Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   px gostar de qualquer coisa

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [setenta]

gostar de qualquer coisa

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська португальська (BR) Відтворити більше
Хочете курити? Vo-ê --e- f-ma-? V___ q___ f_____ V-c- q-e- f-m-r- ---------------- Você quer fumar? 0
Хочете танцювати? V--ê-q-er-d---ar? V___ q___ d______ V-c- q-e- d-n-a-? ----------------- Você quer dançar? 0
Хочете йти гуляти? V--ê --er p----a-? V___ q___ p_______ V-c- q-e- p-s-e-r- ------------------ Você quer passear? 0
Я хочу курити. Eu-qu-ro f--ar. E_ q____ f_____ E- q-e-o f-m-r- --------------- Eu quero fumar. 0
Ти хотів би цигарку? Voc--q-er -- ---a-ro? V___ q___ u_ c_______ V-c- q-e- u- c-g-r-o- --------------------- Você quer um cigarro? 0
Він хотів би вогню. E-e -u----s-----o. E__ q___ i________ E-e q-e- i-q-e-r-. ------------------ Ele quer isqueiro. 0
Я хочу пити. E---uer- be-er-algu---c--sa. E_ q____ b____ a_____ c_____ E- q-e-o b-b-r a-g-m- c-i-a- ---------------------------- Eu quero beber alguma coisa. 0
Я хочу їсти. Eu qu-ro-co--- -lgu-a -o-sa. E_ q____ c____ a_____ c_____ E- q-e-o c-m-r a-g-m- c-i-a- ---------------------------- Eu quero comer alguma coisa. 0
Я хочу відпочити. E- --ero-d-s-an--r um p-u-o. E_ q____ d________ u_ p_____ E- q-e-o d-s-a-s-r u- p-u-o- ---------------------------- Eu quero descansar um pouco. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Eu q-e-o-lh--per-untar u-a --i--. E_ q____ l__ p________ u__ c_____ E- q-e-o l-e p-r-u-t-r u-a c-i-a- --------------------------------- Eu quero lhe perguntar uma coisa. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Eu-q--ro-lh--pedir-u- -a-o-. E_ q____ l__ p____ u_ f_____ E- q-e-o l-e p-d-r u- f-v-r- ---------------------------- Eu quero lhe pedir um favor. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Eu q--ro c---id--lo-para alg-m- -oi--. E_ q____ c_________ p___ a_____ c_____ E- q-e-o c-n-i-á-l- p-r- a-g-m- c-i-a- -------------------------------------- Eu quero convidá-lo para alguma coisa. 0
Що Ви хочете випити? O q-e-d-s--a--p-- -a-or? O q__ d______ p__ f_____ O q-e d-s-j-, p-r f-v-r- ------------------------ O que deseja, por favor? 0
Чи хотіли б Ви кави? D-s--a u- café? D_____ u_ c____ D-s-j- u- c-f-? --------------- Deseja um café? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Ou---efer- an--s u--c-á? O_ p______ a____ u_ c___ O- p-e-e-e a-t-s u- c-á- ------------------------ Ou prefere antes um chá? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Q-er-m-s i- --ra c-s-. Q_______ i_ p___ c____ Q-e-e-o- i- p-r- c-s-. ---------------------- Queremos ir para casa. 0
Чи хотіли б ви таксі? Que-e- u- ---i? Q_____ u_ t____ Q-e-e- u- t-x-? --------------- Querem um táxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. Eles--u--em--e-ef-n-r. E___ q_____ t_________ E-e- q-e-e- t-l-f-n-r- ---------------------- Eles querem telefonar. 0

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…