Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   nl iets leuk vinden

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [zeventig]

iets leuk vinden

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нідерландська Відтворити більше
Хочете курити? W--- u -ok-n? W___ u r_____ W-l- u r-k-n- ------------- Wilt u roken? 0
Хочете танцювати? Wi-t-u dan--n? W___ u d______ W-l- u d-n-e-? -------------- Wilt u dansen? 0
Хочете йти гуляти? Wilt-- -a--e---? W___ u w________ W-l- u w-n-e-e-? ---------------- Wilt u wandelen? 0
Я хочу курити. Ik-wil ----- rok-n. I_ w__ g____ r_____ I- w-l g-a-g r-k-n- ------------------- Ik wil graag roken. 0
Ти хотів би цигарку? Wi- j--e---------t? W__ j_ e__ s_______ W-l j- e-n s-g-r-t- ------------------- Wil je een sigaret? 0
Він хотів би вогню. H-- w-l -----uur---. H__ w__ e__ v_______ H-j w-l e-n v-u-t-e- -------------------- Hij wil een vuurtje. 0
Я хочу пити. I---i- ---a- -ets--ri----. I_ w__ g____ i___ d_______ I- w-l g-a-g i-t- d-i-k-n- -------------------------- Ik wil graag iets drinken. 0
Я хочу їсти. I---il--r--- --t- ---n. I_ w__ g____ i___ e____ I- w-l g-a-g i-t- e-e-. ----------------------- Ik wil graag iets eten. 0
Я хочу відпочити. Ik ----g---- een----t-e--i-ru-t--. I_ w__ g____ e__ b_____ u_________ I- w-l g-a-g e-n b-e-j- u-t-u-t-n- ---------------------------------- Ik wil graag een beetje uitrusten. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Ik-w-l u-g---g iets-vr-g-n. I_ w__ u g____ i___ v______ I- w-l u g-a-g i-t- v-a-e-. --------------------------- Ik wil u graag iets vragen. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Ik-------gra----m iet- vr-gen. I_ w__ u g____ o_ i___ v______ I- w-l u g-a-g o- i-t- v-a-e-. ------------------------------ Ik wil u graag om iets vragen. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Ik--il - --a-g-er-en- ---r--it-o-ig--. I_ w__ u g____ e_____ v___ u__________ I- w-l u g-a-g e-g-n- v-o- u-t-o-i-e-. -------------------------------------- Ik wil u graag ergens voor uitnodigen. 0
Що Ви хочете випити? Wa--wilt u---a--? W__ w___ u g_____ W-t w-l- u g-a-g- ----------------- Wat wilt u graag? 0
Чи хотіли б Ви кави? Wil-----o-f-e? W___ u k______ W-l- u k-f-i-? -------------- Wilt u koffie? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? O- -il- - --e-er -he-? O_ w___ u l_____ t____ O- w-l- u l-e-e- t-e-? ---------------------- Of wilt u liever thee? 0
Ми хотіли б поїхати додому. W-----ll-n-gr-a--n--r -uis r--den. W__ w_____ g____ n___ h___ r______ W-j w-l-e- g-a-g n-a- h-i- r-j-e-. ---------------------------------- Wij willen graag naar huis rijden. 0
Чи хотіли б ви таксі? Wi--e- jullie e-n-t---? W_____ j_____ e__ t____ W-l-e- j-l-i- e-n t-x-? ----------------------- Willen jullie een taxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. Z----i-le--gra-- tel-f--ere-. Z__ w_____ g____ t___________ Z-j w-l-e- g-a-g t-l-f-n-r-n- ----------------------------- Zij willen graag telefoneren. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + нідерландська (1-100) MP3 нідерландська (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…