Розмовник

uk Минулий час 2   »   zh 过去时2

82 [вісімдесят два]

Минулий час 2

Минулий час 2

82[八十二]

82 [Bāshí'èr]

过去时2

guòqù shí 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Ти мусив викликати машину швидкої допомоги? 你 得- ---- 吗-? 你 得_ 叫___ 吗 ? 你 得- 叫-护- 吗 ? ------------- 你 得要 叫救护车 吗 ? 0
nǐ-dé-yà--jià- j-ùhù ch--m-? n_ d_ y__ j___ j____ c__ m__ n- d- y-o j-à- j-ù-ù c-ē m-? ---------------------------- nǐ dé yào jiào jiùhù chē ma?
Ти мусив викликати лікаря? 你 -要---生 吗 ? 你 得_ 找__ 吗 ? 你 得- 找-生 吗 ? ------------ 你 得要 找医生 吗 ? 0
N--d--yà- --ǎ- yīshē-g-ma? N_ d_ y__ z___ y______ m__ N- d- y-o z-ǎ- y-s-ē-g m-? -------------------------- Nǐ dé yào zhǎo yīshēng ma?
Ти мусив викликати поліцію? 你--要 找-- 吗 ? 你 得_ 找__ 吗 ? 你 得- 找-察 吗 ? ------------ 你 得要 找警察 吗 ? 0
N--dé------hǎ- -ǐ--c-- -a? N_ d_ y__ z___ j______ m__ N- d- y-o z-ǎ- j-n-c-á m-? -------------------------- Nǐ dé yào zhǎo jǐngchá ma?
Чи маєте Ви номер телефону? Я щойно його мав / мала. 您-有 那个 电-号- ----我-刚才 还---个-电话号码-。 您 有 那_ 电___ 吗 ? 我 刚_ 还_ 那_ 电___ 。 您 有 那- 电-号- 吗 ? 我 刚- 还- 那- 电-号- 。 --------------------------------- 您 有 那个 电话号码 吗 ? 我 刚才 还有 那个 电话号码 。 0
Nín y-u n-gè ---nh-à hà-mǎ --? -ǒ -āng--- há- yǒ- ---- --ànhuà -ào-ǎ. N__ y__ n___ d______ h____ m__ W_ g______ h__ y__ n___ d______ h_____ N-n y-u n-g- d-à-h-à h-o-ǎ m-? W- g-n-c-i h-i y-u n-g- d-à-h-à h-o-ǎ- --------------------------------------------------------------------- Nín yǒu nàgè diànhuà hàomǎ ma? Wǒ gāngcái hái yǒu nàgè diànhuà hàomǎ.
Чи маєте Ви адресу? Я щойно її мав / мала. 您----址-吗---- ---还有 -个--- 。 您 有 地_ 吗 ? 我 刚_ 还_ 那_ 地_ 。 您 有 地- 吗 ? 我 刚- 还- 那- 地- 。 -------------------------- 您 有 地址 吗 ? 我 刚才 还有 那个 地址 。 0
N-n yǒu ----- m----- gān------á----u-n-g--d-zh-. N__ y__ d____ m__ W_ g______ h__ y__ n___ d_____ N-n y-u d-z-ǐ m-? W- g-n-c-i h-i y-u n-g- d-z-ǐ- ------------------------------------------------ Nín yǒu dìzhǐ ma? Wǒ gāngcái hái yǒu nàgè dìzhǐ.
Чи маєте Ви мапу міста? Я щойно її мав / мала. 您-- 城市-----吗-- 我 刚才-还--。 您 有 城_____ 吗 ? 我 刚_ 还_ 。 您 有 城-旅-指- 吗 ? 我 刚- 还- 。 ------------------------ 您 有 城市旅游指南 吗 ? 我 刚才 还有 。 0
Nín -ǒu--héngs-ì-l-y-u-z-ǐn-- -a- Wǒ-g-ng--i h-i-y-u. N__ y__ c_______ l____ z_____ m__ W_ g______ h__ y___ N-n y-u c-é-g-h- l-y-u z-ǐ-á- m-? W- g-n-c-i h-i y-u- ----------------------------------------------------- Nín yǒu chéngshì lǚyóu zhǐnán ma? Wǒ gāngcái hái yǒu.
Чи прийшов він вчасно? Він міг затриматись. 他 来--准----- - -能 -时 - 。 他 来_ 准_ 吗 ? 他 没_ 准_ 来 。 他 来- 准- 吗 ? 他 没- 准- 来 。 ----------------------- 他 来得 准时 吗 ? 他 没能 准时 来 。 0
T--lá--é --ǔns-í -a-------- né-g -hǔns---lá-. T_ l____ z______ m__ T_ m__ n___ z______ l___ T- l-i-é z-ǔ-s-í m-? T- m-i n-n- z-ǔ-s-í l-i- --------------------------------------------- Tā láidé zhǔnshí ma? Tā méi néng zhǔnshí lái.
Чи знайшов він дорогу? Він не знайшов дорогу. 他 -- --了---- 他 ---找到---。 他 找_ 路 了 吗 ? 他 没_ 找_ 路 。 他 找- 路 了 吗 ? 他 没- 找- 路 。 ------------------------ 他 找到 路 了 吗 ? 他 没能 找到 路 。 0
T- -h-od-- -ùle--a? T--mé- n-n--zh-od---lù. T_ z______ l___ m__ T_ m__ n___ z______ l__ T- z-ǎ-d-o l-l- m-? T- m-i n-n- z-ǎ-d-o l-. ------------------------------------------- Tā zhǎodào lùle ma? Tā méi néng zhǎodào lù.
Чи зрозумів він тебе? Він не зрозумів мене. 他 听懂 你说- - - 吗 - 他-没听懂--说的 - 。 他 听_ 你__ 话 了 吗 ? 他 没__ 我__ 话 。 他 听- 你-的 话 了 吗 ? 他 没-懂 我-的 话 。 ------------------------------ 他 听懂 你说的 话 了 吗 ? 他 没听懂 我说的 话 。 0
Tā t--- --ng-n---huō d---à---ma- ----------g --n- ---sh-- -e---. T_ t___ d___ n_ s___ d______ m__ T_ m__ t___ d___ w_ s___ d_____ T- t-n- d-n- n- s-u- d-h-à-e m-? T- m-i t-n- d-n- w- s-u- d-h-à- ---------------------------------------------------------------- Tā tīng dǒng nǐ shuō dehuàle ma? Tā méi tīng dǒng wǒ shuō dehuà.
