Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   it aver voglia di qualcosa

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [settanta]

aver voglia di qualcosa

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська італійська Відтворити більше
Хочете курити? Le-va ---fu-a--? L_ v_ d_ f______ L- v- d- f-m-r-? ---------------- Le va di fumare? 0
Хочете танцювати? Le -- -i-ball--e? L_ v_ d_ b_______ L- v- d- b-l-a-e- ----------------- Le va di ballare? 0
Хочете йти гуляти? Le-v-----far--un- --s---g-at-? L_ v_ d_ f___ u__ p___________ L- v- d- f-r- u-a p-s-e-g-a-a- ------------------------------ Le va di fare una passeggiata? 0
Я хочу курити. Vor-ei --ma--. V_____ f______ V-r-e- f-m-r-. -------------- Vorrei fumare. 0
Ти хотів би цигарку? V-oi---- s---re--a? V___ u__ s_________ V-o- u-a s-g-r-t-a- ------------------- Vuoi una sigaretta? 0
Він хотів би вогню. L-i-v-rre-be -----d-re (una --g-r-t---. L__ v_______ a________ (___ s__________ L-i v-r-e-b- a-c-n-e-e (-n- s-g-r-t-a-. --------------------------------------- Lui vorrebbe accendere (una sigaretta). 0
Я хочу пити. Vorrei be---q---co--. V_____ b___ q________ V-r-e- b-r- q-a-c-s-. --------------------- Vorrei bere qualcosa. 0
Я хочу їсти. V--r-- -angia-e --al-osa. V_____ m_______ q________ V-r-e- m-n-i-r- q-a-c-s-. ------------------------- Vorrei mangiare qualcosa. 0
Я хочу відпочити. V-r-ei--ip---r---u---o’. V_____ r________ u_ p___ V-r-e- r-p-s-r-i u- p-’- ------------------------ Vorrei riposarmi un po’. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Vorr---ch---e--e --- cos-. V_____ c________ u__ c____ V-r-e- c-i-d-r-e u-a c-s-. -------------------------- Vorrei chiederLe una cosa. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Vo---i-c--ed-r-- ---fav---. V_____ c________ u_ f______ V-r-e- c-i-d-r-e u- f-v-r-. --------------------------- Vorrei chiederLe un favore. 0
Я хочу Вас кудись запросити. V----i--ff-------u-l-osa. V_____ o_______ q________ V-r-e- o-f-i-L- q-a-c-s-. ------------------------- Vorrei offrirLe qualcosa. 0
Що Ви хочете випити? Des-der---pr-g-? D________ p_____ D-s-d-r-, p-e-o- ---------------- Desidera, prego? 0
Чи хотіли б Ви кави? Gra---c---n--a-fè? G_______ u_ c_____ G-a-i-c- u- c-f-è- ------------------ Gradisce un caffè? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? O p---e-isce -- tè? O p_________ u_ t__ O p-e-e-i-c- u- t-? ------------------- O preferisce un tè? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Vo-r---o -n-a-- a --sa. V_______ a_____ a c____ V-r-e-m- a-d-r- a c-s-. ----------------------- Vorremmo andare a casa. 0
Чи хотіли б ви таксі? V-r----e u- -a---? V_______ u_ t_____ V-r-e-t- u- t-s-ì- ------------------ Vorreste un tassì? 0
Вони хочуть зателефонувати. Lo-o v--reb-er- ---e----re. L___ v_________ t__________ L-r- v-r-e-b-r- t-l-f-n-r-. --------------------------- Loro vorrebbero telefonare. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + італійська (1-100) MP3 італійська (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…