Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   nn ville noko 1

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [sytti]

ville noko 1

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нінорст Відтворити більше
Хочете курити? V-- ---r----e? V__ d_ r______ V-l d- r-y-j-? -------------- Vil du røykje? 0
Хочете танцювати? V-- d- da--e? V__ d_ d_____ V-l d- d-n-e- ------------- Vil du danse? 0
Хочете йти гуляти? Vi---- -å --n -u-? V__ d_ g_ e__ t___ V-l d- g- e-n t-r- ------------------ Vil du gå ein tur? 0
Я хочу курити. Eg vil--j-r-e rø---e. E_ v__ g_____ r______ E- v-l g-e-n- r-y-j-. --------------------- Eg vil gjerne røykje. 0
Ти хотів би цигарку? Vil d- ha --n -ig-r-t-? V__ d_ h_ e__ s________ V-l d- h- e-n s-g-r-t-? ----------------------- Vil du ha ein sigarett? 0
Він хотів би вогню. Ha- v---h--fy-. H__ v__ h_ f___ H-n v-l h- f-r- --------------- Han vil ha fyr. 0
Я хочу пити. Eg-vil-gje-n- -a-no-o-- d---k-. E_ v__ g_____ h_ n___ å d______ E- v-l g-e-n- h- n-k- å d-i-k-. ------------------------------- Eg vil gjerne ha noko å drikke. 0
Я хочу їсти. E---i- gje--e--- noko-- e-e. E_ v__ g_____ h_ n___ å e___ E- v-l g-e-n- h- n-k- å e-e- ---------------------------- Eg vil gjerne ha noko å ete. 0
Я хочу відпочити. E- -i- g-e--e -l-p---a- --tt. E_ v__ g_____ s_____ a_ l____ E- v-l g-e-n- s-a-p- a- l-t-. ----------------------------- Eg vil gjerne slappe av litt. 0
Я хочу Вас дещо запитати. E--vil---e--e ---r-e---g -- -o--. E_ v__ g_____ s_____ d__ o_ n____ E- v-l g-e-n- s-ø-j- d-g o- n-k-. --------------------------------- Eg vil gjerne spørje deg om noko. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Eg vi-----r-- b- deg om-n-k-. E_ v__ g_____ b_ d__ o_ n____ E- v-l g-e-n- b- d-g o- n-k-. ----------------------------- Eg vil gjerne be deg om noko. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Eg --- g-e--e invit-r- d---ti----k-. E_ v__ g_____ i_______ d__ t__ n____ E- v-l g-e-n- i-v-t-r- d-g t-l n-k-. ------------------------------------ Eg vil gjerne invitere deg til noko. 0
Що Ви хочете випити? Kv- -il--u---? K__ v__ d_ h__ K-a v-l d- h-? -------------- Kva vil du ha? 0
Чи хотіли б Ви кави? V-- d---a -i--k-f--? V__ d_ h_ e__ k_____ V-l d- h- e-n k-f-i- -------------------- Vil du ha ein kaffi? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? E-l------ du -e-l---ha e-n-t-? E____ v__ d_ h_____ h_ e__ t__ E-l-r v-l d- h-l-e- h- e-n t-? ------------------------------ Eller vil du heller ha ein te? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Vi--i---j-rne k-----he--. V_ v__ g_____ k____ h____ V- v-l g-e-n- k-y-e h-i-. ------------------------- Vi vil gjerne køyre heim. 0
Чи хотіли б ви таксі? V-l-d---a e---ro-je? V__ d_ h_ e_ d______ V-l d- h- e- d-o-j-? -------------------- Vil de ha ei drosje? 0
Вони хочуть зателефонувати. Dei-v-- -je-ne-----je. D__ v__ g_____ r______ D-i v-l g-e-n- r-n-j-. ---------------------- Dei vil gjerne ringje. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + нінорст (1-100) MP3 нінорст (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…