Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   fi haluta jotakin 1

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [seitsemänkymmentä]

haluta jotakin 1

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська фінська Відтворити більше
Хочете курити? H----ttek- p-l----? H_________ p_______ H-l-a-t-k- p-l-t-a- ------------------- Haluatteko polttaa? 0
Хочете танцювати? H-lu--te---tanssia? H_________ t_______ H-l-a-t-k- t-n-s-a- ------------------- Haluatteko tanssia? 0
Хочете йти гуляти? H--uat-eko m-n---k-v--yl-e? H_________ m____ k_________ H-l-a-t-k- m-n-ä k-v-l-l-e- --------------------------- Haluatteko mennä kävelylle? 0
Я хочу курити. H-luan --l---a. H_____ p_______ H-l-a- p-l-t-a- --------------- Haluan polttaa. 0
Ти хотів би цигарку? Halua--o--upak--? H_______ t_______ H-l-a-k- t-p-k-n- ----------------- Haluatko tupakan? 0
Він хотів би вогню. H-n (-.- --luaa t--t-. H__ (___ h_____ t_____ H-n (-.- h-l-a- t-l-a- ---------------------- Hän (m.) haluaa tulta. 0
Я хочу пити. H---ai--n -u-da j-t----. H________ j____ j_______ H-l-a-s-n j-o-a j-t-k-n- ------------------------ Haluaisin juoda jotakin. 0
Я хочу їсти. H-luaisi- s--dä-jo-a-in. H________ s____ j_______ H-l-a-s-n s-ö-ä j-t-k-n- ------------------------ Haluaisin syödä jotakin. 0
Я хочу відпочити. H---a-si- l-vätä-hiem-n. H________ l_____ h______ H-l-a-s-n l-v-t- h-e-a-. ------------------------ Haluaisin levätä hieman. 0
Я хочу Вас дещо запитати. H---a--in -ys-ä t---t---ota---. H________ k____ t_____ j_______ H-l-a-s-n k-s-ä t-i-t- j-t-k-n- ------------------------------- Haluaisin kysyä teiltä jotakin. 0
Я хочу Вас дещо попросити. H-l---s-n-py--ää ---l----o-----. H________ p_____ t_____ j_______ H-l-a-s-n p-y-ä- t-i-t- j-t-k-n- -------------------------------- Haluaisin pyytää teiltä jotakin. 0
Я хочу Вас кудись запросити. H---a---n --------e---- ---on---. H________ k_____ t_____ j________ H-l-a-s-n k-t-u- t-i-ä- j-h-n-i-. --------------------------------- Haluaisin kutsua teidät johonkin. 0
Що Ви хочете випити? M--ä -a-uat--? M___ h________ M-t- h-l-a-t-? -------------- Mitä haluatte? 0
Чи хотіли б Ви кави? H-l----eko-------? H_________ k______ H-l-a-t-k- k-h-i-? ------------------ Haluatteko kahvia? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Vai halua-t------elu-mi- --e--? V__ h_________ m________ t_____ V-i h-l-a-t-k- m-e-u-m-n t-e-ä- ------------------------------- Vai haluatteko mielummin teetä? 0
Ми хотіли б поїхати додому. M--haluai---m- --nn- ko-iin. M_ h__________ m____ k______ M- h-l-a-s-m-e m-n-ä k-t-i-. ---------------------------- Me haluaisimme mennä kotiin. 0
Чи хотіли б ви таксі? Ha-u--t-ko-t-----? H_________ t______ H-l-a-t-k- t-k-i-? ------------------ Haluatteko taksin? 0
Вони хочуть зателефонувати. H--h-luav-t-----ta-. H_ h_______ s_______ H- h-l-a-a- s-i-t-a- -------------------- He haluavat soittaa. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + фінська (1-100) MP3 фінська (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…