Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   af om van iets te hou

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [sewentig]

om van iets te hou

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська африкаанс Відтворити більше
Хочете курити? W-l ---oo-? W__ u r____ W-l u r-o-? ----------- Wil u rook? 0
Хочете танцювати? Wi--u--a-s? W__ u d____ W-l u d-n-? ----------- Wil u dans? 0
Хочете йти гуляти? Wi--- ga-n ---p? W__ u g___ s____ W-l u g-a- s-a-? ---------------- Wil u gaan stap? 0
Я хочу курити. Ek -i- gr--g -ook. E_ w__ g____ r____ E- w-l g-a-g r-o-. ------------------ Ek wil graag rook. 0
Ти хотів би цигарку? W-l -y-’- s-g------ê? W__ j_ ’_ s______ h__ W-l j- ’- s-g-r-t h-? --------------------- Wil jy ’n sigaret hê? 0
Він хотів би вогню. Hy -oe--’n-vuu-h--tj-e----a-----er. H_ s___ ’_ v__________ / a_________ H- s-e- ’- v-u-h-u-j-e / a-n-t-k-r- ----------------------------------- Hy soek ’n vuurhoutjie / aansteker. 0
Я хочу пити. Ek --- --aag i-t--drink. E_ w__ g____ i___ d_____ E- w-l g-a-g i-t- d-i-k- ------------------------ Ek wil graag iets drink. 0
Я хочу їсти. Ek w-l-gra-g-i-t- ---. E_ w__ g____ i___ e___ E- w-l g-a-g i-t- e-t- ---------------------- Ek wil graag iets eet. 0
Я хочу відпочити. Ek --l --aag--i---ie ont---n. E_ w__ g____ b______ o_______ E- w-l g-a-g b-e-j-e o-t-p-n- ----------------------------- Ek wil graag bietjie ontspan. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Ek-wi- u---a-- iet- v-a. E_ w__ u g____ i___ v___ E- w-l u g-a-g i-t- v-a- ------------------------ Ek wil u graag iets vra. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Ek-wil---g-a---v-r iets v-a. E_ w__ u g____ v__ i___ v___ E- w-l u g-a-g v-r i-t- v-a- ---------------------------- Ek wil u graag vir iets vra. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Ek--i- u gr-ag ----e-s-------i. E_ w__ u g____ n_ i___ u_______ E- w-l u g-a-g n- i-t- u-t-o-i- ------------------------------- Ek wil u graag na iets uitnooi. 0
Що Ви хочете випити? W-t -i- u -ê? W__ w__ u h__ W-t w-l u h-? ------------- Wat wil u hê? 0
Чи хотіли б Ви кави? Wil - -o--i- --? W__ u k_____ h__ W-l u k-f-i- h-? ---------------- Wil u koffie hê? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Of --l-u --ewer t-e-h-? O_ w__ u l_____ t__ h__ O- w-l u l-e-e- t-e h-? ----------------------- Of wil u liewer tee hê? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Ons -il huis -o--ry. O__ w__ h___ t__ r__ O-s w-l h-i- t-e r-. -------------------- Ons wil huis toe ry. 0
Чи хотіли б ви таксі? S--- ju--e -n---x-? S___ j____ ’_ t____ S-e- j-l-e ’- t-x-? ------------------- Soek julle ’n taxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. H-l-- wil g--ag ’-----oe- -a--. H____ w__ g____ ’_ o_____ m____ H-l-e w-l g-a-g ’- o-r-e- m-a-. ------------------------------- Hulle wil graag ’n oproep maak. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + африкаанс (1-100) MP3 африкаанс (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…