Розмовник

uk Минулий час 3   »   zh 过去时3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83[八十三]

83 [Bāshísān]

过去时3

[guòqù shí 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Телефонувати 通-话（--话） 通_______ 通-话-打-话- -------- 通电话（打电话） 0
tōng -i-n-u- (-ǎ--i-n--à) t___ d______ (__ d_______ t-n- d-à-h-à (-ǎ d-à-h-à- ------------------------- tōng diànhuà (dǎ diànhuà)
Я телефонував / телефонувала. 我 打--电----。 我 打_ 电_ 了 。 我 打- 电- 了 。 ----------- 我 打过 电话 了 。 0
w- d-g-- -ià--u-le. w_ d____ d_________ w- d-g-ò d-à-h-à-e- ------------------- wǒ dǎguò diànhuàle.
Я весь час телефонував / телефонувала. 我 -直--- 电- 了-。 我 一_ 在_ 电_ 了 。 我 一- 在- 电- 了 。 -------------- 我 一直 在打 电话 了 。 0
Wǒ ----í zà---ǎ -i-n--à--. W_ y____ z__ d_ d_________ W- y-z-í z-i d- d-à-h-à-e- -------------------------- Wǒ yīzhí zài dǎ diànhuàle.
Запитувати 提问-----题-问 提___ 问____ 提-题- 问-题-问 ---------- 提问题， 问问题，问 0
Tí ---t---w-n-wèn----wèn T_ w_____ w__ w_____ w__ T- w-n-í- w-n w-n-í- w-n ------------------------ Tí wèntí, wèn wèntí, wèn
Я запитав / запитала. 我-问过 --。 我 问_ 了 。 我 问- 了 。 -------- 我 问过 了 。 0
w--wèng-ò-e. w_ w________ w- w-n-u-l-. ------------ wǒ wènguòle.
Я запитував / запитувала завжди. 我 以- -常 - 问--。 我 以_ 经_ 问 问_ 。 我 以- 经- 问 问- 。 -------------- 我 以前 经常 问 问题 。 0
Wǒ y----n j-n-c--ng--èn-wè---. W_ y_____ j________ w__ w_____ W- y-q-á- j-n-c-á-g w-n w-n-í- ------------------------------ Wǒ yǐqián jīngcháng wèn wèntí.
Розповідати 讲述-描-、告-、说-叙述 讲____________ 讲-、-述-告-、-、-述 ------------- 讲述、描述、告诉、说、叙述 0
Ji--gs-ù,---áo-hù- -à-s-- -h--,--ù-hù J________ m_______ g_____ s____ x____ J-ǎ-g-h-, m-á-s-ù- g-o-ù- s-u-, x-s-ù ------------------------------------- Jiǎngshù, miáoshù, gàosù, shuō, xùshù
Я розповів / розповіла. 我 说- 了 。 我 说_ 了 。 我 说- 了 。 -------- 我 说过 了 。 0
w- shu---òl-. w_ s_________ w- s-u-g-ò-e- ------------- wǒ shuōguòle.
Я розповів / розповіла цілу історію. 我 --整个事-----过 了-。 我 把 整___ 都 说_ 了 。 我 把 整-事- 都 说- 了 。 ----------------- 我 把 整个事情 都 说过 了 。 0
Wǒ -ǎ-zhěn--è s--qíng -ōu s-u--uòl-. W_ b_ z______ s______ d__ s_________ W- b- z-ě-g-è s-ì-í-g d-u s-u-g-ò-e- ------------------------------------ Wǒ bǎ zhěnggè shìqíng dōu shuōguòle.
Вчитися -习 学_ 学- -- 学习 0
X---í X____ X-é-í ----- Xuéxí
Я вчився / вчилася. 我 学- 过--。 我 学_ 过_ 。 我 学- 过- 。 --------- 我 学习 过了 。 0
w- --éx-guòl-. w_ x__________ w- x-é-í-u-l-. -------------- wǒ xuéxíguòle.
Я вчився / вчилася цілий вечір. 我 学习了 整个 晚--。 我 学__ 整_ 晚_ 。 我 学-了 整- 晚- 。 ------------- 我 学习了 整个 晚上 。 0
W- xué-íle -h--g---w---hàng. W_ x______ z______ w________ W- x-é-í-e z-ě-g-è w-n-h-n-. ---------------------------- Wǒ xuéxíle zhěnggè wǎnshàng.
Працювати 工- 工_ 工- -- 工作 0
G-ng--ò G______ G-n-z-ò ------- Gōngzuò
Я працював / працювала. 我 工- 了-。 我 工_ 了 。 我 工- 了 。 -------- 我 工作 了 。 0
wǒ g---z----. w_ g_________ w- g-n-z-ò-e- ------------- wǒ gōngzuòle.
Я працював / працювала весь день. 我--作----整天-。 我 工_ 了 一__ 。 我 工- 了 一-天 。 ------------ 我 工作 了 一整天 。 0
Wǒ---n-zuòle----zhě-g----n. W_ g________ y_ z____ t____ W- g-n-z-ò-e y- z-ě-g t-ā-. --------------------------- Wǒ gōngzuòle yī zhěng tiān.
Їсти -饭 吃_ 吃- -- 吃饭 0
Chīf-n C_____ C-ī-à- ------ Chīfàn
Я з’їв / з’їла. 我 -过-- 。 我 吃_ 了 。 我 吃- 了 。 -------- 我 吃过 了 。 0
w--chī-u-le. w_ c________ w- c-ī-u-l-. ------------ wǒ chīguòle.
Я з’їв / з’їла усю їжу. 我 把 -部饭- 都-吃光 - 。 我 把 全___ 都 吃_ 了 。 我 把 全-饭- 都 吃- 了 。 ----------------- 我 把 全部饭菜 都 吃光 了 。 0
W- -ǎ q---bù-f-n------- chī--u---l-. W_ b_ q_____ f_____ d__ c__ g_______ W- b- q-á-b- f-n-à- d-u c-ī g-ā-g-e- ------------------------------------ Wǒ bǎ quánbù fàncài dōu chī guāngle.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + китайська (спрощена) (1-100) MP3 китайська (спрощена) (1-100)
Відео не знайдено!

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!