Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   bs nešto željeti

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [sedamdeset]

nešto željeti

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська боснійська Відтворити більше
Хочете курити? Že-----l- -uš-t-? Želite li pušiti? Ž-l-t- l- p-š-t-? ----------------- Želite li pušiti? 0
Хочете танцювати? Že-i-e----p-e--ti? Želite li plesati? Ž-l-t- l- p-e-a-i- ------------------ Želite li plesati? 0
Хочете йти гуляти? Ž----e-l--š-ta-i? Želite li šetati? Ž-l-t- l- š-t-t-? ----------------- Želite li šetati? 0
Я хочу курити. Ja---l-- -u---i. Ja želim pušiti. J- ž-l-m p-š-t-. ---------------- Ja želim pušiti. 0
Ти хотів би цигарку? Že-----i-cig-r---? Želiš li cigaretu? Ž-l-š l- c-g-r-t-? ------------------ Želiš li cigaretu? 0
Він хотів би вогню. O---e-i-va-ru. On želi vatru. O- ž-l- v-t-u- -------------- On želi vatru. 0
Я хочу пити. J- že-im ----o ----. Ja želim nešto piti. J- ž-l-m n-š-o p-t-. -------------------- Ja želim nešto piti. 0
Я хочу їсти. J- -e-i---e-t- -esti. Ja želim nešto jesti. J- ž-l-m n-š-o j-s-i- --------------------- Ja želim nešto jesti. 0
Я хочу відпочити. J- -e ž-li--m-l- odmor--i. Ja se želim malo odmoriti. J- s- ž-l-m m-l- o-m-r-t-. -------------------------- Ja se želim malo odmoriti. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Ja-V-- želim n--t- ---a--. Ja Vas želim nešto pitati. J- V-s ž-l-m n-š-o p-t-t-. -------------------------- Ja Vas želim nešto pitati. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Ja---s ž--i- -a---što --m----i. Ja Vas želim za nešto zamoliti. J- V-s ž-l-m z- n-š-o z-m-l-t-. ------------------------------- Ja Vas želim za nešto zamoliti. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Ja --- -e--m--a -e--o---zv-t-. Ja Vas želim na nešto pozvati. J- V-s ž-l-m n- n-š-o p-z-a-i- ------------------------------ Ja Vas želim na nešto pozvati. 0
Що Ви хочете випити? Šta----ite,--oli-? Šta želite, molim? Š-a ž-l-t-, m-l-m- ------------------ Šta želite, molim? 0
Чи хотіли б Ви кави? Ž--ite--i --f-? Želite li kafu? Ž-l-t- l- k-f-? --------------- Želite li kafu? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? I-------je-žel--- --j? Ili radije želite čaj? I-i r-d-j- ž-l-t- č-j- ---------------------- Ili radije želite čaj? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Mi----ž----o -oziti--u--. Mi se želimo voziti kući. M- s- ž-l-m- v-z-t- k-ć-. ------------------------- Mi se želimo voziti kući. 0
Чи хотіли б ви таксі? Že-it- l- -i-t--si? Želite li vi taksi? Ž-l-t- l- v- t-k-i- ------------------- Želite li vi taksi? 0
Вони хочуть зателефонувати. On- ž-l- t-l--o---at-. Oni žele telefonirati. O-i ž-l- t-l-f-n-r-t-. ---------------------- Oni žele telefonirati. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…