Розмовник

uk Числа   »   lv Skaitļi

7 [сім]

Числа

Числа

7 [septiņi]

Skaitļi

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Я рахую: Es -ka--u: E_ s______ E- s-a-t-: ---------- Es skaitu: 0
один, два, три v-ens,---vi---rīs v_____ d____ t___ v-e-s- d-v-, t-ī- ----------------- viens, divi, trīs 0
Я рахую до трьох. Es-ska-t--l-dz t-īs. E_ s_____ l___ t____ E- s-a-t- l-d- t-ī-. -------------------- Es skaitu līdz trīs. 0
Я рахую далі: Es-sk-i-- -ā-ā-: E_ s_____ t_____ E- s-a-t- t-l-k- ---------------- Es skaitu tālāk: 0
Чотири, п’ять, шість, č-t-i,---e------š-, č_____ p_____ s____ č-t-i- p-e-i- s-š-, ------------------- četri, pieci, seši, 0
сім, вісім, дев’ять s--t--i- -s--ņi- --v-ņi s_______ a______ d_____ s-p-i-i- a-t-ņ-, d-v-ņ- ----------------------- septiņi, astoņi, deviņi 0
Я рахую. Es-sk---u. E_ s______ E- s-a-t-. ---------- Es skaitu. 0
Ти рахуєш. Tu--k-it-. T_ s______ T- s-a-t-. ---------- Tu skaiti. 0
Він рахує. V-ņš-s-a-ta. V___ s______ V-ņ- s-a-t-. ------------ Viņš skaita. 0
Один. Перший. Vien-.-Pir-ai-. V_____ P_______ V-e-s- P-r-a-s- --------------- Viens. Pirmais. 0
Два. Другий. Divi----ra--. D____ O______ D-v-. O-r-i-. ------------- Divi. Otrais. 0
Три. Третій. T-īs. Trešais. T____ T_______ T-ī-. T-e-a-s- -------------- Trīs. Trešais. 0
Чотири. Четвертий. Če--i. ---u-t-is. Č_____ C_________ Č-t-i- C-t-r-a-s- ----------------- Četri. Ceturtais. 0
П’ять. П’ятий. P-eci. -i---ai-. P_____ P________ P-e-i- P-e-t-i-. ---------------- Pieci. Piektais. 0
Шість. Шостий. S---.--e-t---. S____ S_______ S-š-. S-s-a-s- -------------- Seši. Sestais. 0
Сім. Сьомий. S-pt---.----tī--is. S_______ S_________ S-p-i-i- S-p-ī-a-s- ------------------- Septiņi. Septītais. 0
Вісім. Восьмий. As-o-i-----ota--. A______ A________ A-t-ņ-. A-t-t-i-. ----------------- Astoņi. Astotais. 0
Дев’ять. Дев’ятий. D-viņi. --vī-ai-. D______ D________ D-v-ņ-. D-v-t-i-. ----------------- Deviņi. Devītais. 0

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!