Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   sv vilja ha något

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [sjuttio]

vilja ha något

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська шведська Відтворити більше
Хочете курити? V-------rö-a? V___ n_ r____ V-l- n- r-k-? ------------- Vill ni röka? 0
Хочете танцювати? Vi-- ni -an--? V___ n_ d_____ V-l- n- d-n-a- -------------- Vill ni dansa? 0
Хочете йти гуляти? Vill n- g--ut---h gå? V___ n_ g_ u_ o__ g__ V-l- n- g- u- o-h g-? --------------------- Vill ni gå ut och gå? 0
Я хочу курити. J-g-s----e v-lj------. J__ s_____ v____ r____ J-g s-u-l- v-l-a r-k-. ---------------------- Jag skulle vilja röka. 0
Ти хотів би цигарку? V-l---u------ cigare--? V___ d_ h_ e_ c________ V-l- d- h- e- c-g-r-t-? ----------------------- Vill du ha en cigarett? 0
Він хотів би вогню. H---vi-l -a eld. H__ v___ h_ e___ H-n v-l- h- e-d- ---------------- Han vill ha eld. 0
Я хочу пити. Jag-s-ull- vi-------nå--t-at----ick-. J__ s_____ v____ h_ n____ a__ d______ J-g s-u-l- v-l-a h- n-g-t a-t d-i-k-. ------------------------------------- Jag skulle vilja ha något att dricka. 0
Я хочу їсти. Jag-s--l-- ---j----a----ot. J__ s_____ v____ ä__ n_____ J-g s-u-l- v-l-a ä-a n-g-t- --------------------------- Jag skulle vilja äta något. 0
Я хочу відпочити. Ja- s-ull---i-ja --la---g-l--e. J__ s_____ v____ v___ m__ l____ J-g s-u-l- v-l-a v-l- m-g l-t-. ------------------------------- Jag skulle vilja vila mig lite. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Jag -k-l-- v-----f---a-e----got. J__ s_____ v____ f____ e_ n_____ J-g s-u-l- v-l-a f-å-a e- n-g-t- -------------------------------- Jag skulle vilja fråga er något. 0
Я хочу Вас дещо попросити. J-g-s--lle vilja -- er-om-n-g-t. J__ s_____ v____ b_ e_ o_ n_____ J-g s-u-l- v-l-a b- e- o- n-g-t- -------------------------------- Jag skulle vilja be er om något. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Jag -kul-- ----a-bjud---n -r-på n-go-. J__ s_____ v____ b____ i_ e_ p_ n_____ J-g s-u-l- v-l-a b-u-a i- e- p- n-g-t- -------------------------------------- Jag skulle vilja bjuda in er på något. 0
Що Ви хочете випити? V-d-vil- ni ha? V__ v___ n_ h__ V-d v-l- n- h-? --------------- Vad vill ni ha? 0
Чи хотіли б Ви кави? Vill ni--a--n-ka--e? V___ n_ h_ e_ k_____ V-l- n- h- e- k-f-e- -------------------- Vill ni ha en kaffe? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? El-er s--l-e -i--ellre vi--a-h--en t-? E____ s_____ n_ h_____ v____ h_ e_ t__ E-l-r s-u-l- n- h-l-r- v-l-a h- e- t-? -------------------------------------- Eller skulle ni hellre vilja ha en te? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Vi skull--vilja--ka-hem. V_ s_____ v____ å__ h___ V- s-u-l- v-l-a å-a h-m- ------------------------ Vi skulle vilja åka hem. 0
Чи хотіли б ви таксі? Vi-l ---h- -- ---i? V___ n_ h_ e_ t____ V-l- n- h- e- t-x-? ------------------- Vill ni ha en taxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. D- --ll ---g-. D_ v___ r_____ D- v-l- r-n-a- -------------- De vill ringa. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + шведська (1-100) MP3 шведська (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…