Розмовник

uk потребувати – хотіти   »   lv vajadzēt – gribēt

69 [шістдесят дев’ять]

потребувати – хотіти

потребувати – хотіти

69 [sešdesmit deviņi]

vajadzēt – gribēt

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Мені потрібне ліжко. M-- -a-----u-t-. M__ v____ g_____ M-n v-j-g g-l-u- ---------------- Man vajag gultu. 0
Я хочу спати. Es g-ibu gul--. E_ g____ g_____ E- g-i-u g-l-t- --------------- Es gribu gulēt. 0
Тут є ліжко? Vai ----- --lt-? V__ t_ i_ g_____ V-i t- i- g-l-a- ---------------- Vai te ir gulta? 0
Мені потрібна лампа. Ma- --j-- -ampu. M__ v____ l_____ M-n v-j-g l-m-u- ---------------- Man vajag lampu. 0
Я хочу читати. E- -r--u lasīt. E_ g____ l_____ E- g-i-u l-s-t- --------------- Es gribu lasīt. 0
Чи є тут лампа? Va- ---i--lam-a? V__ t_ i_ l_____ V-i t- i- l-m-a- ---------------- Vai te ir lampa? 0
Мені потрібен телефон. M-n v-j-- te--f---. M__ v____ t________ M-n v-j-g t-l-f-n-. ------------------- Man vajag telefonu. 0
Я хочу зателефонувати. E- gri-- -iezvanīt. E_ g____ p_________ E- g-i-u p-e-v-n-t- ------------------- Es gribu piezvanīt. 0
Тут є телефон? Va---e-i------f-n-? V__ t_ i_ t________ V-i t- i- t-l-f-n-? ------------------- Vai te ir telefons? 0
Мені потрібний фотоапарат. Man--aj-g-f-toa-a-ā--. M__ v____ f___________ M-n v-j-g f-t-a-a-ā-u- ---------------------- Man vajag fotoaparātu. 0
Я хочу фотографувати. E- -r----f---g-a-ēt. E_ g____ f__________ E- g-i-u f-t-g-a-ē-. -------------------- Es gribu fotografēt. 0
Тут є фотоапарат? Vai -- -- fot--par---? V__ t_ i_ f___________ V-i t- i- f-t-a-a-ā-s- ---------------------- Vai te ir fotoaparāts? 0
Мені потрібен комп’ютер. M-- -a------tor-. M__ v____ d______ M-n v-j-g d-t-r-. ----------------- Man vajag datoru. 0
Я хочу послати повідомлення електронною поштою. E- g-i-u no---ī- e-p--t--v-s-u--. E_ g____ n______ e______ v_______ E- g-i-u n-s-t-t e-p-s-a v-s-u-i- --------------------------------- Es gribu nosūtīt e-pasta vēstuli. 0
Чи є тут комп’ютер? V----e --------s? V__ t_ i_ d______ V-i t- i- d-t-r-? ----------------- Vai te ir dators? 0
Мені потрібна кулькова ручка. Man--a--g -ild--alvu. M__ v____ p__________ M-n v-j-g p-l-s-a-v-. --------------------- Man vajag pildspalvu. 0
Я хочу дещо написати. E- g-ibu----- ---u-r-k-t-t. E_ g____ k___ k_ u_________ E- g-i-u k-u- k- u-r-k-t-t- --------------------------- Es gribu kaut ko uzrakstīt. 0
Тут є аркуш паперу і кулькова ручка? Va- te -r --p-ra----a--n----dsp---a? V__ t_ i_ p_____ l___ u_ p__________ V-i t- i- p-p-r- l-p- u- p-l-s-a-v-? ------------------------------------ Vai te ir papīra lapa un pildspalva? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + латиська (1-100) MP3 латиська (1-100)
Відео не знайдено!

Машинний переклад

Кому потрібні переклади текстів, як правило повинен платити великі гроші. Професійні усні або письмові перекладачі дорогі. Однак завжди важливо розуміти іншу мову. Цю проблему прагнуть вирішити інформатики та комп’ютерні лінгвісти. Вони давно працюють над розвитком засобів для перекладу. Втім, є багато різних програм. Але машинні переклади часто мають низьку якість. Однак це не вина програмістів! Мови - це дуже складні конструкції. Комп’ютер, напроти, оснований на простих математичних принципах. Тому вони не можуть обробляти мови завжди коректно. Перекладацька програма повинна б була повністю вивчити мову. Для цього експерти повинні б були внести в неї тисячі слів та правил. Практично це неможливо. Простіше дозволити комп’ютеру рахувати. Адже це він може добре! Комп’ютер може обчислити, які комбінації є частими. Він, наприклад, визначає, які слова часто стоять поруч один одного. Для цього йому повинні надати тексти різними мовами. Так він вивчає, що є типовим для певних мов. Ці статистичні методи покращують автоматичні переклади. Однак комп’ютер не може замінити людину. Ніяка машина не може імітувати мову людського мозку. Отож, перекладачі та тлумачі ще довго матимуть роботу! Прості тексти у майбутньому можна буде впевнено перекладати за допомогою комп’ютера. Нажаль, поезія та література, напроти, потребують живого елементу. Вони живуть людським відчуттям мови. І це також добре…