p-o-i-? K__ ž______ p______ K-j ž-l-t-, p-o-i-? ------------------- Kaj želite, prosim? 0
Чи хотіли б Ви кави? Želi-- -av-? Ž_____ k____ Ž-l-t- k-v-? ------------ Želite kavo? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Al---- ---e ča-? A__ b_ r___ č___ A-i b- r-j- č-j- ---------------- Ali bi raje čaj? 0
Ми хотіли б поїхати додому. R--- -i -l----m-v. R___ b_ š__ d_____ R-d- b- š-i d-m-v- ------------------ Radi bi šli domov. 0
Чи хотіли б ви таксі? Ž-l-t---a-s-? Ž_____ t_____ Ž-l-t- t-k-i- ------------- Želite taksi? 0
Вони хочуть зателефонувати. Oni bi ra----e--f-n-rali. (-n------ad- t-l-f--ira-e.) O__ b_ r___ t____________ (___ b_ r___ t_____________ O-i b- r-d- t-l-f-n-r-l-. (-n- b- r-d- t-l-f-n-r-l-.- ----------------------------------------------------- Oni bi radi telefonirali. (One bi rade telefonirale.) 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + словенська (1-100) MP3 словенська (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…