Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   sr нешто желети

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [седамдесет]

70 [sedamdeset]

нешто желети

[nešto želeti]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
Хочете курити? Же-и-е-л--пуш-т-? Желите ли пушити? Ж-л-т- л- п-ш-т-? ----------------- Желите ли пушити? 0
Ž--i-e l----šiti? Želite li pušiti? Ž-l-t- l- p-š-t-? ----------------- Želite li pušiti?
Хочете танцювати? Же-и-- -и иг----? Желите ли играти? Ж-л-т- л- и-р-т-? ----------------- Желите ли играти? 0
Ž--it--li -gr---? Želite li igrati? Ž-l-t- l- i-r-t-? ----------------- Želite li igrati?
Хочете йти гуляти? Же--те -и-ше----? Желите ли шетати? Ж-л-т- л- ш-т-т-? ----------------- Желите ли шетати? 0
Že-i---l---etati? Želite li šetati? Ž-l-t- l- š-t-t-? ----------------- Želite li šetati?
Я хочу курити. Ј---е-им --ш-т-. Ја желим пушити. Ј- ж-л-м п-ш-т-. ---------------- Ја желим пушити. 0
J- že-i- ---i--. Ja želim pušiti. J- ž-l-m p-š-t-. ---------------- Ja želim pušiti.
Ти хотів би цигарку? Ж---ш -- ци--ре--? Желиш ли цигарету? Ж-л-ш л- ц-г-р-т-? ------------------ Желиш ли цигарету? 0
Želiš-----i----t-? Želiš li cigaretu? Ž-l-š l- c-g-r-t-? ------------------ Želiš li cigaretu?
Він хотів би вогню. Он -ел----тру. Он жели ватру. О- ж-л- в-т-у- -------------- Он жели ватру. 0
O- ---- va-r-. On želi vatru. O- ž-l- v-t-u- -------------- On želi vatru.
Я хочу пити. Ј--жел-м-н-ш-о пити. Ја желим нешто пити. Ј- ж-л-м н-ш-о п-т-. -------------------- Ја желим нешто пити. 0
Ja ---i- -e--------. Ja želim nešto piti. J- ž-l-m n-š-o p-t-. -------------------- Ja želim nešto piti.
Я хочу їсти. Ј- --л-м неш-- -е-т-. Ја желим нешто јести. Ј- ж-л-м н-ш-о ј-с-и- --------------------- Ја желим нешто јести. 0
Ja-ž---m -e--o jes--. Ja želim nešto jesti. J- ž-l-m n-š-o j-s-i- --------------------- Ja želim nešto jesti.
Я хочу відпочити. Ја с- --л----ал- -д--р-ти. Ја се желим мало одморити. Ј- с- ж-л-м м-л- о-м-р-т-. -------------------------- Ја се желим мало одморити. 0
Ja-s- -e-im m-l- --m-r--i. Ja se želim malo odmoriti. J- s- ž-l-m m-l- o-m-r-t-. -------------------------- Ja se želim malo odmoriti.
Я хочу Вас дещо запитати. Ј- Ва- ------н-ш-о пи----. Ја Вас желим нешто питати. Ј- В-с ж-л-м н-ш-о п-т-т-. -------------------------- Ја Вас желим нешто питати. 0
Ja-Va--že-i--nešt- p----i. Ja Vas želim nešto pitati. J- V-s ž-l-m n-š-o p-t-t-. -------------------------- Ja Vas želim nešto pitati.
Я хочу Вас дещо попросити. Ја--ас---лим з-----т- ---о-и-и. Ја Вас желим за нешто замолити. Ј- В-с ж-л-м з- н-ш-о з-м-л-т-. ------------------------------- Ја Вас желим за нешто замолити. 0
J--V---že--m------što--a----t-. Ja Vas želim za nešto zamoliti. J- V-s ž-l-m z- n-š-o z-m-l-t-. ------------------------------- Ja Vas želim za nešto zamoliti.
Я хочу Вас кудись запросити. Ј- -ас--ел-м-н- -е----по-ва--. Ја Вас желим на нешто позвати. Ј- В-с ж-л-м н- н-ш-о п-з-а-и- ------------------------------ Ја Вас желим на нешто позвати. 0
Ja--a---elim na-n-št------a--. Ja Vas želim na nešto pozvati. J- V-s ž-l-m n- n-š-o p-z-a-i- ------------------------------ Ja Vas želim na nešto pozvati.
Що Ви хочете випити? Ш-а-же-ит-,--о--м? Шта желите, молим? Ш-а ж-л-т-, м-л-м- ------------------ Шта желите, молим? 0
Š-a --l--e- -o-i-? Šta želite, molim? Š-a ž-l-t-, m-l-m- ------------------ Šta želite, molim?
Чи хотіли б Ви кави? Ж-лит- -- -афу? Желите ли кафу? Ж-л-т- л- к-ф-? --------------- Желите ли кафу? 0
Ž--ite-li-k-fu? Želite li kafu? Ž-l-t- l- k-f-? --------------- Želite li kafu?
Чи хотіли б Ви краще чаю? Или -ади-е-----т- --ј? Или радије желите чај? И-и р-д-ј- ж-л-т- ч-ј- ---------------------- Или радије желите чај? 0
I-- -adij--žel------j? Ili radije želite čaj? I-i r-d-j- ž-l-t- č-j- ---------------------- Ili radije želite čaj?
Ми хотіли б поїхати додому. М- с---ели-о -о-и-и кућ-. Ми се желимо возити кући. М- с- ж-л-м- в-з-т- к-ћ-. ------------------------- Ми се желимо возити кући. 0
M------el-mo v-z-t- ku-́i. Mi se želimo voziti kuc-i. M- s- ž-l-m- v-z-t- k-c-i- -------------------------- Mi se želimo voziti kući.
Чи хотіли б ви таксі? Ж-лит- --------кс-? Желите ли ви такси? Ж-л-т- л- в- т-к-и- ------------------- Желите ли ви такси? 0
Že--t---i-v- t-k--? Želite li vi taksi? Ž-l-t- l- v- t-k-i- ------------------- Želite li vi taksi?
Вони хочуть зателефонувати. Он- -е-----л-фонир-ти. Они желе телефонирати. О-и ж-л- т-л-ф-н-р-т-. ---------------------- Они желе телефонирати. 0
On--žele-tele---ira--. Oni žele telefonirati. O-i ž-l- t-l-f-n-r-t-. ---------------------- Oni žele telefonirati.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…