Чому ти запізнився? 你 为-么 -能---时---呢-? 你 为__ 没__ 准_ 来 呢 ? 你 为-么 没-够 准- 来 呢 ? ------------------ 你 为什么 没能够 准时 来 呢 ? 0
N- -----é-- m-- néng----z----hí -á- n-? N_ w_______ m__ n______ z______ l__ n__ N- w-i-h-m- m-i n-n-g-u z-ǔ-s-í l-i n-? --------------------------------------- Nǐ wèishéme méi nénggòu zhǔnshí lái ne?
Чому ти не знайшов дорогу? 你-为-么-没有- --路 --? 你 为__ 没__ 找__ 呢 ? 你 为-么 没-能 找-路 呢 ? ----------------- 你 为什么 没有能 找到路 呢 ? 0
Nǐ --ishéme mé--ǒ- n--- --ǎo----l- -e? N_ w_______ m_____ n___ z______ l_ n__ N- w-i-h-m- m-i-ǒ- n-n- z-ǎ-d-o l- n-? -------------------------------------- Nǐ wèishéme méiyǒu néng zhǎodào lù ne?
Чому ти не зрозумів його? 你-为什么 -----说- 话 呢-? 你 为__ 没__ 他__ 话 呢 ? 你 为-么 没-懂 他-的 话 呢 ? ------------------- 你 为什么 没听懂 他说的 话 呢 ? 0
N---è-sh-m---é- t-ng -ǒ-- tā----ō-d-h-à n-? N_ w_______ m__ t___ d___ t_ s___ d____ n__ N- w-i-h-m- m-i t-n- d-n- t- s-u- d-h-à n-? ------------------------------------------- Nǐ wèishéme méi tīng dǒng tā shuō dehuà ne?
Я не міг / могла прийти вчасно, тому що не їздив жодний автобус. 我 没能--- -, 因为--时-没---共汽--。 我 没_ 准_ 来_ 因_ 当_ 没_ 公___ 。 我 没- 准- 来- 因- 当- 没- 公-汽- 。 -------------------------- 我 没能 准时 来, 因为 当时 没有 公共汽车 。 0
W- méi-né-g-zhǔ-shí -ái- yī-wè---āngsh---éiyǒ----ng---g---chē. W_ m__ n___ z______ l___ y_____ d______ m_____ g_______ q_____ W- m-i n-n- z-ǔ-s-í l-i- y-n-è- d-n-s-í m-i-ǒ- g-n-g-n- q-c-ē- -------------------------------------------------------------- Wǒ méi néng zhǔnshí lái, yīnwèi dāngshí méiyǒu gōnggòng qìchē.
Я не міг / могла знайти дорогу, тому що я не мав / мала мапи міста. 我 没--找到-- , -为---当时 -有 城市交-图-。 我 没_ 找_ 路 , 因_ 我 当_ 没_ 城____ 。 我 没- 找- 路 , 因- 我 当- 没- 城-交-图 。 ------------------------------ 我 没能 找到 路 , 因为 我 当时 没有 城市交通图 。 0
Wǒ-m-i --n- --ǎ---- --,-y---èi----d-n-sh- mé---u-c-----hì -i-o-----tú. W_ m__ n___ z______ l__ y_____ w_ d______ m_____ c_______ j_______ t__ W- m-i n-n- z-ǎ-d-o l-, y-n-è- w- d-n-s-í m-i-ǒ- c-é-g-h- j-ā-t-n- t-. ---------------------------------------------------------------------- Wǒ méi néng zhǎodào lù, yīnwèi wǒ dāngshí méiyǒu chéngshì jiāotōng tú.
Я не міг / могла його зрозуміти, тому що музика була занадто гучна. 我-没有-听- 他-的 --因--当- -乐-太吵 了 。 我 没_ 听_ 他__ , 因_ 当_ 音_ 太_ 了 。 我 没- 听- 他-的 , 因- 当- 音- 太- 了 。 ----------------------------- 我 没有 听懂 他说的 , 因为 当时 音乐 太吵 了 。 0
W- m------t-ng -ǒng-t- -h-ō-d-- -ī-wè- d-n---í yīnyu--t-- c-ǎo--. W_ m_____ t___ d___ t_ s___ d__ y_____ d______ y_____ t__ c______ W- m-i-ǒ- t-n- d-n- t- s-u- d-, y-n-è- d-n-s-í y-n-u- t-i c-ǎ-l-. ----------------------------------------------------------------- Wǒ méiyǒu tīng dǒng tā shuō de, yīnwèi dāngshí yīnyuè tài chǎole.
Я повинен був / повинна була узяти таксі. 我 当--必须-坐 -租车 。 我 当_ 必_ 坐 出__ 。 我 当- 必- 坐 出-车 。 --------------- 我 当时 必须 坐 出租车 。 0
Wǒ-dā---h---ìxū-z----hūz- c-ē. W_ d______ b___ z__ c____ c___ W- d-n-s-í b-x- z-ò c-ū-ū c-ē- ------------------------------ Wǒ dāngshí bìxū zuò chūzū chē.
Я повинен був / повинна була купити мапу міста. 我-当- 必----一--城市 交通---。 我 当_ 必_ 买 一_ 城_ 交___ 。 我 当- 必- 买 一- 城- 交-指- 。 ---------------------- 我 当时 必须 买 一张 城市 交通指南 。 0
Wǒ---n--hí --xū --i yī-zhā------n-s-- jiā-t--- z--n--. W_ d______ b___ m__ y_ z____ c_______ j_______ z______ W- d-n-s-í b-x- m-i y- z-ā-g c-é-g-h- j-ā-t-n- z-ǐ-á-. ------------------------------------------------------ Wǒ dāngshí bìxū mǎi yī zhāng chéngshì jiāotōng zhǐnán.
Я повинен був / повинна була вимкнути радіо. 我 -时 必须 --收-机-关掉-。 我 当_ 必_ 把 收__ 关_ 。 我 当- 必- 把 收-机 关- 。 ------------------ 我 当时 必须 把 收音机 关掉 。 0
W-----g-hí -ì-- -ǎ--h--y--jī --ā--diào. W_ d______ b___ b_ s________ g___ d____ W- d-n-s-í b-x- b- s-ō-y-n-ī g-ā- d-à-. --------------------------------------- Wǒ dāngshí bìxū bǎ shōuyīnjī guān diào.

