Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   lv kaut ko vēlēties

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [septiņdesmit]

kaut ko vēlēties

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Хочете курити? Va--J-------ti-s---ēķē-? Vai Jūs vēlaties smēķēt? V-i J-s v-l-t-e- s-ē-ē-? ------------------------ Vai Jūs vēlaties smēķēt? 0
Хочете танцювати? V-i -ūs-vēla-i-s-de-ot? Vai Jūs vēlaties dejot? V-i J-s v-l-t-e- d-j-t- ----------------------- Vai Jūs vēlaties dejot? 0
Хочете йти гуляти? V---Jū------tie--ie- pas----āti-s? Vai Jūs vēlaties iet pastaigāties? V-i J-s v-l-t-e- i-t p-s-a-g-t-e-? ---------------------------------- Vai Jūs vēlaties iet pastaigāties? 0
Я хочу курити. Es vēlo--sm----. Es vēlos smēķēt. E- v-l-s s-ē-ē-. ---------------- Es vēlos smēķēt. 0
Ти хотів би цигарку? V-- tu---l--s -ig---ti? Vai tu vēlies cigareti? V-i t- v-l-e- c-g-r-t-? ----------------------- Vai tu vēlies cigareti? 0
Він хотів би вогню. Viņš vē--s-p-e--ēķ-t. Viņš vēlas piesmēķēt. V-ņ- v-l-s p-e-m-ķ-t- --------------------- Viņš vēlas piesmēķēt. 0
Я хочу пити. Es v-lo--ka---ko-i------. Es vēlos kaut ko iedzert. E- v-l-s k-u- k- i-d-e-t- ------------------------- Es vēlos kaut ko iedzert. 0
Я хочу їсти. Es-vēl-- --u- ko ē-t. Es vēlos kaut ko ēst. E- v-l-s k-u- k- ē-t- --------------------- Es vēlos kaut ko ēst. 0
Я хочу відпочити. Es vē--s-n-da--z a-p-s-ie-. Es vēlos nedaudz atpūsties. E- v-l-s n-d-u-z a-p-s-i-s- --------------------------- Es vēlos nedaudz atpūsties. 0
Я хочу Вас дещо запитати. E--vēl-s ---- -o-----u--t. Es vēlos Jums ko pajautāt. E- v-l-s J-m- k- p-j-u-ā-. -------------------------- Es vēlos Jums ko pajautāt. 0
Я хочу Вас дещо попросити. E- -ē-o- J-ms--o--ūg-. Es vēlos Jums ko lūgt. E- v-l-s J-m- k- l-g-. ---------------------- Es vēlos Jums ko lūgt. 0
Я хочу Вас кудись запросити. E- vēlos J-- uz kaut -- u--ici-ā-. Es vēlos Jūs uz kaut ko uzaicināt. E- v-l-s J-s u- k-u- k- u-a-c-n-t- ---------------------------------- Es vēlos Jūs uz kaut ko uzaicināt. 0
Що Ви хочете випити? K------ l-dzu-----aties? Ko Jūs, lūdzu, vēlaties? K- J-s- l-d-u- v-l-t-e-? ------------------------ Ko Jūs, lūdzu, vēlaties? 0
Чи хотіли б Ви кави? Vai--ūs --lati-- k--iju? Vai Jūs vēlaties kafiju? V-i J-s v-l-t-e- k-f-j-? ------------------------ Vai Jūs vēlaties kafiju? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Va--ūt-J-- -abā--vēlatie- t-j-? Varbūt Jūs labāk vēlaties tēju? V-r-ū- J-s l-b-k v-l-t-e- t-j-? ------------------------------- Varbūt Jūs labāk vēlaties tēju? 0
Ми хотіли б поїхати додому. M-s v-l-mi-s -rau-t----ā-. Mēs vēlamies braukt mājās. M-s v-l-m-e- b-a-k- m-j-s- -------------------------- Mēs vēlamies braukt mājās. 0
Чи хотіли б ви таксі? V-i---s --l---es t---om----? Vai Jūs vēlaties taksometru? V-i J-s v-l-t-e- t-k-o-e-r-? ---------------------------- Vai Jūs vēlaties taksometru? 0
Вони хочуть зателефонувати. Viņi-vēl-s-p----a--t. Viņi vēlas piezvanīt. V-ņ- v-l-s p-e-v-n-t- --------------------- Viņi vēlas piezvanīt. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…