Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   eo deziri ion

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [sepdek]

deziri ion

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська есперанто Відтворити більше
Хочете курити? Ĉu v- ---ir-s----i? Ĉ_ v_ d______ f____ Ĉ- v- d-z-r-s f-m-? ------------------- Ĉu vi deziras fumi? 0
Хочете танцювати? Ĉu vi -e--ras -anc-? Ĉ_ v_ d______ d_____ Ĉ- v- d-z-r-s d-n-i- -------------------- Ĉu vi deziras danci? 0
Хочете йти гуляти? Ĉ- vi d-z--a--p-om-n-? Ĉ_ v_ d______ p_______ Ĉ- v- d-z-r-s p-o-e-i- ---------------------- Ĉu vi deziras promeni? 0
Я хочу курити. M- d-z--as -um-. M_ d______ f____ M- d-z-r-s f-m-. ---------------- Mi deziras fumi. 0
Ти хотів би цигарку? Ĉ---- -e-i--s -ig----o-? Ĉ_ v_ d______ c_________ Ĉ- v- d-z-r-s c-g-r-d-n- ------------------------ Ĉu vi deziras cigaredon? 0
Він хотів би вогню. L--d-zira---ajron. L_ d______ f______ L- d-z-r-s f-j-o-. ------------------ Li deziras fajron. 0
Я хочу пити. M--de--ras io--trin-i. M_ d______ i__ t______ M- d-z-r-s i-n t-i-k-. ---------------------- Mi deziras ion trinki. 0
Я хочу їсти. Mi-dez-ras i-n --n-i. M_ d______ i__ m_____ M- d-z-r-s i-n m-n-i- --------------------- Mi deziras ion manĝi. 0
Я хочу відпочити. Mi dez---s--o- -i----. M_ d______ i__ r______ M- d-z-r-s i-m r-p-z-. ---------------------- Mi deziras iom ripozi. 0
Я хочу Вас дещо запитати. M- -ez---s --n-de-an-- al --. M_ d______ i__ d______ a_ v__ M- d-z-r-s i-n d-m-n-i a- v-. ----------------------------- Mi deziras ion demandi al vi. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Mi de-ir-s i-- -e-- -e-vi. M_ d______ i__ p___ d_ v__ M- d-z-r-s i-n p-t- d- v-. -------------------------- Mi deziras ion peti de vi. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Mi-dez-ra- -l-----nvi-i----. M_ d______ a_ i_ i_____ v___ M- d-z-r-s a- i- i-v-t- v-n- ---------------------------- Mi deziras al io inviti vin. 0
Що Ви хочете випити? K--n-v- d--ir-s- -i --t-s? K___ v_ d_______ m_ p_____ K-o- v- d-z-r-s- m- p-t-s- -------------------------- Kion vi deziras, mi petas? 0
Чи хотіли б Ви кави? Ĉu----d---ras-----n? Ĉ_ v_ d______ k_____ Ĉ- v- d-z-r-s k-f-n- -------------------- Ĉu vi deziras kafon? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? A- ĉu--i prefe-as-t-o-? A_ ĉ_ v_ p_______ t____ A- ĉ- v- p-e-e-a- t-o-? ----------------------- Aŭ ĉu vi preferas teon? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Ni ----s --t-r- -ejm-n. N_ v____ v_____ h______ N- v-l-s v-t-r- h-j-e-. ----------------------- Ni volas veturi hejmen. 0
Чи хотіли б ви таксі? Ĉ-------z-ras-------n? Ĉ_ v_ d______ t_______ Ĉ- v- d-z-r-s t-k-i-n- ---------------------- Ĉu vi deziras taksion? 0
Вони хочуть зателефонувати. Ili dez--a---e-ef-ni. I__ d______ t________ I-i d-z-r-s t-l-f-n-. --------------------- Ili deziras telefoni. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + есперанто (1-100) MP3 есперанто (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…