Іноземну мову краще вивчати закордоном!

Дорослим вивчити мову не так просто, як дітям. Розвиток їх мозку завершився. Тому він більше не може так просто розбудовувати мережу. Але дорослі також можуть ще дуже добре вчити мову! Для цього слід поїхати в країну, в якій розмовляють цією мовою. Іноземна мова особливо ефективно вчиться закордоном. Це знає кожен, хто вже мав одного разу мовну відпустку. У природному оточенні нову мову вивчають набагато швидше. Одне нове дослідження дало цікавий результат. Воно показує, що закордоном нову мову вивчають також інакше ! Мозок може обробляти іноземну мову як рідну. Дослідники здавна вважають, що є різні навчальні процеси. Експеримент, здається тепер, це підтверджує. Одна група випробуваних повинна була вчити вигадану мову. Частина тест-осіб відвідувала нормальні уроки. Друга частина навчалася в ситуації, що симулює закордон. Ці випробувані повинні були орієнтуватися у чужому середовищі. Всі люди, з якими вони мали контакт, говорили новою мовою. Тобто випробувані в цій групі не були звичайними учнями. Вони належали до спільноти, що говорить іноземною мовою. Так вони були вимушені швидко допомагати собі новою мовою. Через деякий час випробувані були протестовані. Обидві групи показали однаково добре знання нової мови. Але їх мозок обробляв іноземну мову по-різному! Ті, хто вчився «закордоном», виявили незвичайну активність мозку. Їх мозок обробляв іноземну граматику як власну мову. Було виявлено одні й ті ж самі механізми як у тих, хто розмовляє рідною мовою. Мовна відпустка є найкращою та найефективнішою формою навчання!